Ухвала суду № 84290521, 10.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3068/19

У Х В А Л А

10 вересня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левчук О.А.

за участю секретаря Лементовського О.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Одеського міського управління ГУ МВС України в Одеській області про визнання незаконною відмови, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання незаконною відмови, стягнення коштів.

Представником відповідача Головного управління МВС України в Одеській області до суду надано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якої представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ у 2012 році, а до суду звернувся лише 16.05.2019 року (зі спливом 7 років з моменту виплати). Компенсація за 22 доби невикористаної відпустки за 2012 рік – не є видом грошового забезпечення, а тому для звернення до суду з позовним вимогами обмежується трьома місяцями.

Представником позивача до суду надано письмові заперечення проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування яких зазначено, що стягнення компенсації за невикористану відпустку не обмежено строком звернення відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, що відповідає роз`ясненням Конституційного Суду України в рішенні від 15.10.2013 року у справі № 1-13/2013.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників справи, які з`явились до судового засідання, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати незаконною відмову Головного управління МВС України в Одеській області у виплаті ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік у день звільнення; стягнути на користь ОСОБА_1 компенсацію за 22 доби невикористаної відпустки за 2012 рік на суму 4424,00 грн.; стягнути на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виплати компенсації невикористаної відпустки за 2012 рік з 03.07.2012 року по день винесення рішення по даній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про оплату праці» до структури заробітної плати відносяться інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно ст. 24 ЗУ «Про відпустки» отримання коштів за невикористану відпустку є компенсаційною виплатою.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційним Судом України у рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №8-рп/2013 зазначив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. Тобто право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (п.2.1).

Таким чином, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.

За таких підстав, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача Головного управління МВС України в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 240, 243, 248 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління МВС України в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включені до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 16 вересня 2019 року.

Суддя О.А. Левчук