Рішення № 84222887, 13.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2014/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сич С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського фермерського господарства "Каміла" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

05 червня 2019 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів /надалі - позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селянського фермерського господарства "Каміла" /надалі - відповідач, СФГ "Каміла"/ про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 272534,88 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7358 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у порушення вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем у 2018 році не виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, що є підставою для застосування вказаних вище сум адміністративно-господарських санкцій та пені.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/2014/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.

24 червня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 19-21/, у якому представник відповідача СФГ "Каміла" просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що на виконання обов`язку щодо забезпечення працевлаштування інвалідів відповідачем протягом 2018 року подавалися до Гребінківської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН. Зазначає, що у 2018 році відповідачем виконано всі залежні від нього заходи по недопущенню господарського правопорушення.

01 липня 2019 року до суду подано відповідь на відзив /а.с. 91/, у якій представником позивача зазначено, що у відзиві не наведено норм законодавства, які б визначали перелік підстав для звільнення облвідділенням Фонду, роботодавця, який не виконує норматив від сплати адміністративно-господарських санкцій та пені.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11:00 04 вересня 2019 року.

09 липня 2019 року до суду надійшли заперечення відповідача /а.с. 103/, у яких зазначено, що оскільки підприємство виконало свій обов`язок щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, а непрацевлаштування осіб з інвалідністю на ці місця відбулося не з вини підприємства, СФГ "Каміла" не зобов`язане в даному випадку сплачувати адміністративно-господарські санкції.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки у судове засідання не повідомили. Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності /а.с. 111/.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Селянське фермерське господарство "Каміла" зареєстроване як юридична особа 13.01.1998, основним видом діяльності відповідача є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 22-25/.

19.02.2019 СФГ "Каміла" подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма № 10-ПІ) (вх. № 3018 від 25.02.2019) /а.с. 8/.

Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2018 році становила 129 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 2 особи; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) (код рядка 03) становить 5 осіб.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано СФГ "Каміла" адміністративно-господарські санкції у розмірі 272534,88 грн. (за 3 особи) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7358,40 грн. (за 45 днів (з 16.04.2019 по 30.05.2019)) /а.с. 10/.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

В силу приписів частини 3 статті 217 Господарського кодексу України крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (частина 4 статті 217 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця, передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення, і підлягають застосуванню у разі, якщо суб`єкт господарювання не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 1 статті 18 цього Закону встановлено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З наведених норм статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування осіб з інвалідністю, але виходячи з вимог статті 18 вказаного Закону.

Отже, стаття 18 Закону не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов`язано самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Частиною 3 статті 18 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Згідно з приписами пункту 5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, форма N 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.

За таких обставин неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 9 липня 2013 року та 19 листопада 2013 року (№№ 21-200а13, 21-397а13 відповідно).

Судом встановлено, що СФГ "Каміла" щомісячно протягом 2018 року подавалися до Гребінківської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості звіти № 3-ПН із зазначенням вакансій для інвалідів: вх. №15 від 05.01.2018 /а.с. 53-54, 63-64/, вх. №41 від 01.02.2018 /а.с. 51-52, 65-66/, вх. №83 від 06.03.2018 /а.с. 67-68, 49-50/, вх. №124 від 03.04.2018 /а.с. 69-70, 47-48/, вх. №173 від 07.05.2018 /а.с. 71-72, 45-46/, вх.№246 від 05.06.2018 /а.с. 73-74, 43-44/, вх. № 273 від 02.07.2018 /а.с. 75-76, 41-42/, вх. №314 від 01.08.2018 /а.с. 77-78, 39-40/, вх. №368 від 03.09.2018 /а.с. 79-80, 37-38/, вх. №423 від 02.10.2018 /а.с. 81-82, 35-36/, вх. №478 від 01.11.2018 /а.с. 83-84, 33-34/, вх. №519 від 04.12.2018 /а.с. 85-86, 31-32/. Копії вказаних звітів наявні у матеріалах справи.

Листом Гребінківської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості від 21.06.2019 №16/28/116-19 повідомлено суд, що протягом 2018 року СФГ "Каміла" до Гребінківської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості щомісячно подавалися звіти за формою №3-ПН із зазначенням вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю. Протягом 2018 року у СФГ "Каміла" видано 1 направлення Тальнівським центром зайнятості Черкаської області для працевлаштування осіб з інвалідністю зареєстрованих в службі зайнятості. Відмови роботодавця в працевлаштуванні не було /а.с. 62/.

Отже, відповідач вживав необхідні заходи для працевлаштування інвалідів у 2018 році, а саме, щомісячно подавав до центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, а тому позовні вимоги про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 272534,88 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7358,40 грн. - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 205, 229, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 13937406, вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014) до Селянського фермерського господарства "Каміла" (ідентифікаційний код 25165044, село Рудка, Гребінківський район, Полтавська область, 37461) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич