Рішення № 84289796, 02.08.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2019 року м. Житомир справа № 240/5731/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у якому просить:

- визнати дії Коростенського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, щодо індексації пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, щодо компенсації несвоєчасної виплати сум індексації пенсії, щодо знецінення моїх грошових коштів і порушення мого права на володіння своїм майном протиправними.

- зобов`язати Коростенське об`єднане управління пенсійного фонду України в Житомирській області провести розрахунок і виплатити мені, без обмеження будь-яким строком, незалежно від того, чи були такі суми нараховані:

- компенсацію втрати частини доходу пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії за період із 16.10.2008р. по 11.06.2018р., враховуючи сплачену заборгованість на суму 9731грн. 93коп.;

- індексацію пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з із 16.10.2008р. по 11.06.2018р, враховуючи сплачену заборгованість на суму 9731грн. 93коп;

- відсотки в розмірі облікової ставки Нацбанку за весь час позбавлення мене можливості володіння своїм майном (пенсією) з 16.10.2008р. по 27.11.2018р., враховуючи сплачену заборгованість на суму 9731грн. 93коп;

- компенсацію несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян у вигляді пенсії за період 16.10.2008р. по 11.06.2018р.

В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Апеляційного суду Житомирської області по справі №2а-3078/2010 від 13.12.2011р. було зобов`язано відповідача здійснити нарахування і виплату йому коштів, передбачених ст.39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 16.10.2008р. по 30.06.2009р., згідно Закону України №4901-VI Держказначейством України 11.06.2018р. було виплачено кошти у сумі 9731,93грн. Проте, при їх виплаті не було проведено індексацію та не нараховано компенсацію втрати частини доходів, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У встановлений судом строк відповідачем було надано відзив на позовну заяву за змістом якого заперечував у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказав, що нарахована позивачу сума є разовою виплатою, тому не підлягає індексації та на неї не нараховується компенсація втрати частини доходів.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Житомирської області по справі №2а-3078/2010 від 13.12.2011р. було зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м.Коростені здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 16.10.2008р. по 30.06.2009р.

Проте, на виконання вказаного судового рішення кошти позивачу у сумі 9731,93грн. надійшли лише 11.06.2018.

На звернення позивача відповідач листом 18.10.2018 №127/К-8 відмовив в нарахуванні та виплаті компенсаційних сум.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282).

Відповідно до ст.1 Закону №1282 індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею ж 2 Закону №1282 визначено, що пенсія є об`єктом індексації грошових доходів населення. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За змістом ст.4 Закону №1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наведеними нормами визначено підстави, за яких проводиться індексація, а також розмір грошового доходу, який підлягає індексації.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), згідно з п.2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.

Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком. У разі підвищення сум доходів громадян, без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць, в якому відбулося таке підвищення, вважається базовим, тому в наступному місяці відбувається обчислення та нарахування нового індексу споживчих цін для провадження індексації грошових виплат. У разі, якщо підвищення мінімальних розмірів виплат не спричинило зростання доходів громадян, нарахування індексації провадиться на загальних підставах.

Таким чином, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв`язку із зростанням доходів громадян без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось. Перерахунок же пенсії на підставі рішень суду є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом України Про державну службу та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та, відповідно, встановлення нового базового місяця.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13 лютого 2018 року у справі №464/1211/16-а (К/9901/4610/18).

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав для компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати регулюються правовими нормами Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" N 2050-III від 19 жовтня 2000року (далі - Закон N 2050-III ) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року N 159 (далі - Порядок), в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Так, за статтею 1 Закону N 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

За приписами ст.2 Закону N 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Із наведеного вбачається, що нарахування компенсації здійснюється у разі, зокрема, коли суми невиплаченої пенсії з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, були нарахованими.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону N 2050-III та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги позивача щодо нарахування та виплатити компенсації втрати частини його доходів у вигляді такої частини пенсії за весь період затримки є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Як зазначено в п.4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

При цьому суд зазначає, що в Постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі N 646/6250/17 (адміністративне провадження N К/9901/2128/18) з огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях N 8-рп/2013 і N 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволенні позову в частині визннання дій Коростенського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області протиправними та зобов`язання провести розрахунок і виплатити мені, без обмеження будь-яким строком, незалежно від того, чи були такі суми нараховані:

- компенсацію втрати частини доходу пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії за період із 16.10.2008р. по 11.06.2018р., враховуючи сплачену заборгованість на суму 9731грн. 93коп.;

- індексацію пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з із 16.10.2008р. по 11.06.2018р, враховуючи сплачену заборгованість на суму 9731грн. 93коп;

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян у вигляді пенсії за період 16.10.2008р. по 11.06.2018р.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсій, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.

Таким чином, проаналізувавши положення вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що останні передбачають нарахування та виплату компенсації за несвоєчасну виплату саме нарахованих сум, тобто тих сум, які були нараховані, але не були своєчасно виплачені.

Оскільки суми індексації пенсії позивача, що будуть визначені на підставі даного рішення суду, не нараховувалися в складі загального розміру пенсії періодичними платежами і, відповідно не могли бути виплачені, що не передбачає виплату компенсації втрати частини доходів.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання нарахувати відсотки в розмірі облікової ставки Нацбанку за весь час позбавлення можливості володіння своїм майном (пенсією) з 16.10.2008р. по 27.11.2018, оскільки у позовній заяві позивач не навів жодного обгрунтування з цього приводу та не надав доказів протиправності дій відповідача. Така позиція позивача міститься лише в прохальній частині позовної заяви.

Крім того, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

Визначаючись щодо вказаного клопотання, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду. Крім того, це є правом, а не обов`язком суду.

Приймаючи до уваги обставини справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем на виконання ч.2 ст.77 КАС України не доведено, а позивачем спростовано протиправність відмови у призначенні йому компенсації.

У зв`язку із відсутністю судових витрат, питання щодо їх розподілу згідно ст.139 КАС України, не вирішується.

Керуючись статтями 2,77,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Грушевського,16/1, м.Коростень, Коростенський район, Житомирська область,11501, код ЄДРПОУ 37909216) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії Коростенського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, щодо індексації пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати протиправними.

Зобов`язати Коростенське об`єднане управління пенсійного фонду України в Житомирській області провести розрахунок і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії за період із 16.10.2008р. по 11.06.2018р., враховуючи сплачену заборгованість на суму 9731грн. 93коп. та індексацію пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з із 16.10.2008р. по 11.06.2018р, враховуючи сплачену заборгованість на суму 9731грн. 93коп;

У задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання нарахувати відсотки в розмірі облікової ставки Нацбанку за весь час позбавлення можливості володіння своїм майном (пенсією) з 16.10.2008р. по 27.11.2018р., враховуючи сплачену заборгованість на суму 9731грн. 93коп . та компенсацію несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян у вигляді пенсії за період 16.10.2008р. по 11.06.2018р. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева