Ухвала суду № 84257314, 09.09.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" вересня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2737/17

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” № 05-2/08 від 05.08.2019 р. (вх. № 169/19 від 06.08.2019 р.) на бездіяльність державного виконавця Буського РВДВС ГТУЮ у Львівській області у виконавчих провадженнях ВП № 55620030 та ВП № 55619660 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 19.12.2017 р.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК Трейдсервісгруп”

та до Приватної агрофірми “Покрова”

про стягнення заборгованості

Суддя В.М. Бабкіна

секретар судового засідання: Демідова А.А.

за участю представників:

від позивача (скаржник): Грищенко О.М. (довіреність б/н від 01.08.2019 р., адв. свідоцтво № 3888 від 29.10.2009 р.);

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від ДВС: не з`явився

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 15.11.2017 р. (суддя Христенко О.О.) у справі № 911/2737/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК Трейдсервісгруп” та до Приватної агрофірми “Покрова” про солідарне стягнення з відповідачів 3 % річних та стягнення з відповідача 2 інфляційних втрат було задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ “ПК Трейдсервісгруп” та Приватної агрофірми “Покрова” на користь ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” 1207,85 грн. 3% річних та 4965,39 грн. інфляційних втрат, також стягнуто з ТОВ “ПК Трейдсервісгруп” 696,43 грн. судового збору та 304,69 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Водночас, з Приватної агрофірми “Покрова” на користь ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” стягнуто 696,43 грн. судового збору та 304,69 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

19.12.2017 р. на виконання рішення від 15.11.2017 р. господарським судом Київської області (суддя Христенко О.О.) було видано відповідні накази.

До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” надійшла скарга № 05-2/08 від 05.08.2019 р. (вх. № 169/19 від 06.08.2019 р.) на бездіяльність державного виконавця Буського РВДВС ГТУЮ у Львівській області у виконавчих провадженнях ВП № 55620030 та ВП № 55619660 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 19.12.2017 р. у даній справі, за змістом якої скаржник просить суд прийняти дану скаргу до розгляду, визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Буського РВДВС ГТУЮ у Львівській області у виконавчих провадженнях ВП № 55620030 та ВП № 55619660 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 19.12.2017 р. у справі № 911/2737/17 за період з 10.10.2018 р. по 05.08.2019 р., яка полягає в порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій, зобов`язати державного виконавця чи іншу посадову особу Буського РВДВС ГТУЮ у Львівській області усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій, а також стягнути із Буського РВДВС ГТУЮ у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” витрати на правничу допомогу у розмірі 3100,00 грн. згідно договору № 02-02-2019 від 02.02.2019 р. про надання адвокатських послуг (правової допомоги).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку із відпусткою судді Христенко О.О., скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” № 05-2/08 від 05.08.2019 р. (вх. № 169/19 від 06.08.2019 р.) на бездіяльність державного виконавця Буського РВДВС ГТУЮ у Львівській області у виконавчих провадженнях ВП № 55620030 та ВП № 55619660 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 19.12.2017 р. у справі № 911/2737/17 було передано для розгляду судді Бабкіній В.М.

Частиною 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення розглядаються у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2019 р. розгляд скарги ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” № 05-2/08 від 05.08.2019 р. (вх. № 169/19 від 06.08.2019 р.) було призначено на 19.08.2019 р., а також зобов`язано Буський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області надати суду матеріали виконавчих проваджень ВП № 55620030 та ВП № 55619660 (в оригіналах - для огляду, в належним чином засвідчених копіях - для долучення до матеріалів справи).

16.08.2019 р. до господарського суду Київської області від представника скаржника надійшло клопотання № 16-1/08 від 16.08.2019 р. (вх. № 15798/19 від 16.08.2019 р.), за змістом якого ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” просить суд розглянути скаргу № 05-2/08 від 05.08.2019 р. на бездіяльність державного виконавця Буського РВДВС ГТУЮ у Львівській області у виконавчих провадженнях ВП № 55620030 та ВП № 55619660 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 19.12.2017 р. за відсутності представника останнього. Окрім того, скаржник зазначає, що вимоги вказаної скарги підтримує в повному обсязі.

19.08.2019 р. до господарського суду Київської області від Буського РВДВС ГТУЮ у Львівській області надійшли копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 55620030.

У судове засідання з розгляду скарги 19.08.2019 р. представники позивача (скаржника), відповідача 1, відповідача 2 та відділу ДВС не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Дослідивши в судовому засіданні 19.08.2019 р. подану ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” скаргу, з метою повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення скарги, а також дослідження матеріалів виконавчого провадження, суд дійшов висновку щодо відкладення розгляду вказаної скарги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2019 р. розгляд скарги ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” № 05-2/08 від 05.08.2019 р. (вх. № 169/19 від 06.08.2019 р.) було відкладено на 09.09.2019 р.

У судовому засіданні 09.09.2019 р. представник скаржника підтримав доводи, наведені у скарзі, та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Представники відповідачів 1, 2 та відділу ДВС в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 342 ГПК України).

Дослідивши матеріали скарги та виконавчого провадження, заслухавши пояснення представника стягувача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначеної скарги у повному обсязі з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

З аналізу вищевказаних норм випливає, що учасник виконавчого провадження має право звернутися до господарського суду з відповідною скаргою на дії чи бездіяльність органів виконавчої служби, вчинені ними під час, у зв`язку та щодо примусового виконання останніми відповідних рішень господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник (ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС”) звернувся до господарського суду Київської області зі скаргою на бездіяльність відділу ДВС при виконанні наказів господарського суду Київської області від 19.12.2017 р. у даній справі № 911/2737/17 в період з 10.10.2018 р. по 05.08.2019 р.

Розглядаючи скаргу на дії органу ДВС, господарський суд встановив, що 24.01.2018 р. старшим державним виконавцем Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55620030 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.12.2017 р. у справі № 911/2737/17 про солідарне стягнення з ТОВ “ПК Трейдсервісгруп” та Приватної агрофірми «Покрова» (далі за текстом - ПА “Покрова”) на користь ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” 1207,85 грн. 3% річних та 4965,39 грн. інфляційних втрат.

24.01.2018 р. старшим державним виконавцем Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області було винесено постанову ВП № 55620030 про арешт майна боржника з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.12.2017 р. у справі № 911/2737/17 про стягнення з ПА “Покрова” та ПК Трейдсервісгруп” на користь ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” 1207,85 грн. 3% річних та 4965,39 грн. інфляційних втрат.

Також 24.01.2018 р. старшим державним виконавцем Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55619660 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі 911/2737/17 про стягнення з ПА “Покрова” на користь ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” 696,43 грн. судового збору та 304,69 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Як встановлено судом, на підтвердження вчинення державним виконавцем Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області в оскаржуваний період передбачених законодавством дій щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.12.2017 р. у справі № 911/2737/17 про стягнення з ПА “Покрова” та ПК Трейдсервісгруп” на користь ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” 1207,85 грн. 3% річних та 4965,39 грн. інфляційних втрат, державним виконавцем на адресу суду було направлено копії матеріали виконавчого провадження ВП № 55620030. При цьому матеріалів виконавчого провадження ВП № 55619660 до суду надано не було.

Із наданих державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження, вбачається, що 11.10.2018 р. начальником відділу Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області було винесено постанови ВП № 55620030 про арешт коштів боржника з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.12.2017 р. у справі № 911/2737/17 про стягнення з ПА “Покрова” та ПК Трейдсервісгруп” на користь ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” 1207,85 грн. 3% річних та 4965,39 грн. інфляційних втрат, відповідно до яких було встановлено, що у боржника наявні рахунки у банківській установі, у зв`язку з чим постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку р/р НОМЕР_1 , код 325365 у ПАТ «Кредобанк», що належить ПА “Покрова” та рахунках р/р НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 у ПАТ КБ «Приватбанк», що належить ПА “Покрова”.

Поряд з цим, доказів надіслання даних постанов ВП № 55620030 про накладення арешту на грошові кошти боржника від 11.10.2018 р. до банків боржника та прийняття їх до виконання, до суду органом виконання надано не було.

Також державним виконавцем Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у спірний період з 10.10.2018 р. до 05.08.2019 р. були вчинені наступні дії: Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області на адресу ПА “Покрова” надіслано виклик № 3334 від 11.10.2018 р. державного виконавця із зобов`язанням керівника ПА «Покрова» з`явитись до державного виконавця 17.10.2018 р.; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області на адреси ПА “Покрова”, ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС”, ПАТ «Кредобанк» було надіслано лист № 3335 від 11.10.2018 р. про арешт коштів боржника; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області на адреси ПА “Покрова”, ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС”, ПАТ «Приватбанк» було надіслано лист № 3336 від 11.10.2018 р. про арешт коштів боржника; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області керівнику ПА «Покрова» Бернацькому В.Я. було направлено виклик б/н, б/д державного виконавця, відповідно до якого було зобов`язано керівника Бернацького В.Я. з`явитись до виконавця 23.10.2018 р.; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області було направлено Відділу статистики у Буському районі запит № 70 від 14.01.2019 р. про надання інформації; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області було направлено Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області запит № 73 від 14.01.2019 р. державного виконавця щодо надання інформації; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області було направлено Головному управлінню Держпродспоживслужби у Львівській області запит № 72 від 14.01.2019 р. державного виконавця щодо надання інформації; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області було направлено Відділу Держгеокадастру у Буському районі Львівської області запит № 71 від 14.01.2019 р. державного виконавця щодо надання інформації; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області було направлено Українському центру інноватики та патентно-інформаційних послуг запит № 80 від 14.01.2019 р. державного виконавця щодо надання інформації; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області було направлено Міністерству доходів і зборів України запит № 81 від 14.01.2019 р. державного виконавця щодо надання інформації; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області було направлено Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку запит № 79 від 14.01.2019 р. державного виконавця щодо надання інформації; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області було направлено ДП «Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин» запит № 78 від 14.01.2019 р. державного виконавця щодо надання інформації; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області було направлено Державній службі інтелектуальної власності України запит № 77 від 14.01.2019 р. державного виконавця щодо надання інформації; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області було направлено Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України запит № 76 від 14.01.2019 р. державного виконавця щодо надання інформації; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області було направлено Державній авіаційній службі України запит № 75 від 14.01.2019 р. державного виконавця щодо надання інформації; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області було направлено Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті запит № 74 від 14.01.2019 р. державного виконавця щодо надання інформації; Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області було направлено Кутівській сільській раді лист № 2756 від 24.06.2019 р. з проханням повідомити чи проводить господарську діяльність ПА «Покрова», яка знаходиться на території Кутівської сільської ради.

Водночас, суд констатує, що доказів надіслання вище перелічених запитів, викликів та листів Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області їх адресатам до матеріалів виконавчого провадження ВП № 55620030, направлених до суду, додано не було.

Поряд з цим, матеріали виконавчого провадження ВП № 55620030 містять листи, отримані Буським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області, у тому числі – від Управління держпраці у Закарпатській області № 07-07/353 від 25.01.2019 р., від Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 1013-6/308-19 від 24.01.2019 р.; від Управління держпраці у Волинській області № 544/01-06 від 18.02.2019 р.; від Управління держпраці у Полтавській області № 08-11/1070 від 15.02.2019 р.; від Головного управління держпраці у Одеській області № 15/01-33-919 від 29.01.2019 р.; від Головного управління держпраці у Львівській області № 932/1/09-10 від 28.01.2019 р.; від Головного управління держпраці у Донецькій області № 11-14-6/1269-19 від 01.02.2019 р.; від Управління держпраці у Черкаській області № 885/10-27/693 від 30.01.2019 р.; від Управління держпраці у Миколаївській області № 09/428 від 30.01.2019 р.; від Департаменту льотної придатності Державної авіаційної служби України б/н, б/д; від ДП «Український інститут інтелектуальної власності» № Вих-307/2019 від 24.01.2019 р.; від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 101011/2118 від 25.01.2019 р.; від Відділу у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 8-13-0.20-32/102-19 від 24.01.2019 р.; від Головного управління статистики у Львівській області № 70 від 14.01.2019 р.; від Головного управління держпраці у Харківській області № 27/1188/05-20/1396 від 11.02.2019 р.

Інших відомостей щодо вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання наказів господарського суду Київської області у справі № 911/2737/17 від 19.12.2017 р. у виконавчих провадженнях ВП № 55620030 та ВП № 55619660 у межах та у спосіб, визначених Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, подані до суду матеріали не містять.

Слід зазначити, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України “Про виконавче провадження”, який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Відповідно до статті 6 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Частина 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до ст. 13 вказаного Закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Окрім наведеного, відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України “Про виконавче провадження” розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Згідно зі статтею 48 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Зазначена норма є імперативною щодо визначення строків, вона є обов`язковою для виконання і не підлягає коригуванню державним виконавцем на власний розсуд.

Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2832/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом пунктів 9-11 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2832/5, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії. Доручення виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом щодо проведення окремих виконавчих дій органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами. Запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.

Як встановлено судом, державним виконавцем не були здійснені всі можливі та достатні дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", спрямовані на належне, повне та об`єктивне примусове виконання наказів суду у справі № 911/2737/17.

Зокрема, державний виконавець не здійснював періодичної перевірки майнового стану боржника, зокрема, щодо виявлення рахунків у боржника, наявності у боржника нерухомого майна та рухомого майна, його майнових прав, та не здійснював заходів для отримання інформації про доходи боржника на виконання вимог ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктами 1, 4 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що: реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово; рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

При цьому суд враховує доводи органу ДВС щодо направлення запитів до обліково-реєструючих установ та вчинення окремих виконавчих дій, з метою виявлення майна боржника, однак вони не спростовують тверджень скаржника, оскільки в наявних в Автоматизованій системі виконавчого провадження даних вказана інформація відсутня, в той час як перевірка майнового стану боржника проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Натомість судом встановлено, що державний виконавець направляв відповідні запити лише у жовтні 2018 року та в січні 2019 року, тоді як періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України "Про виконавче провадження" і такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово або час від часу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем несвоєчасно та не в повній мірі вжито всіх необхідних, передбачених законом заходів примусового виконання рішення, що свідчить про наявність факту неправомірної бездіяльності державного виконавця органу державної виконавчої служби під час примусового виконання рішення у даній справі.

Окрім того, з огляду на приписи статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України", частину 1 статті 3 і частину 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, у зв`язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

У рішенні у справі Янголенко проти України, no. 14077/05 від 10.12.2009 р., Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

У рішенні у справі Савіцький проти України, no. 38773/05 від 26.07.2012 р., Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України no. 15729/07, від 05.07.2012 р.).

З урахуванням викладеного та встановлених судом фактичних обставин справи, зважаючи на широке коло повноважень та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, з огляду на встановлення факту бездіяльності державного виконавця Буського РВДВС ГТУЮ у Львівській області у виконавчих провадженнях ВП № 55620030 та ВП № 55619660 щодо виконання наказів господарського суду Київської області від 19.12.2017 р. у справі № 911/2737/17 у період з 10.10.2018 р. по 05.08.2019 р., яку органом ДВС не спростовано, суд дійшов висновку про задоволення скарги ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” № 05-4/08 від 05.08.2019 р. (вх. № 169/19 від 06.08.2019 р.) у даній справі.

Окрім того, скаржником було заявлено до стягнення із відділу ДВС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» витрати на правничу допомогу у розмірі 3100,00 грн. згідно договору № 02-02-2019 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 02.02.2019 р.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, скаржником долучено до матеріалів справи копію договору № 02-02-2019 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 02.02.2019 р., який укладений між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (замовник) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (виконавець), що діє на підставі свідоцтва № 3888 про право на заняття адвокатською діяльністю, відповідно до умов якого правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (пункт 1.2 договору).

Згідно з п. 1.1 договору виконавець зобов`язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ПА «Покрова» та Буським РВДВС ГТУЮ у Львівській області, котрі виникли у виконавчих провадженнях ВП № 55620030 та ВП № 55619660 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області у справі № 911/2737/17 від 19.12.2017 р., надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Буського РВДВС ГТУЮ у Львівській області, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до Буського РВДВС ГТУЮ у Львівській області різного роду клопотань про вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях ВП № 55620030 та ВП № 55619660 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області у справі № 911/2737/17 від 19.12.2017 р., із врахуванням Закону України «Про виконавче провадження», підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на бездіяльність Буського РВДВС ГТУЮ у Львівській області у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області по справі № 911/2737/17 від 19.12.2017 р. при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця з даним договором.

При цьому, сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконавчих робіт (надання послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 150,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні) по підготовці матеріалів відповідно до п. 1.1 договору) та участь у судовому засіданні (не менше одного), вартість участі у котрому складає 400,00 грн. (пункт 3.1 договору).

Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.08.2019 р. виконавець адвокат Грищенко О.М. передав, а замовник ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» прийняло послуги на суму 3100,00 грн. згідно договору № 02-02-2019 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 02.02.2019 р.

Судом встановлено, що згідно квитанцій № 0.0.1417387240.1 від 22.07.2019 р. та № 0.0.1427838148.1 від 05.08.2019 р. ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» сплатило адвокату Грищенку О.М. 3100,00 грн. за послуги адвоката згідно договору № 02-02-2019 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 02.02.2019 р.

Враховуючи наведене, вимога ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» щодо покладення на Буський РВДВС ГТУЮ у Львівській області судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3100,00 грн. підлягає задоволенню судом.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 234, 339, 340-343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» № 05-2/08 від 05.08.2019 р. (вх. № 169/19 від 06.08.2019 р.) на бездіяльність державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчих провадженнях ВП № 55620030 та ВП № 55619660 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 911/2737/17 від 19.12.2017 р. задовольнити.

2. Визнати за період з 10 жовтня 2018 року по 05 серпня 2019 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчих провадженнях ВП № 55620030 та ВП № 55619660 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 911/2737/17 від 19.12.2017 р., яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”.

3. Зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях ВП № 55620030 та ВП № 55619660 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 911/2737/17 від 19.12.2017 р. із врахуванням ст.ст. 10, 18, 26, 36, 48 Закону України “Про виконавче провадження”, котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та примусове виконання наказу господарського суду Київської області № 911/2737/17 від 19.12.2017 р.

4. Стягнути з Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (80500, Львівська обл., Буський р-н, м. Буськ, вул. Грушевського, буд. 1, код 34978081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, код 38039872) витрати на правничу допомогу у розмірі 3100 (три тисячі сто) грн. 00 коп.

5. Копію ухвали надіслати учасникам процесу та Буському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (80500, Львівська обл., Буський р-н, м. Буськ, вул. Грушевського, буд. 1).

Видати наказ.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 16.09.2019 р.

Суддя В.М. Бабкіна