Ухвала суду № 84249263, 13.09.2019, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1309/19

Провадження № 2/396/493/19

УХВАЛА

13.09.2019 року Суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Русіна Алла Анатоліївна, розглянувши заяву ОСОБА_1 у справі за позовом АТ "Перший Український Міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

До Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області надійшла заява ОСОБА_1 у справі за позовом АТ "Перший Український Міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. було звернено стягнення на заборгованість, що виникла у ОСОБА_1 та задоволення вимог Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» за цим самим Кредитним договором № 26254018897914 від 11 липня 2013 року у розмірі 16094,47 гривень (шістнадцять тисяч дев`яносто чотири грн, 47 коп) плюс плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 500 гривень (п`ятсот грн, 0 коп). Загальна сума, яка підлягає стягненню згідно виконавчого напису, складає 16594,47 гривень (шістнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири грн, 47 коп).

12 лютого 2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною відкрито виконавче провадження № 58335954 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни № 910 від 15 січня 2019 року. Щомісяця з пенсії ОСОБА_1 проводиться стягнення коштів на погашення заборгованості.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни № 910 від 15 січня 2019 року та збезпечити позов шляхом встановлення заборони на здійснення будь яких дій відносно виконання виконавчого напису нотаріуса від 15.01.2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №910.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з преамбулою постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У пункті 4 вказаної постанови роз"яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з копій довідок про здійснені відрахування та виплати за постановою від 22.02.2019 року ВП № 58335954 виданої за виконавчим документом № 377/04 від 07.03.2019 року з ОСОБА_1 здійснюється відрахування заборгованості.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову не наведено достатньо доводів стосовно того, як невжиття в даному випадку, визначеного позивачем заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов"язковим до виконання.

Виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни № 910 від 15 січня 2019 року набрав законної сили та в установленому законом порядку не оскаржувався.

Розглянувши матеріали справи, оскільки законодавством встановлено вичерпний перелік видів забезпечення позову, а забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення, яке вже набрало законної сили, є недопустимим, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керучись ст.ст.149-150 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 у справі за позовом АТ "Перший Український Міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни № 910 від 15 січня 2019 року та встановлення заборони на здійснення будь яких дій відносно виконання виконавчого напису нотаріуса від 15.01.2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 910 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Кіровоградської області або через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області, протягом п`ятнадцяти днів.

Головуючий: А. А. Русіна