Рішення № 84244332, 09.09.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/18207/17

н/п 2/766/3267/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Красновському В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про захист прав споживачів та визнання третейської угоди недійсною,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтував тим, що 08.04.2008 року між позивачем та АКБ СР «Укрсоцбанк» укладено договір кредиту №051/8/048. Відповідно до умов договору позивачу було надано відповідачем на купівлю пасажирського автобуса ГалАЗ 3207.05, згідно договору купівлі-продажу №1803/01-х від 18.08.2008 року, кредит у сумі 210 000 грн. зі сплатою 19 % річних. Згідно з пунктом 6.2 договору у випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди», домовились про те, що спір розглядається одноособово суддею Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків Ярошовцем В.М. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянути визначеними суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного регламенту постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Позивач вважає, що зазначений договір кредиту є договором споживчого кредитування, а згідно з пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної установи), не належить до компетенції третейських судів. У зв`язку з викладеним, позивач просив визнати недійсним п.6.2 Договору кредиту №051/8/048 від 08.04.2008 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.10.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.09.2018 року розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації відповідача.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 08.04.2008 року між ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк» укладено договір кредиту №051/8/048. Відповідно до умов договору позивачу було надано відповідачем на купівлю пасажирського автобуса ГалАЗ 3207.05, згідно договору купівлі-продажу №1803/01-х від 18.08.2008 року, кредит у сумі 210 000 грн. зі сплатою 19 % річних.

Згідно з пунктом 6.2 договору у випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди», домовились про те, що спір розглядається одноособово суддею Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків Ярошовцем В.М. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянути визначеними суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного регламенту постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Згідно з положеннями пункту 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, у тому числі й у фінансовій галузі.

За частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» (частину першу статті 6 цього Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року) третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Системний аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 3 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Такий же висновок застосування норм права викладено в постановах Верховного Суду України: від 20 травня 2015 року у справі №6-64цс15, 04 листопада 2015 року №6-2074цс15 та 18 листопада 2015 року у справі №6-187цс15.

Оскільки на час укладення договору про надання споживчого кредиту Закон України «Про третейські суди» містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку, то третейське застереження в договорі кредиту від 08.04.2008 року між фізичною особою (споживачем) і банком було укладено в порушення вимог пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», і в цій частині кредитний договір слід визнати недійсним.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265, 280-284, 355 ЦПК України, ч.1 ст.203, 215 ЦК України, Законом України «Про захист права споживачів», п.14 ч.1 ст.6 Закону України «Про Третейські суди», суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про захист прав споживачів та визнання третейської угоди недійсною задовольнити.

Визнати недійсним п.6.2 Договору кредиту №051/8/048 від 08.04.2008 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.І.Майдан