Рішення № 84290273, 10.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/3922/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

представника позивача Іванейко Я . Я. ,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2017, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018, адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_3 до бюджету податковий борг в сумі 65683,42 грн.

Постановою Верховного Суду від 20.03.2019 Касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 скасовано, справу передано на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 15.05.2019.

У відповідності до ч. 3 ст. 18, підп. 15.2 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено головуючого суддю Грень Н.М.

Ухвалою судді від 20.05.2019 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 65683, 42 грн. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак такі заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

Відповідач позов не визнав, 20.08.2019 за вх. №30044 долучив до матеріалів прави відзив на позовну заяву в якому зазначив, що об`єкт оподаткування є відсутнім, оскільки прощена сума боргу оформлена в односторонньому порядку. Рішення кредитора не вручено боржнику. Більше того, як зазначає відповідач, відповідно до довідки Львівського відділення АТ Укрсиббанк ОСОБА_3 погасив заборгованість та виконав усі зобов`язання по кредитному договору.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Самбірською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_3 ідентифікаційний (код НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2012 по 31.07.2013.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 25.07.2016 № 255/13-00/20258/02210, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України та п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 120.1 ст.120, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України.

З огляду на те, що відповідач декларацію про майновий стан та доходи до Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області за 2012 рік не подав, доходів за 2012 рік не декларував, податок на доходи фізичних осіб від отриманого доходу у вигляді додаткового блага за 2012 рік не сплатив.

Самбірською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на підставі зазначеного акта перевірки винесено податкові повідомлення рішення від 16.09.2016 № 0000521700, яким визначено відповідачу суму штрафних санкцій у розмірі 170, 00 грн та від 19.09.2016 № 0000531700, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 52410,74 грн та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13102, 68 грн.

Приймаючи заходи погашення ОСОБА_3 податкового боргу, Симбірською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області виставлено податкову вимогу форми "Ф" №34196-17 від 08.11.2016 року.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Статтею 8 ПК України встановлено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно пп. 9.1.2. п. 9.1. ст. 9 ПК України до загальнодержавних податків та зборів належать податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

Порядок обчислення та сплати податку на доходи фізичних осіб визначено пунктом 179.1 статті 179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п.179.7 ст. 179 ПК України).

Підпунктом 49.18.4 п.49.18 ст. 49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи з фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом з матеріалів справи встановлено, що податкову вимогу форми "Ф" від 08.11.2016 № 34196-17 надіслано відповідачу 09.11.2016 рекомендованою кореспонденцією за місцем його реєстрації.

Вказана поштова кореспонденція повернулась на адресу позивача з відміткою поштового відділення зв`язку "за закінченням терміну зберігання", та скріплена поштовим штемпелем із зазначенням дати - 10.12.2016.

Окрім того, судом встановлено, що контролюючим органом надіслано відповідачу податкові повідомлення-рішення, рекомендованою кореспонденцією за місцем його реєстрації.

Вказана поштова кореспонденція повернулась на адресу позивача, однак, на поштовому відправленні відсутнє повідомлення поштового відділення про вручення, із зазначенням причин невручення такого поштового відправлення.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 ПК України. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Відповідно до підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Строк подання скарги про перегляд рішення про визначення грошового зобов`язання визначено у пункті 56.3 статті 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), положеннями абзацу 1 якого встановлено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Положеннями пункту 179.7 статті 178 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Разом з тим абзац 2 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачає, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Системний аналіз зазначених норм закону, у тому числі норма про те, що днем узгодження грошового зобов`язання платника податків є день закінчення процедури адміністративного оскарження, свідчить, що у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, то визначені в них грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб вважаються узгодженими на наступний день за останнім днем строку для подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, передбаченого у пункті 56.3 статті 56 Податкового кодексу України.

Своєю чергою, останнім днем строку, передбаченого у пункті 56.3 статті 56 Податкового кодексу України, є десятий календарний день, що настає за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, днем узгодження нарахованих фізичній особі контролюючим органом податкових зобов`язань податку на доходи фізичних осіб, у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, є одинадцятий календарний день, що настає за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Верховний суд скеровуючи справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції постановив дослідити доводи відповідача про те, що нараховані контролюючим органом податкові зобов`язання із податку на доходи фізичних осіб є неузгодженими з огляду на те, що відповідач їх не отримував. Також, Верховний суд постановив дослідити покликання відповідача на відсутність правових підстав для нарахування податку з доходів фізичних осіб з мотивів відсутності об`єкта оподаткування.

Отже, судом встановлено, що надіслані контролюючим органом рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення податкові повідомлення-рішення повернулись на адресу позивача, і на такому поштовому відправленні дійсно, як наголошує відповідач, відсутнє повідомлення поштового відділення про вручення, із зазначенням причин невручення такого поштового відправлення. Відтак, відповідач вважає, податковий борг не узгодженим, а тому на його думку такий стягненню не підлягає.

Однак, суд зазначає, що розгляд вказаної справи триває з 2016 року. Відповідач був присутнім під час розгляду апеляційної скарги Восьмим апеляційним адміністративним судом. Також, відповідачем подавалась касаційна скарга. Таким чином, відповідачеві було достеменно відомо про існування податкових повідомлень-рішень. Крім того, судом з`ясовано, що такі скеровувались відповідачу в порядку визначеному ст. 58 Податкового кодексу України, за адресою реєстрації відповідача, та відповідно до цієї ж статті вважаються врученими платнику податків. Відсутність на поштовому відправленні з невідомих причин, повідомлення про причину не вручення такого відправлення, в даному випадку не є підставою для висновку про неузгодженість податкового боргу.

Окрім того, судом встановлено, що відповідачем ані податкова вимога, ані податкові повідомлення-рішення не оскаржуються.

Щодо покликання відповідача на відсутність об`єкту оподаткування, оскільки рішення кредитора про про прощення суми боргу належно не вручено боржнику, більше того, відповідно до довідки АТ «Укрсиббанк» ОСОБА_3 виконав всі зобов`язання за кредитним договором, то суд зазначає, що відсутність об`єкта оподаткування має досліджуватись в межах адміністративної справи про правомірність винесення податкових повідомлень-рішень.

Згідно з пунктами 95.1-95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11. статті 87 ПК України).

Законом України Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 року №1797-VІІІ внесено зміни до Податкового кодексу України та ст.19-1 Кодексу викладено в новій редакції, відповідно до якої функції з погашення податкового боргу закріплено за ГУ ДФС у Львівській області.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а відповідач належними доказами не довів факту погашення податкового боргу у розмірі 65683,42 грн, суд суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Відповідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг в сумі 65683 (шістдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят три) гривні 42 копійки.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2019.