Рішення № 84227385, 12.09.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/565/19

Провадження № 2/288/347/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Кредобанк», представник позивача: Матвієнко Віктор Валентинович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне Товариство «Кредобанк», звернулось до суду з позовною заявою в якій вказує, що 14 березня 2008 року між Публічним акціонерного товариства «Кредобанк» (далі - позивачем) та ОСОБА_2 (далі – позичальник) було укладено кредитний договір №123/350/08/Ф (далі - Договір), відповідно до якого йому надано кредит в сумі 193500 гривень.

14 березня 2008 року грошові кошти були перераховані ОСОБА_2 .

Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами по 1152,00 гривень не пізніше останнього робочого дня місяця.

У зв`язку із невиконанням Позичальником – ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором № 123/350/08/Ф від 14 березня 2008 року, 08 жовтня 2015 року ПАТ «Кредобанк», звернувся до Попільнянського районного суду Житомирської області із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 96857,88 гривень з ОСОБА_2 .

19 лютого 2016 року позов ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та винесено заочне рішення. Рішення набрало законної сили 14 березня 2016 року.

13 вересня 2018 року у забезпечення виконання зазначеного договору між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 (далі - відповідач) було укладено договір поруки.

Згідно п. 1.2 Договору, розмір відповідальності Поручителя за цим Договором обмежується сумою у розмірі не більшою за 98310,75 гривень.

Поручитель зобов`язується сплатити Кредитору заборгованість у строк до 31 грудня 2018 року, повністю рівними частинами.

Відповідач не виконує свої зобов`язання за Договором, що призвело до порушення прав позивача.

22 січня 2019 року на адресу відповідача було направлено повідомлення-вимогу № 1090605, щодо дострокового погашення заборгованості. Зазначене повідомлення було відповідачем проігнороване.

Станом на 11 лютого 2019 року заборгованість за Договором відповідачем не погашена та становить 98310,75 гривень.

Враховуючи викладене позивач уточнивши позовні вимоги, просить, стягнути з відповідача - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» ідентифікаційний код 09807862, р/р НОМЕР_2 в АТ "КРЕДОБАНК", МФО: 325365, заборгованість за Договором поруки від 13 вересня 2018 року в розмірі 98310,75 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 1921 гривні.

Ухвалою суду від 05 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду клопотання в якому просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі відповідача - ОСОБА_1 ..

В статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У відповідності з п.1 Постанови №11 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950) (далі - Конвенція) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа «Скопелліті проти Італії» від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25 березня 1999 року).

За змістом п.3 вказаної Постанови розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Одними із основних засад (принципів) цивільного судочинства, відповідно до п.п.10, 11 ч.3 ст.2 ЦПК України, є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 2 статті 121 ЦПК України передбачено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс Проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші). Оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід звернути увагу на те, що невиконання ними процесуальних обов`язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.

В силу вимог п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (параграф 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п`ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статтями 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй Постанові № 5 від 30 березня 2012 року " Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз`яснив, що: "При розгляді справ за позовами, що виникають при укладенні, забезпеченні, виконанні та припиненні кредитних договорів слід виходити з положень Конституції України та враховувати, що кредитні відносини врегульовано законами України: від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»; від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку»; від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»; від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі виданими Національним банком України у межах своїх повноважень, визначених Законом України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України».

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із доданих до позовної заяви доказів встановлено, що 14 серпня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний Договір № 123/350/08/Ф, згідно з яким було надано кредит в сумі 193500,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером /випискою по рахунку (копія додається).

14 березня 2008 року грошові кошти були перераховані ОСОБА_2 , що підтверджуються меморіальним ордером №30434.

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору, відповідач зобов`язується сплачувати Банку за користування кредитом 19 % річних. Додатковим договором № 1 від 02 червня 2008 року відсоткова ставка була збільшена до 20% річних.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору, Позичальник зобов`язувався сплачувати Банку інші комісії передбачені тарифами Банку.

Пунктом 4.1. Кредитного договору Відповідач зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі і терміни передбачені цим договором.

Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами по 1152,00 гривень не пізніше останнього робочого дня місяця.

Заочним рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2016 року, вирішено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_3 , на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (МФО 325365) заборгованість за Кредитним договором № 123/350/08/Ф від 14 березня 2008 року у сумі 96857 (дев`яносто шість тисяч вісімсот п`ятдесят сім) гривень 88 копійок та сплачений судовий збір в розмірі 1452 (одна тисяча чотириста п`ятдесят дві) гривні 87 копійок.

13 вересня 2018 року у забезпечення виконання зазначеного договору між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки.

Відповідно до п 1.1. Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання ОСОБА_2 , зобов`язань (повернення кредиту, сплати процентів, та комісій за користування кредитом, пені, штрафів, неустойок) за Кредитним договором № 123/350/08/Ф від 14 березня 2008 року, укладеним між Боржником та Кредитором.

Згідно п. 1.2 Договору, розмір відповідальності Поручителя за цим Договором обмежується сумою у розмірі не більшою за 98310,75 гривень.

Згідно п. 2.2 Поручитель зобов`язується сплатити Кредитору заборгованість у строк до 31 грудня 2018 року, повністю рівними частинами.

Відповідно до п. п. 4.6, 4.7 Договору поруки, договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами. Договір припиняється зі спливом трьох річного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за Кредитним договором.

ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання за Договором, що призвело до порушення прав позивача.

22 січня 2019 року на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення-вимогу № 1090605, щодо дострокового погашення заборгованості, що підтверджується Чеком Укрпошти від 22 січня 2019 року.

Зазначене повідомлення було отримане відповідачем 26 лютого 2019 року та проігнороване останнім.

Станом на 13 березня 2019 року загальна сума заборгованості по Договору відповідно до розрахунку заборгованості становить 98310,75 гривень, яка складається з:

- 96857,88 гривень – заборгованість за кредитним договором № 123/350/08/Ф від 14 березня 2008 року;

- 1452,87 гривень – сплачений судовий збір.

Наведені вище обставини підтверджуються: кредитним договором № 123/350/08/Ф від 14 березня 2008 року, договором поруки від 13 вересня 2018 року, меморіальним ордером, розрахунком заборгованості, випискою руху коштів по рахунку, повідомленням - вимоги.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказані вище договори породили певні права та зобов`язання сторін.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частини першої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Згідно вимог статті526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до статті 610 ЦК України - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

За частиною першою статті 1049 ЦК України - позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України - якщо кредитним договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась та сплати належних відсотків.

Згідно частини першої статті 1048, частини першої статті 1054 ЦК України - за користування кредитом відповідач зобов`язаний сплатити проценти у порядку та в розмірі встановленим кредитним договором.

З огляду на вищенаведене, враховуючи що відповідач зобов`язання за вищевказаним договором поруки належним чином не виконав, ухиляються від погашення заборгованості, а також зважаючи на те, що правильність розрахунку ніким не оспорюється і такий не викликає сумнівів, суд вважає що позов Акціонерного Товариства «Кредобанк», слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 35 Постанови Пленуму від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись статтями 509, 525-527, 530, 543, 549, 553, 554, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 638, 652, 653,1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного Товариства «Кредобанк», представник позивача: Матвієнко Віктор ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного Товариства «Кредобанк» (КОД ЄДРПОУ 09807862, р/р НОМЕР_2 в АТ «Кредобанк» МФО 325365, адреса: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78) заборгованість за договором поруки від 13 вересня 2018 року в розмірі 98310 гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «Кредобанк» (КОД ЄДРПОУ 09807862, р/р НОМЕР_2 в АТ «Кредобанк» МФО 325365, адреса: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78) сплачений судовий збір в розмірі 1921 гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник