Рішення № 84260580, 06.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2019 рокум. Ужгород№ 260/755/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання - Гулай М.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_2.,

представника відповідача - Глюдзик А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області (відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області), в якій просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області від 08.02.2019 №0001651305 (форми "Р"); від 08.02.2019 №0001671305 (форми "ПС"); №0001661305 від 08.02.2019 (форми "Р") та стягнути судові витрати з Державного бюджету України.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийнято податковим органом ГУ ДФС у Закарпатській області на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 22.01.2019 року за № 65/07-16-13-05/2862617192 та вказує, що акт перевірки позивачу не надавався.

Аргументуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, підрозділ 1 розділу XX ПК України було доповнено п. 8 згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань" № 321-VIII від 09 квітня 2015 року.

Пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень ПК України встановлено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гри ні по, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строк) позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 01 січня 2015 року.

Відповідно вказує, що після укладання Додаткового договору № 1 від 09.02.2015 року до Кредитного договору № МЬ-801/051/2008 від 21.05.2008 року позивачем в рахунок погашення боргу 09.02.2015 року було сплачено 9616.85 доларів США. що в еквіваленті на дату платежу 240 000.00 (двісті сорок тисяч) гривень 00 коп., у зв`язку з належним виконанням позивачем умов Кредитного договору та виконання Додаткового договору Кредитор скасував всю суму пені, що була нарахована до моменту укладання цього Додаткового договору та витрати на проведення ППР, припинив претензійно-позовну роботу по стягненню боргових зобов`язань за Кредитним договором, та анулював (прощення) боргу в розмірі еквівалентному 1 985 032,84 грн. Отже. Позивач вважається таким, що погасив свої боргові зобов`язання перед Кредитором в повному обсязі.

Зважаючи на викладене вище, позивач вважає, що податкові повідомлсння-рішсння Головного управління ДФС у Закарпатській області від 08.02.2019р. за № 0001651305 (Форма «Р»), від 08.02.2019р. іа № 0001671305 (Форма «ПС»), від 08.02.2019р. за № 0001661305 (Форма «Р») є незаконними, необгрунтованими та повинні бути скасовані.

31 травня 2019 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження за вказаною позовною заявою.

24 червня 2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача зазначив, що ГУ ДФС у Закарпатській області не погоджується із вимогами позову, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Так, представник відповідача зазначив, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_3 отримав у 2015 році від ТОВ-«ОТП Факторинг Україна» (код за ЄДРПОУ 36789421) дохід за ознакою 126 «Дохід отриманий платником податку як додаткове благо» в сумі 1985032,84 гривень, що включається до загального оподатковуваного доходу.

На запит Головного управління ДФС у Закарпатській області TOB «ОТП Факторинг Україна» листом від 25.09.2018 №8409 підтвердило анулювання (прощення) суми основного боргу (неповернутого кредиту) в розмірі 1985032,84 грн.

Відповідач вказує, що кредитором було повідомлено позивача про прощення (анулювання) боргу шляхом підписання додаткового договору МІ від 09.02,2015 в якому вказано про те, що відповідно до пп. «д» 164,2.14 п, 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є його доходом, отриманим як додаткове благо, з якого необхідно самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплатити військовий збір відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечила проти заявлених позовних вимог з мотивів наведених у відзиві на позову заяву та просила відмовити у задоволенні позову

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Головним управління ДФС у Закарпатській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності фізичної особи ОСОБА_3 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, з отриманого у 2015 році доходу, як додаткове благо від TOB «ОТП Факторинг Україна», на підставі якої було складено акт перевірки від 22.01.2019 №65/07-16-13-05/ 2862617192 .

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом встановлено встановлені порушення фізичною особою - платником податку ОСОБА_3 : п.49.1, пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, пп.«в» п. 176.1 ст.176 Податкового кодексу України - несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік; пп.163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп. 164.1.1 п. 164.1, пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, пп.168.1.3 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого, перевіркою нараховано 396397,57 грн. податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік із суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо; пп.1.1, пп.1.2, пп.1.4, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX, пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп.168.1.3 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого, перевіркою нараховано 29775,49 грн. військового збору за 2015 рік із суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо.

