Рішення № 84221395, 03.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 вересня 2019 року о/об 18 год. 08 хв.Справа № 280/3175/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Публічне акціонерне товариство "Відрадненське" (вул. Перемоги, 3, сел. Відрадне, Запорізький район, Запорізька область, 70406, Ідентифікаційний код: 00852186)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участі представників:

від повізивача - Гришунов С.О.

(діє на підставі довіреності № 76 від 13.03.2019 року)

від позивача - Голубєв Є. М .

(діє на підставі довіреності б/н від 17.09.2018 року)

від відповідача - Дяченко Ю.Т.

(діє на підставі довіреності № 185/08-01-10 від 31.01.2019)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічне акціонерне товариство "Відрадненське" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0004601406 від 05 квітня 2019 року, згідно якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 153 405,00 грн, з них за основним платежем в сумі 102 270 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 51 135 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0004591406 від 05 квітня 2019 року, згідно якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 16 890 грн.

Ухвалою суду від 08 липня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, а перше судове засідання призначено на 30 липня 2019 року.

Ухвалою суду від 30 липня 2019 року судове засідання відкладено до 28 серпня 2019 року.

Так, 28 серпня 2019 року в судовому засіданні протокольною ухвалою суду судове засідання відкладено до 03 вересня 2019 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 03 вересня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтована тим, що податкові повідомлення-рішення № 0004591406, № 0004601406 від 05 квітня 2019 року були винесені необґрунтовано, без врахування всіх обставин, а саме без врахування того, що господарські операції між ПАТ «Відрадненське» та TOB «Нікс-Консалтінг» були реальними, за наслідками яких наступили правові наслідки, відтак такі оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№31137 від 29 липня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що первинні документи по взаємовідносинам ПАТ «Відрадненське» з контрагентом-постачальником TOB «Нікс Консалтинг», які є предметом даної перевірки за період взаємовідносин СГ складено всупереч вимогам діючого законодавства України, які не мають юридичної сили первинних документів, що вказує на неможливість підтвердження реального факту постачання товарів TOB «Нікс Консалтинг». Вказує, що проведеною перевіркою не підтверджено факт постачання товарів у липні 2016 року на адресу ПАТ «Відрадненське» за документами з придбання, виписаними TOB «Нікс Консалтинг». За результатами аналізу інформації, що міститься у інформаційних базах ДФС, податкової звітності по TOB «Нікс Консалтинг», іншої інформації, отриманої у передбачений податковим законодавством спосіб, TOB «Нікс Консалтинг» не могло фактично здійснити реальні товарні операції на адресу ПАТ «Відрадненське» та які фактично є ТМЦ невідомого походження, за відсутністю можливості придбання товарів, що вказує на безоплатне їх отримання з невідомого джерела. Вказує, що у ГУ ДФС наявні всі правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Так у період з 23 січня 2019 року по 29 січня 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову невиїзної перевірку ПАТ «Відрадненське» (код ЄДРПОУ 00852186), за період діяльності 2016 рік з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом TOB «Нікс Консалтінг» (код ЄДРПОУ 40263850) за період липень 2016 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт №63/08-01-14-06/00852186 від 05 грудня 2019 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Відрадненське» (код ЄДРПОУ 00852186), за період діяльності 2016 рік з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом TOB «Нікс Консалтінг» (код ЄДРПОУ 40263850) за період липень 2016 року».

Відповідно до висновків Акту перевірки №63/08-01-14-06/00852186 від 05 грудня 2019 року встановлено порушення ПАТ «Відрадненське»: пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.7, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету (р. 18.1 декларації) у загальній сумі 51 135 грн., в т. ч. по періодах: за липень 2016 року - 51 135 грн. занижено податку на додану вартість, що спрямовується на спеціальний рахунок спеціального режиму оподаткування (р. 18.2 декларації) у загальній сумі 51 135 грн., в т. ч. по періодах: за липень 2016 року - 51 135 грн. завищення від`ємного значення податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації) у сумі 16 890 грн., в т. ч. по періодах: за липень 2016 року - 16 890 грн.

На підставі Акту перевірки №63/08-01-14-06/00852186 від 05 грудня 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0004601406 від 05 квітня 2019 року, яким Публічному акціонерному товариству «Відрадненське» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 153 405,00 грн, з них за основним платежем в сумі 102 270 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 51 135 грн.

