Рішення № 84257011, 12.09.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.2019 Справа № 905/1117/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання Доннік Н.В.

у справі за позовом:

позивача-1: Фізичної особи-підприємця Турченка Віталія Андрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

позивача-2: Фізичної особи-підприємця Глущенка Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Коротченка Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 )

про стягнення 134 895,00 грн.

за участі представників сторін:

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/1117/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Турченка Віталія Андрійовича, м. Маріуполь, та Фізичної особи-підприємця Глущенка Олександра Сергійовича, м. Маріуполь, до відповідача, Фізичної особи-підприємця Коротченка Олександра Анатолійовича, м. Маріуполь, про стягнення 134 895,00 грн.

Ухвалою суду від 24.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1117/19; справу №905/1117/19 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.07.2019 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Турченка Віталія Андрійовича та Фізичної особи-підприємця Глущенка Олександра Сергійовича до Фізичної особи-підприємця Коротченка Олександра Анатолійовича про стягнення 134 895,00 грн. - залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів оплати судового збору; встановлено термін для усунення недоліку.

05.08.2019 на адресу суду від позивача-1 надійшов супровідний лист б/н б/д, до якого додано оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі 2023,43 грн., тому, ухвалою суду від 06.08.2019 продовжено розгляд справи №905/1117/19.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилались на невиконання відповідачем умов договору поставки №18 від 10.11.2018, а саме, на те, що відповідач товар не поставив товар ані в строк, передбачений договором, ані на момент звернення до суду з позовом, чим порушив зобов`язання, взяті на себе, відповідно до умов договору.

Відповідач в жодне судове засідання не з`явився, відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Металургів, будинок 49/5, квартира 45 . Аналогічна адреса зазначена в позовній заяві.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за юридичною адресою відповідача, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

За змістом ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.

Між позивачами з одного боку і відповідачем з іншого боку було укладено договір №18 від 10.11.2018 (далі - договір).

За п.1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити дитячу ігрову кімнату розміром 10*12.5, висотою 4.5 метра (далі - товар), а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна цього договору становить: 230 000 (двісті тридцять тисяч гривень).

За приписами п. 4.1 договору, розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються не пізніше 10 банківських днів з дати складання акту прийому товару, або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами, підтверджений відповідними документами або додатковою угодою.

Як вбачається з п. 5.1 договору, строк поставки товару не пізніше 1 квітня 2019 року включно.

Пунктом 5.7 договору встановлено, що постачальник передає разом з товаром належним чином оформлену видаткову накладну та інші документи. Податкова накладна оформлюється відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Згідно з п. 9.2 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при поставці товару, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,43 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки товару. За кожен день прострочення поставки товару після 15 квітня, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,87 % від вартості товару.

За змістом розділу 11 договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разу недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку згідно чинного законодавства.

Однак, відомостей щодо вживання сторонами заходів досудового врегулювання спору до суду надано не було.

Відповідно до п. 12.1 цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до «01» квітня 2019 року, але, у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Господарський суд приймає до уваги, що в порушення договірних зобов`язань за договором №18 від 10.11.2018, відповідач не здійснив поставку товару, доказів протилежного суду не надано.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача є такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

11.09.2019 представник позивачів подала через канцелярію суду пояснення у справі б/н б/д, у яких зазначила, що Фізична особа-підприємець Турченко Віталій Андрійович уклав договір №634-001 від 23 травня 2017 з Маріупольською міською радою щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою, а саме, п. 1.1 договору передбачено, що замовник розміщає на території м. Маріуполь засіб пересувної мережі (дитячий лабіринт) для здійснення підприємницької діяльності (адреса: м. Маріуполь, бульвар Меотиди). Також укладено аналогічний договір №183-001 від 22 травня 2019 з Маріупольською міською радою щодо пайової участі в користуванні об`єктом благоустрою, а саме, п. 1.1 договору передбачено, що замовник розміщає на території м. Маріуполь засіб пересувної мережі (дитячий лабіринт) для здійснення підприємницької діяльності (адреса: м. Маріуполь, Приморський парк). І зазначила, що позивачі дійсно здійснюють свою господарську діяльність, яка пов`язана із розміщенням на території м. Маріуполь «дитячих лабіринтів».

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб`єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

У визначений договором строк постачальник не передав покупцеві товар, визначений договором №18 від 10.11.2018.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 вищезгаданого нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, відповідач не здійснив поставку товару, а тому, порушив строки поставки товару.

Позивачами заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за період з 01.04.2019 по 12.06.2019 у розмірі 134 895 грн., відповідно до п.9.2 договору.

Відповідно до ст.ст. 216 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п.9.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором.

Згідно з п. 9.2 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при поставці товару, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,43 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки товару. За кожен день прострочення поставки товару після 15 квітня, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,87 % від вартості товару.

Таким чином, умовами договору сторони передбачили нарахування пені за прострочення поставки товару.

Суд наголошує на тому, що позивачами у позовній заяві невірно зазначений період нарахування пені, адже за п. 5.1 договору, строк поставки товару не пізніше 1 квітня 2019 року включно, тобто, у разі невиконання умов договору, пеня має нараховуватись з 2 квітня 2019 року.

Провівши арифметичний розрахунок пені, враховуючи п. 9.2 договору, за період з 02.04.2019 по 15.04.2019 суд встановив, що розмір пені становить 13 846 грн. За період з 16.04.2019 по 12.06.2019, розмір пені, з урахуванням п. 9.2 договору, становить 116 058 грн. Загальна сума пені за період починаючи з 02.04.2019 по 12.06.2019 становить 129 904 грн.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з`ясувавши обставини, повязані з правильністю здійснення позивачами розрахунків пені, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення пені частковому задоволенню, а саме на суму 129 904 грн.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає розподілу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача-1: Фізичної особи-підприємця Турченка Віталія Андрійовича, позивача-2: Фізичної особи-підприємця Глущенка Олександра Сергійовича до відповідача Фізичної особи-підприємця Коротченка Олександра Анатолійовича, про стягнення пені у сумі 134 895,00 грн, задовольнити частково в сумі 129 904 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коротченка Олександра Анатолійовича на користь позивача-1: Фізичної особи-підприємця Турченка Віталія Андрійовича та позивача-2: Фізичної особи-підприємця Глущенка Олександра Сергійовича пеню у сумі 129 904 грн; витрати по сплаті судового збору в сумі 1948,56 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 12.09.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2019.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

позивач-1: Фізична особа-підприємець Турченко Віталій Андрійович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

позивач-2: Фізична особа-підприємець Глущенко Олександр Сергійович ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

відповідач: Фізична особа-підприємець Коротченко Олександр Анатолійович ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 )

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя О.М. Сковородіна