Ухвала суду № 84292983, 16.09.2019, Житомирський районний суд Житомирської області

1-кп/278/190/19

278/220/19

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2019 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі колегії:

головуючого судді - Мокрецького В.І.,

суддів – Зубчук І.В., Грубіяна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання – Поліщук І.О.,

прокурора – Сагадіна В.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників – Бівалькевича В.В., Грабчука О.В., Невмержицької Т.О.,

потерпілих – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 15 п. 1, 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 15 п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду прокурор звернувся до суду із письмовими клопотаннями про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а ОСОБА_1 у виді цілодобового домашнього арешту. Свої клопотання обґрунтовує тим, що 19 вересня 2019 року у ОСОБА_2 закінчується строк тримання під вартою та відповідно 21 вересня 2019 року у ОСОБА_1 закінчується строк домашнього арешту. У свою чергу ризики, які виправдовують застосування до обвинувачених саме цих запобіжних заходів, не зникли.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечували проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зокрема, захисник просила змінити йому тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою АДРЕСА_1 . Зокрема, захисник зазначила, що ОСОБА_2 має на утриманні двоє неповнолітніх дітей 2007 та 2002 року народження, одружений, є приватним підприємцем, має зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_2 , де позитивно характеризується, все це свідчить про міцність соціальних зв`язків та відсутність ризику ухилення останнього від суду. Також як підставу для зміни ОСОБА_2 тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт захисник посилається на наявність у обвинуваченого тяжких захворювань, у зв`язку з чим він має постійно отримувати підтримуючу терапію, що в умовах СІЗО зробити не можливо. Окрім того згідно договору оренди житла у АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 має постійне місце проживання за вказаною адресою, де зможе перебувати під цілодобовим домашнім арештом.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники не заперечували проти продовження останньому запобіжного заходу у виді домашнього арешту у конкретно визначений час за місцем реєстрації проживання останнього у м. Нікополь.

Потерпілі також просили змінити ОСОБА_2 тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та клопотання захисника Невмержицької Т.О. про зміну ОСОБА_2 тримання під вартою на домашній арешт підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

ОСОБА_2 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину проти життя людини, яке за Конституцією визнається найвищою соціальною цінністю, за який передбачене покарання у виді тривалого позбавлення волі.

Право на свободу й особисту недоторканність є одним із найбільш значущих прав людини, які закріплені у Конституції України. Ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Такі вимоги узгоджуються із правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України", де зазначено, що під час розгляду питання щодо тримання під вартою існування лише обґрунтованої підозри у вчиненні злочину перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для ув`язнення особи та обов`язково розглянути можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Разом з тим, судом встановлено, що із 06 по 26 січня 2019 року обвинувачений ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні про, що свідчать надані захисником докази. 28 січня 2019 року захисник повідомила слідчого про те, що ОСОБА_2 з 28 січня 2019 року виписаний з лікарні та перебуває за адресою реєстрації у м. Нікополь, вул. М.Грушевського, 120.

Окрім того, 24 січня 2019 року відносно ОСОБА_2 припинив свою дію запобіжний захід у виді застави, тобто на нього не поширювались обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

У свою чергу прокурор не надав суду будь-яких доказів про те, що станом на 25 січня 2019 року ОСОБА_2 повідомляли про виклик до слідчого, а також відповідної ухвали про розшук останнього .

Водночас як убачається із наданого захисником витягу з ЄРДР, 01.02.2019 слідчим було відновлене досудове розслідування у зв`язку з видужанням ОСОБА_2 , а через 10 хвилин цього ж дня слідчим винесено постанову про оголошення його у розшук.

З огляду на викладені факти, а також за відсутності ухвали про оголошення ОСОБА_5 у рошук, прокурором не спростовані доводи сторони захисту про формальність оголошення обвинуваченого ОСОБА_2 у розшук.

Таким чином, прокурор не навів достатніх підстав, окрім тяжкості інкримінованого ОСОБА_2 злочину та суворості покарання, а також не надав суду інших доказів, які б слугували підставою для продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та виключили можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Водночас судом встановлено, що ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_2 , доказів про те, що він може впливати на потерпілих та свідків прокурор не надав.

Суд бере до уваги доводи захисника Невмержицької Т.О. про те, що ОСОБА_2 має міцні соціальні зв`язки, бо є одруженим, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, є приватним підприємцем, стан здоров`я, згідно договору оренди житла має помешкання у АДРЕСА_1 , що є стримуючим фактором та зменшує ризик ухилення його від явки до суду.

Враховуючи наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, позицію потерпілих та відсутність будь-яких доказів про неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для подальшого ув`язнення ОСОБА_2 та можливість обрання йому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .

Також суд зобов`язує обвинуваченого носити засіб електронного контролю, уникати спілкування та зустрічі із свідками по даному кримінальному провадженню, що виключить можливість останнього впливати на розгляд цього кримінального провадження.

Водночас суд вважає за можливе продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який забезпечать належну процесуальну поведінку останнього та дієвість цього кримінального провадження.

Суд зобов`язує обвинуваченого ОСОБА_1 носити засіб електронного контролю, уникати спілкування та зустрічі із свідками, що виключить можливість останнього впливати на розгляд цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заборонити ОСОБА_1 із 21 години по 06 годину наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , строком на два місяці з моменту закінчення дії ухвали від 28.08.2019, тобто до 21 листопада 2019 року.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 носити цілодобово засіб електронного контролю, уникати спілкування та зустрічі із свідками по даному кримінальному провадженню, не виїжджати за межі Дніпропетровської області без дозволу суду та з`являтися за кожним викликом до Житомирського районного суду строком на два місяці, тобто до 21 листопада 2019 року.

Копію даної ухвали передати для негайного виконання Нікопольському відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Клопотання захисника Невмержицької Т.О. задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Заборонити ОСОБА_2 цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, тобто до 16 листопада 2019 року.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_2 носити цілодобово засіб електронного контролю, уникати спілкування та зустрічі із свідками по даному кримінальному провадженню, не виїжджати за межі Житомирської області без дозволу суду та з`являтися за кожним викликом до Житомирського районного суду строком на два місяці, тобто до 16 листопада 2019 року.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти у залі суду, після чого негайно закріпити йому засіб електронного контролю.

Копію даної ухвали передати для негайного виконання

Житомирському районному відділенню поліції Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області.

Роз`яснити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися у житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді