Ухвала суду № 84307149, 17.09.2019, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Номер провадження 2/225/1122/2019

Єдиний унікальний номер судової справи 225/5915/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 р. м.Торецьк

Суддя Дзержинського міського суду Донецької Нємиш Н.В., розглянув цивільну справу за позовною заявою представника позивача – Карнаухова Андрія ОСОБА_1 , який дії в інтересах ОСОБА_2 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача – Карнаухов ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_4 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Дослідивши позовну заяву, суд зазначає, що позовна заява повинна відповідати вимогам, встановленим ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_4 ставить питання про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн., однак ним не додано до матеріалів позовної заяви документу про сплату судового збору. Просить звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з тяжким матеріальним становищем.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій статті 136 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Таким чином, фактичною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є майновий стан сторони, що ускладнює сплату судового збору в зазначеному законодавством розмірі.

Таке ж саме положення визначено і в п. 29 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з і статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав або перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, позивачем на обґрунтування клопотання про звільнення його від сплати судового збору не надано жодних відомостей щодо його майнового стану та жодного доказу на підтвердження існування умов, викладених в ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у справах про стягнення заробітної плати та поновленні на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

В той же час, позивач просить стягнути грошову компенсацію в рахунок відшкодування моральної шкоди, виплати яких відповідно до Закону України «Про оплату праці» не входять до структури заробітної плати.

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги в частині грошової компенсації в рахунок відшкодування моральної шкоди не пов`язані із стягненням заробітної плати.

Позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Дані обставини виключають можливість суду відкрити провадження у справі і призначити справу до розгляду по суті.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду у своїй постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц дійшов до висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою. А тому за неї підлягає сплаті судовий збір як за позовну вимогу майнового характеру згідно абз. 3 пп. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя,встановивши,що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.175,177,185,258,259 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву представника позивача – Карнаухова Андрія ОСОБА_1 , який дії в інтересах ОСОБА_2 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - залишити без руху з наданням позивачу строку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя