Рішення № 84222884, 03.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1644/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Скорика С.В.,

представника відповідача – Фоменка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В:

08 травня 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Полтавській області №Ф-35373-17 від 11 грудня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-35373-17 від 11 грудня 2018 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки дана вимога не була вручена позивачу у порядку та строки, визначені чинним законодавством України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1644/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.

10 травня 2019 року судом постановлено ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

27 травня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 46-48/, у якому представник ГУ ДФС у Полтавської області просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг зі сплати єдиного внеску за 2017 - 2018 роки у загальному розмірі 15819,54 грн., у зв`язку з чим, 25.02.2019 на адресу платника ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення контролюючим органом була направлена вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-35373-17 від 11.12.2018 на суму 15819,54 грн. Однак, конверт з вказаною вимогою повернутий до відповідача поштовою службою із зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання" 26.03.2019.

Протокольною ухвалою суду від 06 червня 2019 року визнано поважними причини неявки представника позивача в підготовче засідання, задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого судового засідання та підготовче засідання відкладено до 09:00 25 червня 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12:00 03 вересня 2019 року.

Позивач та представник позивача у судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили. Представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, у якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити позов повністю /а.с. 92/.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктами 1, 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки;

Зважаючи на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності позивача та його представника.

Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 27.02.2007 та 27.02.2007 позивач взята на облік як платник єдиного внеску в ГУ ДФС у Полтавській області, Полтавське управління, Новосанжарська ДПІ, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 54, зворот а.с. 54/.

11 грудня 2018 року ГУ ДФС у Полтавській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-35373-17, якою ОСОБА_1 повідомлено про заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 15819,54 грн. та зобов`язано сплатити цю недоїмку /а.с. 23, 49/.

Вказана вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-35373-17 від 11 грудня 2018 року надіслана контролюючим органом на адресу позивача 25 лютого 2019 року, проте повернута відправнику поштовою організацією з відміткою "за закінченням терміну зберігання 26.03.2019".

25 квітня 2019 року здійснена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 54, зворот а.с. 54/.

Позивач не погодився з вимогою про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Полтавській області від 11 грудня 2018 року № Ф-35373-17, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній вимозі про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Полтавській області від 11 грудня 2018 року № Ф-35373-17, суд дійшов наступних висновків.

Витягом з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 підтверджено, що сума недоїмки зі сплати єдиного внеску в загальному розмірі 15819,54 грн., яка виставлена позивачу спірною вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2018 № Ф-35373-17, складається з суми недоїмки 8448 грн., нарахованої позивачу за 2017 рік, та суми недоїмки 7371,54 грн., нарахованої позивачу за три квартали 2018 року /а.с. 55/.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №2464-VI).

Згідно пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 4 статті 8 Закону №2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449).

Згідно вимог Закону №2464-VI та Інструкції № 449 на платника покладено обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Законом України від 06.12.2016 №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону №2464-VI, що діють з 01.01.2017, зокрема щодо обов`язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI).

Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Таким чином, фізичні особи-підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

Законом України від 21.12.2016 №1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 - 3200,00 грн., з 1 січня 2018 року - 3723,00 грн.

Частиною 5 статті 8 Закону №2464-VI для зазначеної категорії платників встановлена обов`язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22% бази нарахування.

Відповідно до частина 4 статті 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5 1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДФС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.

Враховуючи обов`язок нарахування єдиного внеску до сплати, навіть у разі відсутності доходу, фізичні особи-підприємці зобов`язані сплатити до 09.02.2018 за звітний 2017 рік, щонайменше 8448 грн. (3200.00*12*22%).

Крім того, з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесені зміни до Закону №2464-VI, що діють з 01.01.2018, зокрема щодо строків сплати зобов`язань фізичними особами-підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Так, з 01.01.2018 року всі фізичні особи-підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), крім звільненої статтею 4 Закону №2464-VI категорії страхувальників, зобов`язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац 3 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI).

Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2018 - 3723,00 грн.

Відповідно, щоквартальний платіж складає 2457,18 грн. (3723,00*3*22%), поквартально:

До 19.04.2018р. - за 1 квартал 2018 року - 2457,18 грн.

До 19.07.2018р. - за 2 квартал 2018 року - 2457,18 грн.

До 19.10.2018р. - за 3 квартал 2018 року - 2457,18 грн.

Статтею 6 Закону № 2464-VI визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пунктів 6, 7 статті 13 Закону №2464-VI та розділу VI Інструкції №449, органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Приписами статті 25 Закону та пункту 3 Розділу VI Інструкції №449 визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом (пункт 3 Розділу VI Інструкції).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Враховуючи вищевикладене, на підставі Закону №2464-VI та Інструкції №449, 11 грудня 2018 року ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ф" №35373-17 на загальну суму 15819 грн. 54 коп., яка була надіслана на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернута поштовою організацією до контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання 26.03.2019" /а.с. 49-51/.

До вимоги увійшли:

- розрахункова сума єдиного внеску за 2017 рік в розмірі 8448 грн.;

- єдиний внесок за І квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.;

- єдиний внесок за ІІ квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.;

- єдиний внесок за ІІІ квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.

Суд критично оцінює доводи позивача про протиправність оскаржуваної вимоги від 11.12.2018 "Ф" №35373-17 з посиланням на те, що дана вимога не була йому вручена, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів пункту 4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З огляду на вказане, вимога про сплату боргу (недоїмки) форми "Ф" №35373-17 від 11 грудня 2018 року вважається врученою позивачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення /а.с. 50-51/.

Наявність у позивача боргу по сплаті єдиного соціального внеску повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, витягом з інтегрованої картки /а.с. 55-56/.

Надіслання відповідачем 25 лютого 2019 року спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) форми "Ф" №35373-17 від 11 грудня 2018 року не тягне протиправності оскаржуваної вимоги, оскільки не спростовує факту наявності у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 31 жовтня 2018 року.

Суд зазначає, що сума недоїмки, виставлена позивачу оскаржуваною вимогою про сплату боргу (недоїмки) форми "Ф" №35373-17 від 11 грудня 2018 року, виникла до дня припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , а подальше припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (25.04.2019) не звільняє позивача від обов`язку сплати суми недоїмки, яка виникла під час провадження нею підприємницької діяльності, оскільки відповідно до приписів п.п. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) форми "Ф" №35373-17 від 11 грудня 2018 року прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, та обґрунтовано.

Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 13 вересня 2019 року.

Суддя С.С. Сич