Ухвала суду № 84222856, 11.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4265/19

У Х В А Л А

11 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання - Любімова О.Є.

за участі:

позивача - ОСОБА_1 (особисто, за посвідченням)

представника позивача - ОСОБА_5 (за довіреністю)

представника відповідача - Пономарьова Г.П. (за довіреністю)

представника третьої особи - Пономарьова Г.П. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про закриття провадження у справі ОСОБА_1 до голови Державної служби України з безпеки на транспорті Ноняк Михайла Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій щодо надіслання повідомлення про зміну істотних умов державної служби та зобов`язання утриматись від прийняття незаконного рішення про переведення на іншу посаду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Державної служби України з безпеки на транспорті Ноняк Михайла Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій щодо надіслання повідомлення про зміну істотних умов державної служби та зобов`язання утриматись від прийняття незаконного рішення про переведення на іншу посаду.

Ухвалою суду від 22 липня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

12 серпня 2019 року через канцелярію суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, підписаний представником Державної служби України з безпеки на транспорті за довіреністю. Згідно наданої копії довіреності від 18.07.2019 року №048453, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі в.о. голови Дідківського В .М. уповноважує Пономарьова Г .П. представляти інтереси Державної служби України з безпеки на транспорті та її посадових осіб, зокрема в судах усіх інстанцій і користуватись правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі.

У відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Клопотання обґрунтоване тим, що головою Укртрансбезпеки не приймалось жодного розпорядчого документа відносно позивача, що унеможливлює звернення за захистом в порядку адміністративного судочинства, що підтверджується правовими позиціями Верховного Суду в ухвалах від 02 січня 2018 року в адміністративній справі №9901/22/17, від 02 липня 2017 у справі №9901/657/18, в яких визначено, що відсутність у будь-кого, зокрема, й у Позивача, прав та/або обов`язків у зв`язку з виданням оскаржуваного Указу і рішення не породжує у такої особи і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом. Отже, для виникнення у особи права на судовий захист рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта повноважень повинні бути порушені саме її права. Якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень для особи не породжуються правові наслідки, право на судовий захист для неї не виникає.

На підставі викладеного, відповідач вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України (а.с. 33-38).

У судовому засіданні 11 вересня 2019 року представник відповідача підтримав вказане клопотання.

Позивач та представник позивача заперечували щодо задоволення вказаного клопотання та закриття провадження у справі, вважаючи його безпідставним, оскільки наслідком неоскарження повідомлення про зміну істотних умов державної служби, про що зазначено в самому повідомленні, є переведення позивача на іншу посаду, що є порушенням прав позивача, крім того, незгода позивача з переведенням на іншу посаду призведе до припинення трудового договору на підставі ч. 6 ст. 83 Закону України «Про державну службу», що також порушить права позивача.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд дійшов наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

18 червня 2019 року позивач ознайомлений з повідомленням про зміну істотних умов державної служби, яким йому запропоновано для переведення посада провідного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області; роз`яснено, що у разі відмови від продовження проходження державної служби на нових умовах трудовий договір буде припинено на підставі пункту 6 статті 83 Закону України «Про державну службу», у разі якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення з цим повідомленням не надійдуть заяви про переведення/звільнення, проходження державної служби буде продовжено.

Отже, адресоване позивачу, повідомлення про зміну істотних умов державної служби стосується проходження ним публічної служби.

Клопотання про закриття провадження у справі відповідач мотивує тим, що оголошення позивачу повідомлення про зміну істотних умов державної служби не породжує правові наслідки, тому право на судовий захист не виникає, відповідно до практики Верховного Суду.

Судом досліджено правові позиції Верховного Суду в рішеннях, на які відповідач посилався в обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі, та встановлено, що у цих справах наявні різні фактичні обставини, ніж у справі, що розглядається.

Так, відповідно до ухвали Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02 січня 2018 року у справі №9901/22/17 предметом оскарження був, зокрема Указ Президента України № 417/2017 від 14 грудня 2017 року «Про призначення суддів Верховного Суду», який, за визначенням Верховного Суду, є актом індивідуальної дії, який породжує права та обов`язки тільки для тих суб`єктів (чи визначеного цими актами кола суб`єктів), яким його адресовано. Відсутність у будь-кого, зокрема й у позивача, прав та/або обов`язків у зв`язку з виданням оскарженого Указу не породжує у такої особи і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

В ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у справі №9901/657/18 зазначено, що оскаржений Указ Президента України №169/2018 "Про визначення особи до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України" від 19 червня 2018 року є актом індивідуальної дії, який породжує права та обов`язки тільки для того суб`єкта (чи визначеного цим актом кола суб`єктів), якому його адресовано. Відсутність у будь-кого, зокрема й у позивачів, прав та/або обов`язків у зв`язку з виданням оскарженого Указу не породжує у таких осіб і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Правову позицію аналогічного змісту неодноразово висловлював Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 15 липня 2014 року у справі № 21-273а14, від 03 лютого 2015 року у справі № 21-617а14, від 12 квітня 2017 року у справі № П/800/589/16.

З вищенаведеного слідує, що правом на оскарження акту індивідуальної дії наділені особи, яким його адресовано, оскільки саме для них він породжує права та обов`язки.

Враховуючи, що повідомлення про зміну істотних умов державної служби, у зв`язку з надісланням якого позивач оскаржує дії голови Державної служби України з безпеки на транспорті, адресоване саме позивачу, має для нього відповідні наслідки та породжує права та обов`язки, то позивач є тією особою, яка має право на його оскарження.

На підставі викладеного, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, у зв`язку із тим, що у позивача, в межах цих правовідносин, не виникло права на звернення з адміністративним позовом.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про про закриття провадження у даній справі.

Керуючись ст.ст. 5-9, 238, 245, 248, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про закриття провадження у справі №420/4265/19 - відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 13 вересня 2019 року.

Суддя О.В. Глуханчук