Ухвала суду № 84222874, 13.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4649/19

УХВАЛА

13 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву за вхід. №32112/19 від 09.09.2019 року про відвід головуючому судді Завальнюку І.В. по справі за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до Державної регуляторної служби України, завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрія Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту перевірки,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до Державної регуляторної служби України, завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрія Ігоровича в якому позивач просить:

визнати протиправними дії завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрія Ігоровича з проведення планової перевірки додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру за період з 02.07.2018 по 02.07.2019 року;

визнати протиправним та скасувати акт планової перевірки планової перевірки додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру від 09.07.2019 року № 12/ІІІ-Д-2019.

06.08.2019 року за вх. №4398/19 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Виконавчого комітету Одеської міської ради до Державної регуляторної служби України, завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрія Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту перевірки.

09.08.2019 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов у справі №420/4649/19 залишено без руху.

19.08.2019 року за вх.№29645/19 представником позивача надано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

23.08.2019 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №420/4649/19.

Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання у справі призначено на 12.09.2019 року.

09.09.2019 року за вх. №32112/19 через канцелярію суду від представника позивача Виконавчого комітету Одеської міської ради Вінюкова В.М. (за довіреністю) надійшла заява про відвід головуючому судді Завальнюку І.В. у справі №420/4649/19, в обґрунтування якої зазначено наступне.

На думку позивача, суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В. не може брати участі в розгляді адміністративної справи №420/4649/19 і підлягає відводу за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості та об`єктивності.

Так, Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 року позовну заяву Виконавчого комітету Одеської міської ради до Державної регуляторної служби України, завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрія Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту перевірки залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

В ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 року суддею Завальнюком І.В. зроблено висновок, що оскаржувані дії завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голоти Андрія Ігоровича з проведення планової перевірки та акт перевірки самі по собі не порушують прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі положень частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства, а доводи позивача щодо протиправності дій завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області зі складання Акта та помилковості (необ`єктивності) висновків, що містяться в Акті, можуть бути перевірені адміністративним судом у разі звернення особи з позовом про визнання протиправним і скасування рішення, яким порушено права, свободи або законні інтереси позивача.

Тобто, без проведення підготовчого засідання та не розглядаючи справу по суті, суддею Завальнюком І.В. до відкриття провадження по справі зроблено висновок, що оскаржуваними діями та Актом не порушено права, свободи та інтереси Виконавчого комітету Одеської міської ради та такі позовні вимоги не можуть розглядатися судом.

В судовому засіданні 12.09.2019 року розглядалась заява позивача про відвід головуючому по справі судді Завальнюку І.В. (від 09.09.2019 року вхідний №32112/19), оскільки позивач вважає, що фактичне висловлення суддею свого відношення до заявлених позовних вимог (в ухвалі від 09.09.2019 року у справі №420/4649/19) обумовлює наявність сумніву позивача у неупередженості та об`єктивності судді Завальнюка І.В., а тому суддя не може здійснювати розгляд даної адміністративної справи, в зв`язку із чим, відповідно до положень п.4 ч.1 ст.36 КАС України є підстави для відводу судді від розгляду цієї справи з інших підстав.

Ухвалою суду від 12.09.2019 року зупинено провадження у справі №420/4649/19 та заяву Виконавчого комітету Одеської міської ради про відвід головуючому судді Завальнюку І.В., в порядку ч.1 ст.131 КАС України, передано для вирішення питання про відвід.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено до розгляду судді Потоцькій Н.В.

Надаючи правову оцінку заяві про відвід головуючого судді Завальнюка І.В. у справі № 420/4649/19, в розрізі доводів позивача та норм Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Підстави для відводу судді визначені частиною 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти (10) днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Вирішуючи питання про відвід, суддя враховує, що мотиви, з яких позивач подав заяву щодо можливої упередженості та необ`єктивності судді, що полягає у висловленні позиції судді до заявлених позовних вимог Виконавчого комітету Одеської міської ради, а саме: в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, в якій висловлена думка суддею щодо розгляду справи по суті.

Суд не приймає вказані доводи заявника з огляду на наступне.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено.

У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорі викликати в учасників цивільного процесу.

З вищезазначеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

В інакшому випадку особиста безсторонність суду презюмується.

У заяві про відвід (вхід. № 32112/19 від 09.09.2019 року) головуючого судді Завальнюка І.В. відповідні вищезазначені суб`єктивні та об`єктивні критерії не доведено. Отже, його особиста безсторонність презюмується, а тому підстави для відводу відсутні.

Частиною 4 статті 36 КАС України відокремлено підстави, які не можуть бути підставами для відводу. Це:

незгода сторони з процесуальними рішеннями судді;

рішення або окрема думка судді в інших справах;

висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Вказана норма статті є імперативною.

Імперативна норма - виражає в категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії й не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов`язків суб`єктів. Інакше: імперативні норми прямо наказують правила поведінки.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).

В рішеннях Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у справах №523/5348/17 від 14.02.2018, №9901/573/18 від 09.08.2018 року, №826/23651/15 від 16.08.2018 року, №9901/673/18 від 01.10.2018 року, №800/445/16 від 18.10.2018 року, №855/379/19 від 01.09.2019 року неодноразово висловлювалась правова позиція щодо неможливості заявлення відводу з підстав, які не можуть бути підставами відводу.

Також, Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 17.02.2019 року по справі № 855/35/19 сформував наступну правову позицію:

«Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України закріплює в якості однієї з основних засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність сторін і свобода у наданні ними суду своїх доказів не передбачає наявності у суду обов`язку беззаперечно приймати усі без виключення докази, заявлені учасниками справи, адже суд наділений свободою власного розсуду при вирішенні даного питання.

Разом з тим, нормами частини 4 статті 36 КАС України прямо встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тому, наведені позивачем у заяві про відвід колегії суддів обставини не можуть бути покладені в основу сумнівів у неупередженості або об`єктивності суддів…», яка застосована і при розгляді заяви Виконавчого комітету Одеської міської ради про відвід судді Завальнюка І.В.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відводу головуючого судді Завальнюка І.В. у справі № 420/4649/19.

Відповідно до ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Згідно з ч.ч.11-12 ст.40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 36, 39-40, 44, 45, 166-167, 242, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви за вхід. №32112/19 від 09.09.2019 року про відвід головуючому судді Завальнюку І.В. по справі за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до Державної регуляторної служби України, завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрія Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту перевірки.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.