Ухвала суду № 84293072, 16.09.2019, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4694/19

УХВАЛА

іменем України

16 вересня 2019 року м. Коростень Житомирської області

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Коренюк В.П., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади села Ушомир в особі Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку в порядку спадкування, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до територіальної громади села Ушомир в особі Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку в порядку спадкування.

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175 Цивільного процесуального кодексу України.

Одночасно із позовом від заявника надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому він просить звільнити його від сплати судового збору, у зв`язку з малозабезпеченістю.

Відповідно до ст.177 ч.4 Цивільного процесуального кодексу України позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ст.8 ч.2 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Положеннями ст.136 ч.1 і ч.3 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" та статтею 136 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.

Обставини, зазначені у клопотанні ОСОБА_1 щодо малозабезпеченості, які підтверджені лише даними довідки про доходи № НОМЕР_1 (вид доходу – пенсія за віком), не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, ОСОБА_1 не заявляє клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру, лише просить звільнити від його сплати у повному розмірі без достатніх на те підстав.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Зокрема, аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25 лютого 2019 року (справа №415/5674/16-ц).

При розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору суд не вбачає достатньо підстав для його задоволення, а тому зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1757,13 гривень (один відсоток від ціни позову).

Оплату судового збору можливо провести за наступними реквізитами: отримувач коштів: Коростенське УК (м. Коростень) 22030101; код отримувача (ЄДРПОУ): 37909251; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) 899998, розрахунковий рахунок: 31219206006006; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина 6 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування N 7" від 30 травня 2008 року особа, Відповідачами у такій справі щодо спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Натомість, всупереч зазначеним вимогам позивачем у позовній заяві в якості відповідача вказано територіальну громаду села Ушомир в особі Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області, при наявності спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 Тому ОСОБА_1 слід вірно визначити коло сторін у справі.

Крім того, позивачем не дотримано вимогим ч.5 ст.95 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Отже, позивачеві ОСОБА_1 необхідно підтвердити відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях "Голдер проти Великої Британії" від 21 лютого 1975 року, "Де Жуффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року. Тому, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Вказані недоліки мають бути усунені протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.136, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади села Ушомир в особі Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у вказаний строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області В.П. Коренюк