Рішення № 84222049, 12.09.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

12 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа № П/811/1103/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження питання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

позивач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Кіровоградська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області у серпні 2016 року звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 року (суддя Дегтярьова С.В.) в адміністративній справі №П/811/1103/16 позов Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 податковий борг в сумі 4606027,19 грн.

До суду 19.03.2019 року надійшла заява представника ОСОБА_1 про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2019 року справу передано на розгляд головуючому судді Черниш О.А.

Ухвалою судді від 11.04.2019 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №П/811/1103/16.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 року в адміністративній справі №П/811/1103/16. Скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 року в адміністративній справі №П/811/1103/16 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Головного управління ДФС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили 13.07.2019 року.

До суду 16.08.2019 року надійшла заява представника ОСОБА_1 , в якій вона просить суд ухвалити додаткове рішення у справі та вирішити питання про судові витрати, стягнувши на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 103 635,61 грн.

Ухвалою судді від 05.09.2019 року вказану заяву призначено до розгляду у судовому засідання на 12.09.2019 року.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, їхні представники подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Представник ГУ ДФС у Кіровоградській області у своїй заяві заперечила проти стягнення судових витрат з Державного бюджету України та покладення таких витрат на позивача.

Відповідно до частин 1, 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши питання про ухвалення додаткового судового рішення, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судовий збір" платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється зокрема за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлена ставка судового збору за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами - у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства. (частина 8 статті 6 Закону України "Про судовий збір").

За правилами статті 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 363 КАС України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

До заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Статтею 368 КАС України, якою регламентовано порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, передбачено, що заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 369 КАС України у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

Частиною 3 статті 369 КАС України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Воднораз, цією статтею не врегульовано питання розподілу судових витрат, понесених учасниками справи під час провадження за нововиявленими обставинами, у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасування відповідного судового рішення та ухвалення нового рішення.

Частиною 6 статті 7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Порядок розподілу судових витрат унормований статтею 139 КАС України.

Згідно з частинами 1 - 6 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років", якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тож, за загальними правилами розподілу судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв`язку з розглядом справи судові витрати з іншої сторони. У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У цій справі за результатами перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами суд задовольнив заяву відповідачки про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасував відповідне судове рішення та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову, поданого суб`єктом владних повноважень.

Під час провадження за новоиявленими обставинами, суд керуючись статтею 52 КАС України, допустив заміну позивача - Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області - його процесуальним правонаступником – Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області.

Відповідно до статті 52 КАС України усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

ОСОБА_1 у даній справі понесла судові витрати у вигляді судового збору у сумі 103 635,61 грн., сплаченій нею та її представником ОСОБА_2 при зверненні до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Вказані кошти судового збору зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України. (а.с. 127, 181).

Зважаючи на задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та ухвалення рішення на її користь, понесені нею судові витрати на сплату судового збору при зверненні до суду з цією заявою, мають бути їй компенсовані.

Підстав для повернення ОСОБА_1 судового збору з Державного бюджету, передбачених статтею 7 Закону України "Про судовий збір", не встановлено.

У цій справі позивач - суб`єкт владних повноважень, якому відмовлено у задоволенні позову, не звільнений від сплати судового збору, тому підстави для застосування правил частини 5 статті 139 КАС України та компенсації відповідачці понесених нею судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Відтак суд вважає, що за аналогією закону понесені ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Кіровоградській області, якому рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Оскільки в ухваленому на користь ОСОБА_1 рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року не здійснено розподілу понесених нею судових витрат, суд дійшов до висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення на користь заявниці сплаченої суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань іншої сторони - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 7, 9, 90, 139, 143, 252, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 103 635,61 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш