Рішення № 84298723, 11.09.2019, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1476/17

Провадження № 2-а/545/40/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2019 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.

з участю секретаря Радченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання протиправними та скасування наказу і зобов`язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Полтавського районного суду з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування наказу і зобов`язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності, в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що оспорюваний наказ суперечить вимогам частини п`ятої статті 17, частини другої статті 19 Конституції України, Закону України від 23 лютого 2006 року № 3475-ІV «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» у частині соціального захисту державних службовців та інших працівників Держспецзв`язку (стаття 18) та пункту 2 Порядку № 605, оскільки III група інвалідності, яка встановлена ОСОБА_1 , пов`язана з проходженням військової служби, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Адміністрації Держспецзв`язку від 10 лютого 2017 року № 2-ф, яким було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності ОСОБА_1 , звільненому зі служби у Держспецзв`язку наказом Голови Держспецзв`язку від 10 грудня 2014 року № 354-ос.;

- зобов`язати Адміністрацію Держспецзв`язку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, як інваліду III групи, яка настала в період проходження служби і пов`язана з виконанням службових обов`язків відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2008 року № 605.

В судовому засіданні представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі за наявними матеріалами справи, надавши пояснення аналогічно викладеному у змісті позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у зв`язку з безпідставністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач, ОСОБА_1 проходив службу у Держспецзв`язку, який діє на підставі Закону № 3475-ІV, має спеціальне звання старшого лейтенанта та станом на 10 грудня 2014 року має вислугу років - 5 років і 4 місяці, яка складається з наступних періодів:

- з 01 вересня 2008 року по 20 липня 2013 рік - навчання в Інституті спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», що підтверджено наказом ректора № 1827-с від 21 липня 2008 року;

- з 21 вересня 2013 року по 10 грудня 2014 року - служба в Держспецзв`язку, що що підтверджено контрактом відповідно до наказу Голови Держспецзв`язку від 14 червня 2013 року № 216-ос, а також наявність відповідного стажу підтверджується ксерокопією трудової книжки та копіями відповідних наказів (а. с. 10-12).

Відповідно Свідоцтва про хворобу від 13 листопада 2014 року № 1238-п ВЛК Міноборони, встановлено факт того, що захворювання ОСОБА_1 пов`язано з проходженням військової служби, тому він не придатний до військової служби.

Згідно наказу Голови Держспецзв`язку від 10 грудня 2014 року за № 354-ос, встановлено, що позивача було звільнено зі служби за станом здоров`я у відставку.

Відповідно Свідоцтва про хворобу № 1238-п від 13.11.2014р., Виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0554448, судом встановлено, що з 16.08.2016р. гр. ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності в зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби (а. с. 13-14).

Згідно наказу Голови Служби Держспецзв`язку від 10 лютого 2017 року № 2-ф, судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 605 (а. с. 15-16), що стало підставою для позивача захисти у судовому порядку своє не визнане відповідачем право на отримання ним одноразової грошової допомоги після встановлення інвалідності у встановленому законом порядку.

У змісті статті 18 ЗУ «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» № 3475-ІУ, яка є банкетною, визначено правове становище та правовий захист особового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Так, відповідно до частин першої та четвертої статті 18 ЗУ «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» № 3475-ІУ, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин, встановлено, що соціальний та правовий захист військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших законів.

На військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України поширюються права і соціальні гарантії, передбачені Законом України від 24 березня 1998 року № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та іншими актами законодавства.

До 17 травня 2014 року - набрання чинності «Про внесення змін до Закону України від 17 травня 2014 року № П94-IV, «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України», яким Закон № 3475-ІУ викладено в новій редакції, діяла редакція Закону № 3475- IV, відповідно до положень частини шістнадцятої статті 21 Закону № 3475- IV у разі поранення (контузії травми або каліцтва), заподіяного особі рядового чи начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, пов`язаних з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності

йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі„ до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у період проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання вказаної норми Закону № 3475-ІV Кабінет Міністрів України постановою від 04 червня 2008 року № 605 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації» затвердив Порядок № 605.

У підпункті 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації» № 605 встановлено, що грошова допомога виплачується:

- особам рядового чи начальницького складу та особам, звільненим із служби в Держспецзв`язку:

- у разі настання інвалідності в період проходження служби або не пізніше ніж через 3 місяці, після звільнення із служби - у розмірі 36 місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи;

- у разі настання інвалідності у зв`язку з виконанням службових обов`язків чи після звільнення із служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби і пов`язані з виконанням службових обов`язків, - у розмірі 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Пунктом 3 Порядку № 605 визначено, що час виконання службових обов`язків особами рядового і начальницького складу Держспецзв`язку визначається Положенням про проходження служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1828 (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 11 Положення № 1828 особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що виконують свої службові обов`язки під час:

- перебування їх на місцях служби або занять у будівлях і на прилеглих територіях Адміністрації Держспецзв`язку чи регіональних органів, територіальних підрозділів, закладів та установ (далі - підпорядковані органи) або на інших місцях служби або занять, визначених приписами чи розпорядженнями Голови Держспецзв`язку або начальників відповідних підпорядкованих органів, включаючи установлені розпорядком (розкладом занять) перерви;

- прямування до місця служби або із служби, перебування у службових поїздках, повернення до місця служби;

- виконання завдань за наказом прямого начальника;

- виконання громадського обов`язку, пов`язаного з врятуванням людського життя, охорони правопорядку, охорони державної власності, підтримання службової дисципліни.

За таких підстав суд вважає встановленим той факт, що періодом проходження служби в Держспецзв`язку є період часу з початку і до закінчення служби в Держспецзв`язку.

Виходячи із аналізу вище приведених норм, суд вважає, що на час виникнення спірних відносин не діяла стаття 21 Закону № 3475-IV в редакції, яка діяла до 17 травня 2014 року, проте залишається чинним Порядок № 605, який пов`язує право на виплату одноразової грошової допомоги, у разі настання інвалідності, з виконанням службових обов`язків або з періодом проходження служби, якщо інвалідність настала після звільнення із служби, але в будь-якому разі, між захворюванням та інвалідністю повинен бути зв`язок з виконанням службових обов`язків.

Враховуючи надані належні докази по справі, суд вважає, під час розгляду справи доведено факт того, що позивач, ОСОБА_1 у період часу з 01 вересня 2008 року по 10 грудня 2014 року:

1)проходив військову службу в Держспецзв`язку;

2)виконував покладені на нього службові обов`язки та за наслідком чого захворів, що потягло за собою отримання третьої групу інвалідності.

Пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» встановлено, що причинами інвалідності є, зокрема, захворювання:

- отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

- пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

За таких підстав суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, про визнання протиправними та скасування наказу і зобов`язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності є обґрунтованим, а обставини адміністративної справи підтверджено належними доказами, які прямо вказують на причинно-наслідковий зв`язок того, що ОСОБА_1 захворів та отримав 3 групу інвалідності внаслідок проходження служби та виконанням службових обов`язків у Держспецзв`язку, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 19 Конституції України, Закону України від 23 лютого 2006 року № 3475-ІV «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України», ст.ст. 5-11, 14, 19, 20, 22, 44, 72, 73, 77, 192, 211, 217, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 , - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Адміністрації Держспецзв`язку від 10 лютого 2017 року № 2-ф, яким було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності ОСОБА_1 , звільненому зі служби у Держспецзв`язку наказом Голови Держспецзв`язку від 10 грудня 2014 року № 354-ос.

Зобов`язати Адміністрацію Держспецзв`язку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, як інваліду III групи, яка настала в період проходження служби і пов`язана з виконанням службових обов`язків відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності особи рядового чи начальницького складу та інвалідності особи, звільненої із служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2008 року № 605.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративному суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Полтавського районного суду І.С. Кіндяк