- № 0004591406 від 05 квітня 2019 року, яким Публічному акціонерному товариству «Відрадненське» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 16 890 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд зазначає про наступне.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість цих висновків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та зменшенню розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентом позивача TOB «Нікс Консалтінг» (код ЄДРПОУ 40263850) за період діяльності 2016 рік.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.36 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

У статті 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов`язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За правилами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є наявність ділової мети.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Розглядаючи справу та досліджуючи матеріали судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Відрадненське» мало господарські відносини за договором поставки №35 від 07 липня 2016 року з TOB «Нікс Консалтінг» (код ЄДРПОУ 40263850).

За договором поставки TOB «Нікс Консалтінг» передає у власність Публічному акціонерному товариству «Відрадненське» макуху соняшника, макуху соєву, олію соєву, зерно пшениці, зурно кукурудзи.

Судом в судовому засіданні досліджено:

- специфікації до договору поставки №35від 07 липня 2016 року №№2,34,5,6,7;

- податкові накладні №№: 1700 від 18 липня 2016 року; 1401 від 15 липня 2016 року; 1100 від 12 липня 2016 року; 700 від 08 липня 2016 року;

- видаткові накладні №№: РН-0870 від 08 липня 2016 року; РН-1207 від 12 липня 2016 року; РН - 1507-1 від 15 липня 2016 року; РН-1807-1 від 18 липня 2016 року; РН-2307 від 23 липня 2016 року; РН-2507 від 25 липня 2016 року; РН-0108 від 01 серпня 2016 року; РН-0408 від 04 серпня 2016 року;

- товарно-транспортні накладні №№: 463088 від 25 липня 2016 року; 463076 від 08 липня 2016 року:463077 від 11 липня 2016 року; 463082 від 15 липня 2016 року; 403083 від 18 липня 2016 року; 463087 від 23 липня 2016 року; 463090 від 03 серпня 2016 року; 463089 від 01 серпня 2016 року;

- акти списання на переробку №№:000000000030 від 15 серпня 2016 року; 000000000029 від 15 серпня 2016 року; 000000000028 від 31 липня 2016 року; 000000000027 від 31 липня 2016 року; 000000000026 від 15 липня 2016 року; 000000000025 від 15 липня 2016 року;

- платіжні доручення №№: 3527 від 18 липня 2016 року; 3545 від 20 липня 2016 року; 3571 від 22 липня 2016 року; 3590 від 25 липня 2016 року; 3591 від 26 липня 2016 року; 3677 від 02 серпня 2016 року; 3728 від 09 серпня 2016 року; 3731 від 09 серпня 2016 року; 3555 від 12 серпня 2016 року; 3556 від 12 серпня 2016 року; 3585 від 22 серпня 2016 року.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини 1 статті 9 наведеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо за наявності товарно-транспортні накладні) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Однак, документи які зумовлюють зміну в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання є недостатніми щоб свідчити про існування господарських операцій.

Суд вважає, що для того щоб первинні документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету необхідно кваліфікувати природу господарських операцій, а також необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов`язання на підставі таких операцій.

Так, перевезення товару на виконання умов договору поставки №35 від 07 липня 2016 року здійснювався: 1. автомобілем ДАФ НОМЕР_1 , Причіп НОМЕР_2 - водій ОСОБА_3 ( НОМЕР_25 ); 2. автомобілем ДАФ НОМЕР_26 , Причіп НОМЕР_6 - водій ОСОБА_4 ( НОМЕР_27 ); 3. Автомобілем ДАФ НОМЕР_9 , Причіп НОМЕР_10 - водій ОСОБА_5 ( НОМЕР_11 ); 4. автомобіль ДАФ НОМЕР_28, Причіп НОМЕР_12 - водій ОСОБА_6 (НОМЕР_29 ); 5. автомобіль ДАФ НОМЕР_14 , Причіп НОМЕР_15 - водій ОСОБА_7 ( НОМЕР_16 ); 6 автомобіль ДАФ НОМЕР_18 , Причіп НОМЕР_19 - водій ОСОБА_8 ( НОМЕР_20 ).

Під час розгляду справи судом встановлено, що листом прокуратури Запорізької області від 29 жовтня 2018 року №04/5-2129-16 надані протоколи допитів свідків, що є представниками перевізників, які по товарно-транспортним накладним здійснювали перевезення товару.

Так, згідно допиту свідка ОСОБА_9 від 26 вересня 2018 року, ОСОБА_10 є директором TOB «ДІА-БАЗ» та власником ДАФ НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_22 , який підтвердив, що ОСОБА_3 дійсно працює водієм, але підприємства ПАТ «Відрадненське» та TOB «Нікс Консалтинг» йому не знайомі, ніякі операції TOB «ДІА-БАЗ» з ними не здійснювало та самостійно водій без його вказівки не міг здійснювати перевезення, а також підписи у наведеній ТТН не належать ОСОБА_3 .

Згідно допитів свідків ОСОБА_11 від 12 вересня 2018 року зазначено власником транспортного засобу ДАФ BE НОМЕР_23 , причіп НОМЕР_6 на даний час та ОСОБА_12 від 12 вересня 2018, ОСОБА_12 був власником даного транспортного засобу у 2016 році який зазначив, шо всі замовлення на перевезення ТМЦ та маршрути руху автотранспортних засобів знаходились під особистим контролем. Послуги з перевезення макухи сонячної не здійснювались в адресу вказаних в ТТН підприємств, назви таких підприємств, як ПАТ «Відрадненське» та TOB «Нікс Консалтинг» взагалі не відомі, також не відомі вказані адреси. Громадянин ОСОБА_13 взагалі не відомий.

Згідно допиту свідка ОСОБА_14 від 20 серпня 2018 року, ОСОБА_14 є власником транспортного засобу ДАФ НОМЕР_9 , причіп НОМЕР_24 , який зазначив, що ОСОБА_5 дійсно працює водієм, але підприємство TOB «Нікс Консалтинг» йому не знайоме, взаємовідносин з ПАТ «Відрадненське» не мав, організовую та контролюю процес вантажоперевезень та оформлюю документи особисто та самостійно водій без відома не міг здійснювати перевезення, а також у ТТН відсутня печатка, що в свою чергу підтверджувало б участь цього транспортного засобу у даному перевезенні.

Згідно листа РСЦ в Запорізької області від 16 листопада 2018 року №31/8-5569 транспортні засоби, зареєстровані під державним номером ДАФ НОМЕР_28, причіп НОМЕР_12 та інформація щодо видачі даного посвідчення водія у базі даних НАІС ЄДР МВС відсутні.

Отже, при розгляді справи дійсно виникає обґрунтований сумнів, що поставка товару, саме того що повинна була бути здійсненна від TOB «Нікс Консалтинг» до ПАТ «Відрадненське» мала місце.

Суд не приймає посилання позивача про те, що товар був оприбуткований на підприємстві, на складі та використаний у власній господарській діяльності, оскільки у розглядуваній справі мова йде саме про поставлений товар і сумнів у його поставці є мотивовані так як товарно-транспортні накладні про транспортування товару не можуть бути такими що містять достовірну інформацію так як спростовуються самими перевізниками які зазначені у товарно-транспортних накладних на виконання умов договору №35 від 07 липня 2016 року.

Отже враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що подані ПАТ «Відрадненське» первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій за договорам поставки, оскільки перевізники якими як зазначено у товарно-транспортних накладних і які повинні були здійснювати доставку товару від постачальника до покупця заперечується здійснення транспортних послух.

Суд погоджується з твердження позивача про те, що товарно-транспортні накладні не є в розумінні бухгалтерського обліку первинним документом і відсутність таких накладних не може впливати на податкову відповідальність.

Однак , у даному випадку товарно-транспортні накладні є і вони як доказ свідчать про відсутність транспортування товару. Інших способів доставки товару позивачем не зазначено.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1 та 2 статті 76 КАС України).

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Із системного аналізу вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі та у межах наданих повноважень з дотриманням процедури, визначеної Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічне акціонерне товариство "Відрадненське" (вул. Перемоги, 3, сел. Відрадне, Запорізький район, Запорізька область, 70406, Ідентифікаційний код: 00852186) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09 вересня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов