Рішення № 84302808, 13.05.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11380/18

Категорія 58

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дідук С. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. №3357, виданий 08 травня 2018 року про звернення з нього на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №GP-5180324 від 03.10.2013 року у розмірі 27507,54 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він не отримував повідомлень про факт невиконання ним зобов`язань за кредитним договором №GP-5180324 від 03.10.2013 року, не був повідомлений про розмір та наявність заборгованості за договором.

Крім того зазначив, що здійснював погашення заборгованості за кредитним договором Акціонерному товариству «Ренесанс Капітал» та не отримував повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні.

Посилався на те, що в матеріалах нотаріальної справи по видачі виконавчого напису нотаріуса, відсутні документи на підтвердження факту переходу прав вимоги від АТ «Ренесанс Капітал» до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», а тому вчинення виконавчого напису не відповідало вимогам закону.

Крім того, як на підставу своїх вимог посилався на те, що банком для вчинення виконавчого напису нотаріуса не було надано оригіналу кредитного договору, адже договір споживчого кредитування укладався ним не з ПАТ «Перший український міжнародний банк», а з АТ «Банк Ренесанс Капітал».

Також посилалась на те, що договір споживчого кредиту ним було укладено 03.10.2013 року. Звертаючись до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису нотаріуса, відповідач пропустив 3-річний строк на вчинення виконавчого напису від дня, коли в нього виникло право вимоги до боржника. При цьому, сума, яку стягнуто за виконавчим написом, відповідає сумі стягненню за період з листопада 2014року.

Посилався на те, що ПАТ «Перший український міжнародний банк» звернувся до нотаріуса із заявою про видачу виконавчого напису в травні 2018 року, а відтак нотаріусом могли бути задоволені лише вимоги за період з травня 2015 року по травень 2018 року, тоді як нотаріус протиправно зазначив суму до стягнення як таку, що утворилася за період 1 рік з 26 квітня 2017 року по 26 квітня 2018 року.

Вказуючи на порушення механізму видачі виконавчого напису нотаріуса, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни №3357, виданий 08 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №GP-5180324 від 03.10.2013 року у розмірі 27 507,54 грн., а також просив стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, вимоги позовні вимоги підтримав з викладених в позові підстав, обґрунтувавши поясненнями, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - ПАТ «ПУМБ» в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Приватний нотаріус у судове засідання не з`явилася, надіслала до суду листа, в якому просила справу розглядати без її участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.10.2013 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» був укладений кредитний договір №GP-5180324 (а.с.12).

8 травня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис №3357 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №GP-5180324 від 03.10.2013 за період з 26 квітня 2017 року по 26 квітня 2018 року у розмірі 27507,54 грн., яка складається з простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 12433,04 грн., простроченої заборгованості за комісією 11948,91 грн., простроченої заборгованості за процентами - 3125,29 грн. (а.с.54).

11 червня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. від 08.05.2018 (а.с. 17).

Не погоджуючись з виконавчим написом нотаріуса, про який позивач ОСОБА_1 дізнався, отримавши копію постанови приватного виконавця про його виконання, останній звернувся до суду з даним позовом.

Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання банком письмової вимоги боржнику про усунення порушень.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-887цс17.

Так, як вбачається з копій документів, які надавалися приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, банк звернувся до приватного нотаріуса Хари Н.С. із заявою про вчинення виконавчого напису від 08.05.2018, до якої долучив оригінал кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Ренесанс Капітал», який також діяв в інтересах ПрАТ «УАСК «АСКА-Життя», виписку із зазначенням розміру заборгованості за кредитним договором, копію Статуту Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», роздруківку із сайту Міністерства юстиції України про реєстрацію ПАТ «Перший український міжнародний банк» (а.с.53-83).

При цьому, приватному нотаріусу не було надано документів, що підтверджують право вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» за кредитним договором, укладеним між АТ «Банк ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 , зокрема договір уступки права вимоги, договір приєднання тощо.

Щодо наявності спору про заборгованість за кредитним договором у ОСОБА_1 слід зазначити наступне.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 р. (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

За таких підстав оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості не входять до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та не можуть підтвердити безспірність заборгованості позивача перед відповідачем.

При цьому, у конкретній справі вбачається, що приватному нотаріусу при подачі заяви про вчинення виконавчого напису банком було надано Виписку з рахунку ОСОБА_1 (а.с. 78), яка містила загальний розмір заборгованості по кредиту, процентах та комісії. Попри це, з доданої виписки неможливо встановити дати та період виникнення та нарахування заборгованості по кредиту та відсоткам, неможливо відслідкувати дати внесення платежів ОСОБА_1 , їх зарахування в рахунок погашення заборгованості.

Ухвалюючи рішення про визнання вказаного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з того, що документи, які були надані для його вчинення, не містили доказів на підтвердження переходу прав вимоги до ПАТ «Перший український міжнародний банк» від АТ «Ренесанс Капітал» за зобов`язаннями ОСОБА_1 , не містили також доказів отримання ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень, а подані документи не засвідчували безспірність заборгованості за кредитом.

За таких обставин, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни №3357, виданий 08 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №GP-5180324 від 03.10.2013 необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з ПАТ «Перший український міжнародний банк» необхідно стягнути на користь позивача 704,80 гривень судового збору.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5,керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни №3357, виданий 08 травня 2018 року про стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №GP-5180324 від 03.10.2013, укладеним з АТ «Банк Ренесанс Капітал».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, м.Київ, Андріївська, 4) на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) 704,80 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 17 травня 2019 року.

Суддя Т. В. Войтенко