У зв`язку з чим ГУ ДФС у Закарпатській області винесено до ОСОБА_3 податкові повідомлення-рішення від 08.02.2019 № 0001661305 про збільшення грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу - 396397,57 грн., штрафної санкції - 99099,39 грн., № 0001651305 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору на суму основного платежу - 29775,49 грн., штрафної санкції - 7443,87 грн., № 0001671305 про збільшення грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму штрафної санкції 170 гривень.

Аналізуючи дані спірні правовідносини, судом встановлено, що згідно листа ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ Україна" від 25.09.2018 р. №8409, поданого на запит Головного управління ДФС в Закарпатській області, останнім зазначено, що на підставі Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 20 липня 2011 року АТ "ОТП Банк" (а.а.с.104-110) відступив ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права вимоги боргових зобов`язань за кредитним договором укладеним між Банком та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 )

До вказаного листа ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ Україна" додано копію Додаткового договору №1 Кредитного договору № МL-801/051/2008 від 21 травня 2008 року (далі (Додатковий договір №1) (а.с.82-83). З вказаного Додаткового договору №1 вбачається, що згідно абз.4 п.п.2.1.3 п.2 Кредитор здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі еквівалентному 1985 032 грн. 84 коп. і Позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов`язання перед Кредитором в повному обсязі.

Відповідно до положення п.3.4. Додаткового договору №1 вищевказана фізична особа-боржник, стверджує, що вона повідомлена про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

Отже, зазначений документ (Додатковий договір №1) підтверджує що позивач був повідомлений про зобов`язання самостійно сплатити податок з доходів, сума яких анульована Кредитором в розмірі та відобразити їх у своїй річній податковій декларації згідно пп. «д» п.164.2.17 Податкового Кодексу України.

Згідно доказів наявних у матеріалах справи, зокрема довідки ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ Україна" від 15 липня 2019 року вих.№282 вбачається, що відповідно до умов Додаткового договору №1 до Кредитного договору № МL-801/051/2008 від 21 травня 2008 року від 09.02.2015 року сторонами було досягнуто домовленості про списання заборгованості по кредиту у розмірі 1985032,84 UАН, з яких: тіло 1 963 888,48 UАН; відсотки 21 144,36 UАН (а.с.123).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції від 17.01.2015, оскільки датою прощення боргу є 09.02.2015) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктами 164.1.2 та 164.1.3. ст.164 Податкового кодексу України встановлено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пп. "в" п.176.1 ст. 176 ПК України платники податку зобов`язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.

Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній з 17 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Тобто, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) відсотки, прощені (анульовані) кредитором.

Відтак, обов`язок для сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб від анульованого (прощеного) боргу, згідно абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, виникає за наступних обов`язкових умов: повідомлення кредитором щодо прощення кредитної заборгованості та отримання позичальником додаткового блага у формі суми анульованого боргу (що було виконано банком); включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного).

Як вже зазначалось, відповідно до п.3.4 Додаткового договору №1 про внесення змін, підписанням цього додаткового договору позивач підтвердив, що банк повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

Враховуючи те, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" дотримано вимог п. 164.2.17 в частині повідомлення кредитором боржника про прощення боргу, а відтак, з урахуванням вимог пп. 164.2.17 Податкового кодексу України, сума прощеного (анульованого) боргу підлягала включенню до оподатковуваного доходу платника податку.

Разом з тим, суд вказує на протиправність дій податкового органу, щодо зарахування до загального річного оподатковуваного доходу усієї суми кредитної заборгованості списаної кредитором у розмірі 1 985 032,84 грн., оскільки, як встановлено судом, згідно довідки №282 від 15.07.2019 основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням склала 1 963 888,48 грн. (тіло кредиту), а сума у розмірі 21 144,36 грн. - відсотки.

Відтак, суд зауважує, що у даних спірних правовідносинах у позивача виник обов`язок щодо включення до річного оподатковуваного доходу платника податку основної суми списаної заборгованості по кредиту у розмірі 1963888,48 грн., яка відповідно до приписів підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є додатковим благом.

Враховуючи те, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" дотримано вимоги п. 164.2.17 в частині повідомлення кредитором боржника про прощення боргу, а відтак, з урахуванням вимог пп. 164.2.17 Податкового кодексу України, оскільки згідно довідки №282 від 15.07.2019 основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням склала 1 963 888,48 грн., то вказана сума підлягала включенню до оподатковуваного доходу платника податку.

Згідно п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата). Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків. Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Оскільки станом на 01.01.2015 року десятикратний розмір мінімальної заробітної плати склав 12180,00 грн., відповідно сума перевищення місячного річного оподатковуваного доходу над десятикратним розміром мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного податкового року складає 1 951 708,48 грн. (1963888,48 - 12180,00).

Отже сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету позивачем становить 392 168,70 грн. ((12180,00*15%) + (1 951 708,48 грн.*20%)). Внаслідок чого нарахування позивачу суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 392168,70 грн. та штрафної санкції у розмірі 98042,17 є цілком правомірним.

В той же час, відповідачем протиправно зараховано позивачеві як додаткове благо суму відсотків списаних (анульованих) кредитором у розмірі 21 144,36 грн. та відповідно протиправно нараховано суму податкових зобов`язань на вказану суму, а відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області №0001661305 від 08.02.2019 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у частині суми 4228,87 грн. за податковим зобов`язанням та 1057,22 грн. за штрафними санкціями є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім цього, як встановлено судом та не заперечувалося сторонами по справі, фізичною особою ОСОБА_3 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік подав до органів ДФС 21.03.2017 року тобто з порушенням встановлених строків, оскільки термін подання податкової декларації за 2015 рік був до 09.02.2016 року та встановлено, що останнім у поданій до органу ДФС податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік не задекларовано суму доходу, отриманого платником податку як додаткове благо, в сумі 1 963 888,48 гривень. При цьому, як свідчать матеріали справи, позивач не звертався до суду з позовом про визнання Додаткового договору №1 в частині п.3.4 недійсним; позивачем також не заперечується факт підписання особисто ним Додаткового договору №1.

У зв`язку з наведеним, відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем пп."в" п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України та, відповідно, податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 №0001671305, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 170 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Водночас суд вказує, що з 1 січня 2015 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», в частині оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб - підприємців.

Пунктом 16і підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно пп.1.1 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України платниками збору с особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно пп.1.2, пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Відповідно до пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Підпунктом 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Оскільки судом встановлено, що платник податків ОСОБА_3 отримав суму доходу у розмірі 1 963 888,48 грн., як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором - ТОВ «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» за його самостійним рішенням, та не декларував вказану суму доходу у поданій до органу ДФС податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік відповідно на підставі пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163. ст.163, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168, пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України підлягає нарахуванню військовий збір з суми доходу (додаткове благо), отриманого платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, в сумі заниження податку у розмірі 29458,32 грн. (1 963 888,48 грн * 1,5%) та 7364,58 грн. штрафної санкції.

Отже податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області від 08.02.2019 №0001651305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у частині суми 317,16 грн. за податковим зобов`язанням та 79,29 грн. за штрафними санкціями підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних х розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При поданні даної позовної заяви згідно квитанції №15 від 29.05.2019 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5328,86 грн., тому такі витрати підлягають відшкодуванню у пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 56,82 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Волошина, буд.52 код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області від 08.02.2019 №0001651305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у частині суми 317,16 грн. за податковим зобов`язанням та 79,29 грн. за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області №0001661305 від 08.02.2019 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у частині суми 4228,87 грн. за податковим зобов`язанням та 1057,22 грн. за штрафними санкціями.

У задоволенні позову у частині решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Волошина, буд.52, код ЄДРПОУ 39393632) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 56,82 грн. (п`ятдесят шість гривень 82 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 16.09.2019 року.

СуддяЮ.Ю. Дору