Ухвала суду № 84224153, 09.09.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.09.2019

Справа № 320/5591/19

(1-кс/320/4217/19)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Ковальова Ю.В., секретар судового засідання – Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим, зобов`язання вчинити певні дії,

за участі:

ОСОБА_1 ,

слідчого Другого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Мелітополі Курганової С.В. -

ВСТАНОВИЛА:

05 серпня 2019 року в провадження судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Ковальової Ю.В. надійшла скарга ОСОБА_1 про скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим, зобов`язання вчинити певні дії. У своїй скарзі заявник просить: - скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Мелітополі Курганової С.В. від 02.07.2019 про відмову у визнанні його потерпілим у ст. кримінальному провадженні № 42019080000000054 від 24 квітня 2019 року; - зобов`язати слідчого Курганову С.В. виконати дії, передбачені. 55, 56 КПК України відносно нього – ОСОБА_1 ; - зобов`язати слідчого Курганову С.В. допитати його – ОСОБА_2 у якості потерпілого по кримінальному провадженню № 42019080000000054 від 24 квітня 2019 року; - зобов`язати слідчого Курганову С.В допитати слідчого Шевченківського ВП Дніпровського ГУНП в Запорізькій області Маковецьку І.А. у якості свідка в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42019080000000054 від 24 квітня 2019 року та в подальшому пред`явити підозру вказаному слідчому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України. Винесену слідчим постанову вважає безпідставною та такою, що підлягає скасуванню. До того ж зазначає, що із заявами про визнання його потерпілим по кримінальному провадженню № 42019080000000054 від 24 квітня 2019 року до слідчого Курганової С.В. та до прокуратури Запорізької області, не звертався.

На початку судового засідання заявник підтримав подану скаргу, разом з тим заявив про можливість розглянути скаргу у його відсутність, мотивуючи про втрату довіри до суду, враховуючи, що його заяву про відвід слідчого судді залишено без розгляду.

Слідчий в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на відсутність підстав для її задоволення.

Вислухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали скарги, надані для огляду матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому. Стаття 24 КПК гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.

Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбаченого ст. 303 КПК України. Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Згідно частини 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Згідно ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і в зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Постановою слідчого Другого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Мелітополі Курганової С.В. від 02.07.2019 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019080000000054 від 24 квітня 2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст. 382 КК України, відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2019 за № 42019080000000054 за ч.2 ст. 382 КК України.

З постанови вбачається, що кримінальне провадження № 42019080000000054 від 24 квітня 2019 року розпочато за фактом невиконання слідчим Шевченківського ВП Дніпровського ГУНП в Запорізькій області Маковецькою І.А. ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щасливої О.В. від 02.04.2019 у справі № 336/4720/16-к.

Другим відділом слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2019 року № 42019080000000054 за ч.2 ст. 382 КК України, розпочате на підставі заяви ОСОБА_1 за фактом вчинення слідчим Шевченківського ВП Дніпровського ГУНП в Запорізькій області Маковецькою І.А. кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 282 КК України.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, слідчим відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2019 за № 42019080000000054 за ч.2 ст. 382 КК України, в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 у заяві про вчинення кримінального правопорушення не вказав, що кримінальними правопорушеннями завдано шкоди, визначеної ч.1 ст. 55 КПК України.

Разом із тим, слідчий суддя вважає, що такі висновки слідчого є передчасними та суперечать завданням Кримінального кодексу України щодо забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності та завданням кримінального провадження щодо захисту особи від кримінальних правопорушень, тощо.

Слід зазначити, що процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

З огляду на те, що права потерпілого визначають обсяг та межі його дозволеної і гарантованої поведінки у кримінальному провадженні і, відповідно, широкий обсяг прав, якими наділяється потерпілий, покликані забезпечити його активну участь у кримінальному провадженні, що, у свою чергу, необхідне для повного виконання завдань кримінального провадження, визначених у статті 2 КПК України, гарантоване законом право потерпілого подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду покликане забезпечити його активну участь у доказуванні, слідчий суддя приходить до переконання, що визнання ОСОБА_1 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні гарантує повне та всебічне проведення досудового розслідування по зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальному правопорушенні.

Проте, слідчий у своїй постанові не навів очевидних та достатніх підстав, як того вимагають положення ч. 5 ст. 110 КПК України, які б давали йому право вважати, що ОСОБА_1 не завдано шкоди.

Не встановлено слідчим суддею і підстав вважати, що слідчим вживались заходи щодо з`ясування наявності чи відсутності заподіяння ОСОБА_1 шкоди, як того вимагають норми ст. 91 КПК України.

Слідчий суддя звертає увагу, що доведення наявності або відсутності моральної, фізичної та матеріальної шкоди не є предметом розгляду цієї скарги. Крім того, заявник без статусу потерпілого не наділений правом збирання доказів, яке є у сторін кримінального провадження, як передбачено ч. 1 ст. 93 КПК України, відповідно до якої збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Крім того, суддя вважає за необхідне зазначити, що дане кримінальне провадження взаємопов`язане з кримінальним провадженням, яке внесено до ЄРДР за № 12015080080003335 за ч. 1 8ст. 125 КК України, в якому ОСОБА_1 має статус потерпілого і саме в рамках розслідування якого, як вказано у заяві ОСОБА_1 про злочин, слідчим допущено невиконання судового рішення.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання про те, що висновок слідчого Другого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Мелітополі Курганової С.В. про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42019080000000054 від 24 квітня 2019 року є необґрунтованим.

Отже, враховуючи те, що вищезазначена постанова слідчого Другого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Мелітополі Курганової С.В. від 02.07.2019 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42019080000000054 від 24 квітня 2019 року, порушує права останнього, перешкоджає приймати активну участь у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне її скасувати.

Що стосується вимог заявника про зобов`язання слідчого допитати його – ОСОБА_2 у якості потерпілого по кримінальному провадженню № 42019080000000054 від 24 квітня 2019 року, допитати слідчого Шевченківського ВП Дніпровського ГУНП в Запорізькій області Маковецьку І.А. у якості свідка в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42019080000000054 від 24 квітня 2019 року та в подальшому пред`явити їй підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України, - слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення даних вимог з наступних підстав.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.

Так, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Тому, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення зазначених вище вимог заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303-306 КПК України,-

УХВАЛИЛА:

Скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Скасувати постанову слідчого Другого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Мелітополі Курганової С.В. від 02.07.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42019080000000054 від 24 квітня 2019 року.

В решті скарги – відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Ю.В.Ковальова