Ухвала суду № 84265889, 13.09.2019, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/1360/19 Провадження № 1-кс/358/611/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про арешт майна)

13 вересня 2019 року м. Богуслав

Слідчий суддя Богуславського районного суду Київської області Кіхтенко С.О., при секретарі судового засідання Симоненко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області, капітана поліції Володька О.В., у кримінальному провадженні за № 2019110220000265 від 07.09.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, погоджене з прокурором Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Побірайко Ю.О. про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2019 року слідчий у кримінальному провадженні - старший слідчий СВ Богуславського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області, капітан поліції Володько О.В. (далі-слідчий поліції), звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на мобільний телефон марки «Nokia», чорного кольору та пластикову банківську картку банку «Приват Банк» № НОМЕР_1 , належних ОСОБА_1 , які знаходяться в герметичному номерному №3227624 та які було вилучену 10.09.2019 року до Миронівського ВП ГУ НП в якості речових доказів.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні слідчого відділу Богуславського ВП Миронівського ВП ГУ Національної поліції в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке винесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2019110220000265 від 07.09.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що 07.09.2019 року до Миронівського ВП ГУ НП в Київській області звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про те, що його пасинок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодноразово, починаючи з 19.07.2018 року по 24.08.2019 року таємно викрадав кошти з його банківської картки банку Приват Банк № НОМЕР_1 , чим завдав йому матеріальних збитків.

Крім того, встановлено, що з 2015 року ОСОБА_2 достовірно знаючи про те, що його вітчиму ОСОБА_1 щомісячно в 20-х числах на його особистий пенсійний банківський картковий рахунок банку «ПриватБанк» № НОМЕР_1 нараховується пенсія у розмірі 3300 гривень, скориставшись необізнаністю свого вітчима шляхом зловживання довірою дізнався від нього номер його пенсійної банківський картковий рахунок банку «Приват Банк» № НОМЕР_1 , який в системі банкінгу банку «Приват Банк» був прикріплений до його фінансового номеру телефону НОМЕР_3 вирішив шляхом обману та зловживанням довірою заволодіти частиною його грошових коштів, що нараховуються йому у виді пенсійного забезпечення.

Діючи з цією метою ОСОБА_2 щомісячно, після надходження ОСОБА_1 грошового пенсійного утримання, починаючи з 19.07.2018 року по 24.08.2019 року, перебуваючи вдома у вітчима ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 використовуючи мобільний телефон ОСОБА_1 , укомплектований карткою мобільного оператора «Київстар», номер: НОМЕР_3 , здійснюючи виклик на гарячу лінію «Приват Банку» за номером «3700», в інтерактивному голосовому меню під час телефонного дзвінка на номер гарячої лінії «Приват Банк» - «3700», обираючи послугу переказу коштів на іншу картку банку «Приват Банк перераховував на власний банківський рахунок банку «Приват Банк» № НОМЕР_4 грошові кошти в різних грошових сумах. В загальному, починаючи з 19.07.2018 року по 24.08.2019 року, діючи за вказаним методом здійснення крадіжки грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_1 , таємно викрав у нього грошові кошти на загальну суму 14050 гривень, чим завдав потерпілому матеріальних збитків на вказану суму.

Враховуючи те, що злочинні дії пов`язані із таємним викраденням грошових коштів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 здійснював в приміщенні будинку за місцем проживання вітчима, в АДРЕСА_1 , тому з метою належного установлення місця вчинення злочину виникла необхідність у проведенні огляду місця події - приміщення будинку ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

10.09.2019 року в період з 12 год. 00 хв. по 12 год. 58 хв. слідчим Миронівського ВП ГУ НП в Київській області проведено огляд домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , в ході якого в його спальні виявлено мобільний телефон марки «Nokia» також в спальній кімнаті вказаного будинку було виявлено банківську картку «Приват Банк» № НОМЕР_1 .

По закінченні огляду мобільний телефон марки «Nokia» та банківська картка банку «Приват Банк» № НОМЕР_1 були поміщені до спеціального пакету № 3227624 та вилучено до Миронівського ВП ГУ НП в якості речового доказу.

10.09.2019 року, згідно постанови слідчого у кримінальному провадженні мобільний телефон марки «Nokia», а також банківську картку «Приват Банк» № НОМЕР_1 визнано речовими доказами у кримінальному упровадженні.

Тому, з метою доведення факту причетності винних осіб та обставин вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, з метою забезпечення схоронності доказів, що були виявлені та вилучені, виникла нагальна необхідність в накладенні арешту на вказане майно.

Слідчий Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області Володько О.В., не розгляд клопотання не з`явився.

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя розглядає клопотання за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За відсутності клопотань від учасників, на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування, ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Пункт 3 ч. 2 статті 167 КПК України передбачає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачі, відчуження.

Якщо тимчасово вилучене майно не арештувати, то у особи, в якої воно було вилучене та якій підлягатиме поверненню, існуватиме реальна можливість на вчинення перелічених дій з вилученим майном з метою знищення речових доказів у кримінальному провадженні.

Як, вбачається з ч. ч. 1, 2 і 3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, або може бути конфісковане у підозрюваного та інше. Завданням арешту майна є збереження речових доказів, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є, зокрема, забезпечення кримінального провадження. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, тощо.

Як передбачено ч. 5 ст.171КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Ці вимоги статті були виконані.

За змістом ст. 173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. Під час вирішення справи по заявленому клопотанню слідчим суддею були враховані вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України.

Беручи до уваги те, що тимчасово вилучене майно є предметом кримінального правопорушення, є речовим доказом у кримінальному провадженні та має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, з метою забезпечення кримінального провадження шляхом збереження речових доказів, слідчий суддя, керуючись ст.ст. 167, 170, 173, 309, 372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області, капітана поліції Володька О.В. про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 10 вересня 2019 року майно, а саме на мобільний телефон марки «Nokia», чорного кольору та пластикову банківську картку банку «Приват Банк» № НОМЕР_1 , належних ОСОБА_1 , які знаходяться в герметичному номерному №3227624 та які було вилучену до Миронівського ВП ГУ НП в якості речових доказів.

Негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області, капітана поліції Володька О.В.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому поліції, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали, копію ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до вимог ст.174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309, ст. 395 КПК України.

Слідчий суддя С. О. Кіхтенко