Рішення № 84220981, 12.09.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/3393/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Бедьо В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Химинець О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Романюка Леоніда Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області від 03.09.2019 року відмовлено у задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

03.09.2019 року на підставі ч. 6 ст. 259 ЦПК України у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини вказаного рішення, повний текст якого складено 12.09.2019 року.

10.09.2019 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Романюка Л.С. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу та витрат, пов`язаних з явкою до суду.

Зазначену заяву скеровано до суду поштовим відправленням 05.09.2019 року, що підтверджується відповідним штемпелем на поштовому конверті.

В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача посилається на те, що 03.09.2019 року на підставі ст.259 ЦПК України судом було ухвалено коротке рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг України»» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що прийняла спадщину та про звернення стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було відмовлено. У відзиві від 15.12.2018 року на позовну заяву ТОВ «ОТП Факторинг України» представник Ігнатко Л.В. заявив попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу в розмірі 15000 грн. судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), 7000 грн. (витрати, пов`язані з явкою представників відповідача до суду),які відповідач ОСОБА_1 очікує понести в зв`язку із розглядом справи. В судових дебатах у справі 03.09.2019 року представник ОСОБА_1 – адвокат Романюк Л.С. заявив суду про розмір витрат на професійну правничу допомогу величиною 18500 грн. та витрати, пов`язаних з явкою до суду. Представник ОСОБА_3 .В. долучив до матеріалів справи (у відзиві від 15.12.2018 року на позовну заяву) оригінал адвокатського ордеру, що свідчить про повноваження адвоката у даній справі.

Зауважує, що пред`явивши до ОСОБА_1 позов, предмет якого мав велике значення для неї, оскільки стосувався її права та членів її сім`ї, на житло по АДРЕСА_1 , змусивши ОСОБА_1 звертатися за правовою допомогою до адвоката, позивач у справі в особі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» діяв необґрунтовано, а отже, керуючись загальними засадами справедливості та розумності та з огляду на ч. 2 п. 2 ст. 141 ЦПК України вважає, що з позивача слід стягнути на користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати у вигляді понесених витрат на правничу допомогу та явкою представників ОСОБА_1 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Представник відповідача наголошує на тому, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правовому допомогу та витрат, пов`язаних з явкою до суду представників ОСОБА_1 подана до суду поштовим зв`язком 05.09.2019 року в межах п`ятиденного строку після ухвалення 03.09.2019 року рішення суду по суті спору.

З огляду на вищенаведене, представник відповідача просить суд ухвалити судове рішення про стягнення з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 18500 грн. та витрат, пов`язаних з явкою представників до суду, в розмірі 989,80 грн.

Розгляд даної заяви про ухвалення додаткового рішення представник відповідача просить розглянути у відсутності ОСОБА_1 , її представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У якості додатків до вказаної заяви представником відповідача долучено в оригіналі: фіскальний чек, накладну поштового відправлення заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачу; платіжну квитанцію про сплату витрат; фіскальні чеки оплати транспорту; рахунок фактуру; акт виконаних робіт, а також в копії: договір на правову допомогу № 10 від 15.06.2019 року; посвідчення про відрядження.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 4 ст. 270 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши вказану заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Наявними в справі письмовими доказами підтверджується, що представником відповідача вищенаведені вимоги закону дотримані, оскільки ним до закінчення судових дебатів було зроблено заяву про стягнення витрат за професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з явкою представників відповідача до суду, а докази про судові витрати ними подано до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такої ж думки дотримується Верховний Суд у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 757/47925/15-ц та від 19 вересня 2018 року у справі № 361/6253/16-ц.

Як встановлено судом, рішенням Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області від 03.09.2019 року у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовлено. При цьому, питання щодо відшкодування сторонами судових витрат не вирішувалося.

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2018 року між адвокатським бюро «Леонід Романюк», в особі керуючого бюро Романюка Л.С., та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги № 10.

Адвокатом Романюк Л.С. долучено до матеріалів справи оригінал адвокатського ордеру серії ВЛ № 054907 про надання правової допомоги ОСОБА_1 , а адвокатом Бондаренко В.Г. – належним чином засвідчену копію адвокатського ордеру серії ВЛ № 026936 про надання правової допомоги ОСОБА_1 , що свідчить про повноваження цих адвокатів на представництво інтересів відповідача у даній справі.

