Рішення № 84290105, 16.09.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1801/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ - 37471912 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ін. код - НОМЕР_1 )прознесення об`єкта самочинного будівництва , -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) знести господарську будівлю (гараж) об`єкт самочинного будівництва по АДРЕСА_1

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі звернення гр. ОСОБА_2 позивачем було проведено позапланову перевірку на об`єкті по АДРЕСА_1 . За результатами проведеної перевірки встановлено, що на присадибній ділянці збудовано гараж на відстані приблизно 300 мм (30 см) до межі суміжної земельної ділянки. Позивач зазначив, що будівництво проведено з порушенням вимог державних будівельних норм. Вказує, що позивачем було складено акт, протокол, припис та постанову про адміністративне правопорушення, проте вказані документи відповідач відмовився отримати. У зв`язку із невиконанням відповідачем вимог приписів та не усунення встановлених перевіркою порушень, послугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки саме за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с.1).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року перейшов до розгляду справи №340/1801/19 за правилами загального позовного провадження (а.с.36).

Представники сторін до судового засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином. При цьому, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, явки уповноваженого представника в судове засідання також не забезпечив.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду повернулися конверти з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі та судові повістки скеровані на адресу відповідача, з відміткою поштового відділення "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", «відсутність адресату за вказаною адресою».

Так, судом скеровано на адресу органу реєстрації запит про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 (а.с.32).

У відповідь на запит суду, надано відповідь, в якій зазначено, що відомості про гр. ОСОБА_1 відсутні (а.с.34).

Таким чином, на підставі ст. 194 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

На підставі заяви гр. ОСОБА_2 з приводу проведення перевірки законності виконання будівельних робіт, за адресою - АДРЕСА_1 здійснено виїзд за вказаною вище адресою для проведення позапланової перевірки викладених у зверненні фактів (а.с.5).

04.02.2019 видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №38 від 04.02.2019, яким доручається головному інспектору державного нагляду інспекційного відділу Колесниковій Г.В. з 06 по 20 лютого 2019 провести позапланової перевірки на будівництво гаража на присадибній ділянці по АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування - ОСОБА_1 (а.с.6).

За результатами проведеного позапланового заходу складено акт №40/2019 від 11.02.2019 року (а.с.7-11).

В акті перевірки зазначено, що в ході інспекційного відвідування встановлено, що гараж розміщено на відстані 300 мм до межи суміжної ділянки. Також не виконано необхідних інженерно - технічних заходів, що запобігатимуть потраплянню атмосферних опадів з покрівлі та карнизу гаража на територію суміжної ділянки, що є порушенням п.6.1.41 ДБН Б 2.2 - 12:2018 «Планування і забудова території» (а.с.11).

Враховуючи факт виявленого порушення, головним інспектором будівельного нагляду Колесниковою Г.В., на підставі пп. «а» п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.17 Порядку №553, ОСОБА_1 видано припис від 11.02.2019 р. №7/2019, яким зобов`язано в термін до 11.03.2019 року усунути порушення вимог законодавства, шляхом перебудови гаража у відповідність до вимог п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова території», за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.13).

Примірник матеріалів, якими оформлена перевірка, направлено засобами поштового зв`язку, оскільки відповідач від їх отримання відмовилась (а.с.14-15).

Після розгляду матеріалів перевірки, головним інспектором будівельного нагляду 26.02.2019 р. винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП. Вказану постанову направлено засобами поштового зв`язку.

В зв`язку з не оскарженням постанови та не сплатою штрафу в добровільному порядку, остання передана до органів ДВС для примусового виконання.

В подальшому, посадовою особою Управління, на виконання п.7 Порядку № 553 та на підставі направлення №123 від 09.04.2019 р., з метою проведення позапланової перевірки виконання вимог припису від 11.02.2019 року за №7/2019, здійснено виїзд за адресою - АДРЕСА_1 .

Під час проведення позапланової перевірки встановлено, що вимоги припису №7/2019, яким відповідача зобов`язано усунуто виявлене порушення шляхом перебудови гаража у відповідність до норм ДБН, не виконано, а саме - гараж знаходиться на тій же відстані (приблизно 300 мм) до межі суміжної земельної ділянки, відповідачем не виконано необхідних інженерно - технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівлі та карнизу гаража на територію суміжної ділянки, що знайшло своє відображення в акті перевірки №133/2019, складеного 25.04.2019 року та матеріалах фотофіксації проведених перевірок (а.с.18-23,25-27).

У зв`язку із не виконанням відповідачем в установленні строки, вимог встановлених у приписах, позивач звернувся з даним позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 №2780-XII (далі - Закон № 2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Частинами першою та другою статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. п. «а» п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VI) проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з п. п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Частина 7 статті 34 Закону №3038-VI визначає, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного Кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Підстави для знесення об`єкта самовільного будівництва визначені у частині сьомій статті 376 Цивільного кодексу України.

Так, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Пункт 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» визначає, що відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 38 Закону N 3038-VI право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування належить відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред`явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об`єкта є неможливою.

При розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо притягнення винної особи до відповідальності.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, у відомостях про об`єкт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 зазначено лише житловий будинок за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.24).

Отже, гараж, побудований ОСОБА_1 є самочинним будівництвом.

Будівельні роботи за адресою - АДРЕСА_1 проведено відповідачем за відсутності документів, які надають право на проведення будівельних робіт.

Після проведення перевірки і винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачем не вжито заходів для отримання вказаних документів та приведення проведених робіт до вимог закону, тому здійснення відповідачем перебудови зведеної споруди відповідно до державних норм та будівельних правил є неможливим.

Враховуючи неможливість здійснення перебудови самочинно збудованого відповідачем об`єкта, та з огляду на здійснені позивачем у справі усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача знести самочинно збудовану господарську будівлю (гараж) за адресою - АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної архітектурно - будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки,26, м. Київ,01133, код ЄДРПОУ - 37471912) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ін. код НОМЕР_1 ) про знесення об`єкта самочинного будівництва - задовольнити .

Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ін. код НОМЕР_1 ) знести господарську будівлю (гараж), що є об`єктом самочинного будівництва по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.09.2019 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук