Постанова № 84310776, 12.09.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

12.09.2019

Провадження № 3/331/917/2019

ЄУН 331/2852/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Пивоварова Ю.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Запоріжжя, громадянки України, пенсіонер, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

14.06.2019 близько 18-30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у загальному подвір`ї за адресою АДРЕСА_1 утримувала собаку на ім`я ОСОБА_2 у порушення вимог Правил утримання собак та котів, внаслідок чого собака на ім`я ОСОБА_2 укусила малолітнього ОСОБА_3 , який перебував у дворі вказаного будинку, внаслідок чого останньому були заподіяні тілесні ушкодження та шкода здоров`ю.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник ОСОБА_4 . свою провину не визнала та пояснила, що собака на ім`я ОСОБА_2 мешкає у її дворі близько дев`яти років. Він постійно прив`язаний на цепу та обмежений у русі. Він перебуває біля входу саме до її будинку, не дивлячись на те, що двором будинку вона користується разом із сусідами. 14.06.2019 року до її онука прийшов у гості онук ОСОБА_5 , але діти знали, що до собаки близько підходити неможна. Через деякий час вона почула дитячий крик, вийшла і побачила, що дитину вкусила її собака. Вважає, що у тому, що сталося, винуваті самі діти та батьки, які за ними не дивилися. Вона Правил утримання собак не порушувала, оскільки тримає собаку у власному дворі.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що у будинку по АДРЕСА_2 мешкає його мати, він із сином часто приїздять до неї у гості. 14.06.2019 року вони приїхали у черговий раз, його син пішов гратися із онуком сусідки у дворі. Уся територія двору перебуває у загальному користуванні, оскільки розділити його неможливо. Через деякий час він почув крик свого сина та побачив, що у нього численні рани від укусів собаки. Син розповів, що онук ОСОБА_7 потягнув його ближче до входу у будинок, він не хотів підходити, у цей момент на нього напав собака та покусав. Від отриманих укусів син перебував на лікуванні 10 днів, до сьогодні сусіди не вибачилися та шкоду не відшкодували.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що мешкає у власному будинку тривалий час та у них зі сусідами складні відносини через неможливість визначити порядок користування загальним двором. Сусідка тримає великого собаку на цепу, який є агресивний та пройти повз нього до гаражу та на іншу територію неможливо. 14.06.2019 року її онук та онук ОСОБА_9 гралися у дворі, йому було заборонено підходити близько до собаки. Але через деякий час вони почули, що онук кричить та побачили, що собака накинувся на нього та покусав. Через що це сталося, вона не знає. До сьогодні ОСОБА_10 відмовляється ізолювати собаку та надати їм можливість вільно користуватися усім двором, порушуючи правила тримання собак.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона мешкає разом із матір`ю за вказаною адресою. У день подій вона перебувала на роботі, але підтвердила, що господарем собаки є саме вона. Собака знаходиться постійно на прив`язі, самостійно по двору не пересувається. Вважає, що вони належним чином її утримують та порушень не допускають.

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, виходжу з наступного.

Частиною другою ст. 154 КУпАП передбачена відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну.

Згідно Правил тримання собак і котів у населених пунктах підприємства, установи, організації і громадяни - власники собак, котів і хижих тварин зобов`язані суворо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил їх тримання при умові обов`язкового забезпечення безпеки людей. При додержанні вимог, вказаних у пункті 2 цих Правил, дозволяється тримати: а) собак і котів (не більше одного) - у квартирах, в яких проживає одна сім`я, а також в будинках, що належать громадянам на правах особистої власності; у квартирах, де проживає кілька сімей, допускається тримання собаки або кота лише при згоді всіх жильців квартири. При цьому не дозволяється тримати собак і котів в місцях загального користування (коридори, сходові площадки, горище, підвали і т. ін.).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 утримувала собаку у дворі загального користуванні без згоди усіх мешканців будинку, не забезпечила її ізоляцію та безпеку людей, внаслідок чого собака укусила неповнолітню дитину, заподіявши шкоду її здоров`ю. Доводи захисника про те, що власником собаки є інша особа –донька правопорушниці, яка і повинна нести відповідальність, суд вважає необгрунтованими, оскільки на момент вчинення правопорушення собака перебувала під наглядом саме ОСОБА_1 , яка у той момент і повинна була нести відповідальність за створення безпеки людей поруч із твариною.

Посилання на неточності у протоколі під час його складання у цілому не впливають на вірне вирішення справи та відкидаються судом.

Таким чином, враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП., та вона підлягає накладенню адміністративного стягнення у вигляді штрафу із конфіскацією тварини.

У відповідності з ч. 2 ст. 33 КУпАП, принакладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Крім цього, відповідно до ст.40-1 КУпАП , судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 221, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП .

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн. (п`ятдесят одна гривня 00 коп.), з конфіскацією тварини, на р\р 31116106008003 одержувач УК в Олександрівському районі м. Запоріжжя ЄДРПОУ 38025440 банк Казначейство України МФО 899998 код класифікації доходів 21081100, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 154 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 гривень на р/р 31215256700001, одержувач коштів ГУК у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк ГУДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106.

У разі несплати судового збору у добровільному порядку правопорушником, судовий збір стягується примусово, на р/р 31215256700001, одержувач коштів ГУК у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк ГУДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена учасниками процесу на протязі десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги, а також прокурором у порядку, передбаченому ч.5 ст.7, ч.1 ст. 287 КУпАП.

Суддя: Ю.О. Пивоварова