Ухвала суду № 84289358, 13.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 вересня 2019 року Справа № 215/912/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту наседення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №215/912/19 Тернівського районного суду м.Кривого Рогу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту наседення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, в якому позивач просить: - визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту наседення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася у порушенні механізму, порядку, шаблону розгляду заяви позивача від 18.01.2019р. згідно порядку ст. 18, 19 ЗУ "Про звернення громадян", ч. 1, 2, 8 ст. 11 Закону України "Про державну службу" і не вжиття заходів для забезпечення непорушного права на ліквідацію перешкод при здійсненні прав та законних інтересів позивача після звернення до відповідача, який не дотримався встановленого порядку реалізації даного права, не гарантував права викривати недоліки в роботі установи держави; - притягти до адміністративної відповідальності і зобов`язати Управління праці та соціального захисту наседення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради протягом 15-ти днів вжити заходи нормативно-правовим актом для забезпечення права на ліквідацію перешкод при здійсненні прав та законних інтересів позивача згідно заяви від 18.01.2019р.; - захистити права позивача бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 18.01.2019р. та права викривати недоліки в роботі Управління праці та соціального захисту наседення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради для впливу на поліпшення роботи установи, для відстоювання прав та законних інтересів позивача шляхом їх визнання окремим пунктом рішення; - визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту наседення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилася у не вжитті заходів для забезпечення відповідно до конституційних принципів статті 55 виконання вимог заяви від 18.01.2019р. шляхом її визнання окремим пунктом рішення; - встановити наявність компетенції (повноважень) Управління праці та соціального захисту наседення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради та визначити порядок взаємодії між позивачем та управлінням Держпраці Харківської області згідно заяви від 18.01.2019р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту наседення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Позивачу встановлено п`ятиденний строк, з моменту отримання ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати уточнений адміністративний позов та його копію із зазначенням адреси електронної пошти позивача або зазначити про те, що така адреса відсутня;

- надати позивачу до суду копію паспорту громадянина України;

- викласти вимоги щодо предмету спору та навести їх обґрунтування, а також зазначити докази, що підтверджують вказані обставини (в тому числі, докази направлення до Управління праці та соціального захисту наседення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради заяви від 18.01.2019 р., копію поштового відправлення, оформленого на адресу відповідача, та докази його отримання з відміткою про її прийняття/реєстрацію даним суб`єктом владних повноважень, та надати їх копії для суду та відповідача у справі);

- надати обґрунтування щодо порушення бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

- надати суду докази сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн., сплаченого за наступними реквізитами: (Отримувач: УК у Чечелівському районі м.Дніпра Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу "судовий збір за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)".

Згідно супровідного листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року, в зв`язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, справу направлено до Третього апеляційного адміністративного суду.

Згідно відомостей з КП «ДСС» 10 травня 2019 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшли клопотання вхідний номер документу 24517/19 та заява про відкриття провадження по справі №215/912/19, вхідний номер документу 24518/19.

Вказані заява та клопотання судді Неклесі О.М., в провадженні якої перебуває справа №215/912/19, не передавались.

10 вересня 2019 року справа №215/912/19 повернута Третім апеляційним адміністративним судом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та передана судді Неклесі О.М. - 11.09.2019 року, що підтверджується підписом на реєстрі №941/19.

12 вересня 2019 року судді було передано клопотання вхідний номер документу 24517/19 та заява про відкриття провадження по справі №215/912/19, вхідний номер документу 24518/19.

Дослідивши надану заяву, суд прийшов до висновку, що вимоги ухвали від 15.03.2019 року виконані частково. Позивачем не надано:

- уточненого адміністративного позову з додатками у відповідній кількості із зазначенням адреси електронної пошти позивача;

- документу на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача;

- обґрунтування щодо порушення бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

- докази сплати судового збору.

Натомість надано заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на тяжкий майновий стан.

Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" ;

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків;

13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" ;

15) фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ;

17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" .

Позивач не відноситься до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору.

У статті 8 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

При цьому, вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.

Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).

Крім того, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому положення Закону України "Про судовий збір" кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.

Як зазначалося в ухвалі суду від 15.03.2019р., довідка про розмір щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, містить лише відомості про розмір компенсаційної виплати позивачеві ОСОБА_1 за догляд за інвалідом І групи. Жодних відомостей про те, що позивач не має будь-яких інших доходів у вказаному документі не зазначено.

Суд зазначає, що страховий внесок - консолідований страховий внесок, збір з якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платниками внеску за осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами є підприємства, установи організації - роботодавці, фізичні особи, що використовують працю найманих працівників.

Таким чином, надана позивачем довідка містить лише інформацію стосовно сум доходу з отримання щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій непрацездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І гр . - ОСОБА_3

Надана скаржником довідка не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо). Заявником не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.

Таким чином, вказана довідка не може бути розцінена як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача ОСОБА_1 , оскільки доказів того, що щомісячна компенсація виплат непрацюючій особі є єдиним джерелом доходів позивача до суду надано не було, а тому така довідка не відображає відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.

Крім того, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Оскільки позивачем не надано суду інших належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, в зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що викладені в ухвалі суду від 15.03.2019 року недоліки адміністративного позову ОСОБА_1 , які позивачу необхідно усунуту, з огляду на положення ст. 160 КАС України, зокрема частини 5 цієї статті, є обов`язковими елементами адміністративного позову, які зазначаються та надаються саме позивачем з метою обґрунтування предмету позову та заявлених у ньому позовних вимог.

Аналіз змісту заяви про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, яка була надана позивачем на виконання ухвали суду від 15.03.2019р., якою позов ОСОБА_1 залишено без руху, свідчить про те, що позивачем у справі не вчинено дій спрямованих на усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову, ця заява містять лише тлумачення позивачем норм процесуального законодавства, які на його думку були порушені судом під час залишення позову без руху.

При цьому суд наголошує, що в ухвалі від 15.03.2019р., окрім недоліків адміністративного позову, які необхідно усунути позивачу, та строку протягом якого позивач повинен це зробити, також було зазначено спосіб усунення цих недоліків - подання до суду адміністративного позову із усуненням зазначених в ухвалі суду про залишення позову без руху недоліків у кількості відповідно до числа учасників справи, але позивачем ці вимоги суду були залишені поза увагою.

Отже, станом на 13 вересня 2019 року позивач не виконав вимоги ухвали суду.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту наседення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.09.2019 року.

Суддя О.М. Неклеса