Ухвала суду № 84223470, 13.09.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 вересня 2019 року справа № 580/2781/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову фермерського господарства “Бірюк” до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Головного управління ДКСУ у Черкаській області про визнання дій протизаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Фермерське господарство “Бірюк” подало позов до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Головного управління ДКСУ у Черкаській області, в якому просить:

- визнати дії державного виконавця – Яжук С.С. при виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 46799101 від 06.03.2015 протизаконними;

- відшкодувати за рахунок держави, завдані фермерському господарству “Бірюк” збитки в розмірі 328342,80 грн внаслідок протизаконних дій посадових осіб Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 цього Кодексу в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зміст адміністративного позову – це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача. За своєю суттю це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними.

Відповідач – суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Положеннями вищевказаної статті визначено, що в позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4 ч. 5), виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5 ч. 5); у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п. 9 ч. 5).

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Також, суддя наголошує, що в розділі 4 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява № 45783/05).

Натомість зі змісту адміністративного позову неможливо з`ясувати, якими самими діями чи бездіяльністю було порушено права позивача, які на його думку питання були розглянуті неналежним чином та які рішення прийняті з порушенням норм закону.

Також, у вступній частині позовної заяви фермерське господарство “Бірюк” вказує відповідачем Головне управління ДКСУ у Черкаській області, однак в порушення пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України зміст позовних вимог зазначає лише до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Отже, позивачеві необхідно оформити позовну заяву відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: дотриматися вимог пункту 11 частини 5 статті 160 цього Кодексу, здійснити уточнення щодо відповідачів та заявити зміст позовних вимог до кожного з них відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У адміністративному позові позивач зазначає про наявність зведеного виконавчого провадження ЗВП № 46799101 від 06.03.2015 та виявлення певних фактів під час ознайомлення з ним, однак до позовної заяви не додає жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Позовну заяву фермерського господарства “Бірюк” залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом:

- приведення позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: здійснити уточнення щодо відповідачів та заявити зміст позовних вимог до кожного з них відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- надання всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- надання копій приведеної у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України позовної заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя В.О. Гаврилюк