Ухвала суду № 84243846, 13.09.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

13.09.2019 Справа №607/14901/14-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/14901/14ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2019 року м.Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при вирішення питання про прийняття до розгляду скарги Акціонерного товариства «ОТП Банк», в інтересах якого діє адвокат Коссей Олександр Мікловшович про поновлення строку звернення до суду та визнання неправомірними дій головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області у справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2019 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі банк) звернулось до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Ярмусь Л.В., боржник ОСОБА_1 про поновлення строку для подачі скарги, визнання дій державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 03.02.2017 року неправомірними та зобов`язання головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області поновити виконавче провадження ВП №53334443.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 17 травня 2019 року у задоволенні скарги банку відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року вказану ухвалу суду від 17 травня 2019 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2019 року дану справу розподілено для розгляду судді Черніцькій І.М.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність підстав для самовідводу судді.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з вимогами ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Положеннями ст.40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Встановлено, що предметом розгляду даної скарги є дії державного виконавця з приводу виконання виконавчого листа за № 607/14901/14ц виданого 04 липня 2016 року Тернопільським міськрайонним судом на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 25868 дол.США 09 центів, що еквівалентно 559872,53 грн. та судового збору.

Зокрема, банком оскаржуються дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі заяви представника банку. В обґрунтування скарги банк посилається те, що представник банку – Сідий С.В., згідно виданої на його ім`я довіреності не мав права подавати заяви про повернення виконавчих документів в органах ДВС. Більше того, представник Сідий ОСОБА_3 таку заяву не підписував та не подавав.

Разом з тим, встановлено, що у провадженні судді Черніцької І.М. перебувала аналогічна справа № 607/14901/14ц за скаргою банку на дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу від 29 вересня 2017 року у виконавчому провадженні ВП №53870454 щодо боржника ОСОБА_2 Вказана скарга подана з аналогічних підстав та доводів, долучені аналогічні докази.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 06 вересня 2019 року (с.Черніцька І.М.) скаргу банку задоволено, поновлено строк звернення та визнано дій ДВС неправомірними.

На даний час ухвала суду не набрала законної сили та учасники справи вправі скористатись правом на апеляційне оскарження.

Положеннями п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до вимог ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Згідно з приписами п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року) , суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до положень п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, приймаючи до уваги те, що даним складом суду вже здійснювався розгляд аналогічної скарги банку, між тими самими сторонами, з приводу тих самим підстав, лише в частині іншого боржника по виконавчому провадженні, судом досліджувались аналогічні докази, яким вже даним складом суду надана оцінка, при цьому постановлене судове рішення не набрало законної сили, з метою уникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, вважаю за необхідне заявити самовідвід.

Керуючись ст.ст. 36-40 ЦПКУкраїни, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти самовідвід судді Черніцької Ірини Миколаївни у розгляді цивільної справи за скаргою Акціонерного товариства «ОТП Банк», в інтересах якого діє адвокат Коссей Олександр Мікловшович про поновлення строку звернення до суду та визнання неправомірними дій головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області .

Справу передати в канцелярію суду для повторного розподілу в порядку ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала суду складена 13 вересня 2019 року.

Суддя