Згідно з актом прийому-передачі послуг по наданню правової допомоги по договору про надання правової допомоги № 10 від 15.06.2018 року, підписаним 04.09.2019 року адвокатським бюро «Леонід Романюк», в особі керуючого бюро ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , бюро згідно з договором про надання правової допомоги виконало всі роботи по наданню послуги про правову допомогу повністю і з належною якістю, а клієнт прийняв без зауважень наступні послуги у справі № 308/3393/18, а саме: ознайомлення із змістом позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Затрачено: 1 година, вартість 1200 грн.; оцінка доказів, долучених представником позивача по справі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до матеріалів справи щодо їх належності та допустимості у відповідності до вимог ст. ст. 77-79 ЦПК України. Затрачено: 2 години, вартість послуги 2400 грн.; огляд судової практики Верховного Суду (справа № 522/407/15-ц, провадження № 14-53цс18, ЄДРСРУ № 73469649; справа № 760/14438/15-ц провадження № 14-38цс18), Верховного Суду України (№ 6-31цс16, 6-33цс15), Європейського суду з прав людини в даних правовідносинах (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»). Затрачено: 4 години, вартість послуги 4800 грн.; вивчення відповідності норм матеріального та процесуального права, що стосуються правовідносин у даній справі, зокрема глави 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування» (ст. ст. 1281, 1282), глави 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»,ч. 4 ст. 263 ЦПК України, ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», заявленим позовним вимогам позивача у справі. Затрачено: 3.5 години, вартість послуги 4200 грн.; складання відзиву на позовну заяву та відправлення його на адресу суду та сторонам у справі у відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України. Затрачено: 3.5 години, вартість послуги 4200 грн.; складання 02.09.2019 року пояснення до суду з долученням до пояснення відповідних матеріалів, підготовка до участі в судовому розгляді справи, участь в судовому розгляді справи 03.09.2019 року (виступ сторін, пояснення суду, участь в судових дебатах). Затрачено: 1.42 години, вартість 1700 грн.

Всього, згідно із зазначеним актом прийому-передачі послуг, затрачено 15.42 год., а вартість витрат на правову допомогу складає 18500 грн.

Рахунком-фактурою № АБ-0000024-10 від 27.08.2019 року та банківською квитанцією від 29.08.2019 року підтверджується, що за послуги по правовій допомозі згідно з договором № 10 від 15.06.2018 року у справі № 308/3393/18 ОСОБА_6 за ОСОБА_1 було сплачено адвокату Романюку Л.С. кошти у розмірі 18500 грн.

Відповідно наявних у справі доказів представники відповідача – адвокати Романюк Л.С. та Бондаренко В.Г. з`являлися у судове засідання 03.09.2019 року, при цьому у м. Ужгород приїздили з м. Луцьк, про що свідчать два фіскальні чеки від 29.08.2019 року (перевізник: Горохівська АТП 10764; сполучення: Луцьк-Ужгород; відправлення: 01.09.2019 року 18.30), згідно з якими ними було сплачено кошти у розмірі по 454,10 грн. відповідно, а також 03.09.2019 року поїхали з м. Ужгород до м. Мукачево, що підтверджується фіскальними чеками від 03.09.2019 року (перевізник: 1853 ТОВ «Транс-Уж»; сполучення Ужгород-Мукачево; відправлення: 03.09.2019 року 15.50), згідно з якими було сплачено кошти у розмірі по 40,80 грн. відповідно.

Отже, загалом витрати, пов`язані з явкою представників відповідача до суду, а саме, з переїздом з іншого населеного пункту в судове засідання, складають у розмірі 989,80 грн., які підлягають стягненню з позивача.

Разом з тим, суд вважає, що розрахунок витрат, наведений у акті прийому-передачі послуг по наданню правової допомоги, не ґрунтується на положеннях ст. 141 ЦПК України та не містить таких критеріїв як «об`єктивний та співмірний обсяг наданої правничої допомоги».

Принцип обґрунтованості судових витрат запроваджено й практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (остаточне рішення 02 червня 2014 року) зазначено, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (пункт 268); а сума гонорару, яка визначена між адвокатом та клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також – чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зважає на неспівмірність заявлених представником відповідача – адвокатом Романюк Л.С. витрат на праву допомогу, зокрема, на те, що розрахунок робіт не співпадає із витраченим часом, а тому, з урахуванням викладеного, оцінюючи доводи представника відповідача, фактичні обставини справи та приписи ч. 4 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт і витраченим на це часом, значенням справи для сторони, суд приходить до переконання, що з позивача ТОВ «ОТП Факторинг України» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 9250 грн. судових витрат, понесених нею на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Романюка Леоніда Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_1 9250 (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 989 (дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 80 коп. витрат, пов`язаних з явкою представників відповідача до суду.

У іншій частині заявлених вимог – відмовити.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», код ЄДРПОУ 36789421, що знаходиться за адресою: вул. Фізкультури, 28Д, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного додаткового рішення – 12 вересня 2019 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В.І. Бедьо