Ухвала суду № 84256813, 16.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.09.2019Справа № 910/8360/18За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" про забезпечення позову у справі

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про розірвання договору, виселення та стягнення 1361005,40 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" про розірвання договору, виселення та стягнення 1361005,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, відповідач не виконує свої грошові зобов"язання зі сплати орендної плати за договором № 2241 від 22.08.2016 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду. Крім того, позивачем встановлено використання частини орендованого майна не за цільовим призначенням, що є порушенням умов договору оренди. Оскільки у відповідача існує заборгованість з орендної плати та ним порушено інші умови договору оренди, позивач просить стягнути заборгованість у судовому порядку, розірвати договір оренди та виселити відповідача з займаного приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.08.2018 та залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою суду від 06.08.2018 відкладено підготовче засідання у справі на 24.09.2018

В підготовчому засіданні 24.09.2018 оголошено перерву до 04.10.2018.

В підготовчому засіданні 04.10.2018 оголошено перерву до 22.10.2018.

В підготовчому засіданні 22.10.2018 оголошено перерву до 05.11.2018.

Ухвалою суду від 05.11.2018 зупинено провадження у справі № 910/8360/18 за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" про розірвання договору , виселення та стягнення 1 361 005,40 грн., до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 910/11655/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" до визнання недійсним акту обстеження нежилих приміщень від 27.04.2018.

19.08.2019 року до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" надійшла заява про забезпечення позову, в якій відповідач просить тимчасово заборонити Відповідачу виселяти ТОВ «Підприємство «Торгсистема» з приміщення за адресою: приміщення загальною площею 442,30 кв.м. (з них 9,5 кв.м загальна площа сходових клітин першого поверху, 61,1 кв.м є підвал з коридором загального користування та 371 кв.м. другий поверх з урахуванням загальних площ сходових клітин) на бульв. Лесі Українки, 27/2 літ. А у місті Києві згідно з викопіюванням з поповерхневого плану, що є невід`ємною частиною Договору №2241 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду в новій редакції від 22.08.2016 до вирішення по суті господарської справи №910/8360/18 за позовом КП «Київжитлоспецексплуатація» до ТОВ «Підприємство «Торгсистема» про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 1361005,40 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2019 року поновлено провадження у справі № 910/8360/18 для розгляду заяви про забезпечення позову.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що між Позивачем та Відповідачем 22.08.2016 укладено Договір №2241 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду в новій редакції (надалі по тексту - Договір), згідно якого ТОВ «Підприємство «Торгсистема» користується нежитловими приміщеннями загальною площею 442,30 кв.м. (з них 9,5 кв.м загальна площа сходових клітин першого поверху, 61,1 кв.м є підвал з коридором загального користування та 371 кв.м. другий поверх з враховуючи загальних площ сходових клітин) на бульв. Лесі Українки, 27/2 літ. А для розміщення торгівельного об`єкту з продажу поліграфічної продукції та канцтоварів, що призначаються для навчальних закладів, строком по 20.08.2019. Відповідно до п.4.2.21 для продовження дії цього Договору оренди Орендар за три місяці до дати закінчення цього договору має надати Орендодавцю новий звіт з незалежної оцінки об`єкта. Такий звіт своєчасно було надано разом з пропозицією продовжити Договір на черговий трирічний термін. Натомість, нашим підприємством було отримано письмову відповідь від Позивача, у якій Позивач зазначає, що продовження договору можливе тільки за умови погашення заборгованості. Термін дії Договору спливає 20.08.2019, після чого відповідно до п. 7.5 Договору у разі закінчення/припинення дії цього Договору або при його розірванні Орендар зобов`язаний на актом приймання-передачі повернути Об`єкт підприємству-балансоутримувачу. Нами отримано лист від КП «Київжитлоспецексплуатація» від 27.07.2019 за №062/15/1/05-3155 (копія додається), де нам запропоновано звільнити приміщення та повернути його орендодавцю. Таким чином, існує безпосередня загроза примусового виселення Відповідача із займаних ним на разі приміщень. Підсумовуючи вищевикладене, позивач вважає, що на дату 20.08.2019 (дата спливу терміну дії Договору) немає належних підстав для відмови у продовженні договору, оскільки розмір заборгованості на разі є предметом судового розгляду і судом не винесено рішення з цього питання, як і з питання про звільнення орендованого приміщення. Вважаємо, що до набрання чинності судовими рішеннями по вищезазначених справах не можна встановити дійсний розмір заборгованості, відтак після отримання відповідних судових рішень Відповідач погасить у разі наявності заборгованість у встановлених судом розмірах. Ми вважаємо, що 20.08.2019, коли спливає термін дії Договору, Позивач буде мати формальне право виселити наше підприємство з приміщень, які ми займаємо на підставі Договору, що, крім того, передбачене п.5.1.3 Договору - Орендодавець має право примусово виселити Орендаря при несплаті орендної плати (розмір якої на разі є предметом судового оскарження). Оскільки на разі тривають судові провадження відносно правомірності припинення Договору, розмір орендної плати, а, відтак, і розмір заборгованості по орендній платі є предметом двох позовів у Господарському суді м. Києва, вважаємо, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити виконання рішень і порушить інтереси Відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 ГПК України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).

Таким чином, заява відповідача про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття визначених у заяві заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів відповідача, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Крім того, заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження намірів позивача не виконувати рішення суду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість невиконання рішення суду та імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки, заявником не було надано належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, викладених у заяві та доказів на підтвердження того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову порушить права відповідача та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Торгсистема" про забезпечення позову у справі № 910/8360/18 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя І.В.Усатенко