Вирок № 84219764, 13.09.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/10089/18

Провадження №1-кп/265/277/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді - Шиян В.В.,

за участю секретаря – Себко Г.Л,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі в залі суду кримінальне провадження № 12018050000000974 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполя, Донецької області, українця, громадянина України, з середньою – технічною освітою, працюючого ТОВ «Епіцентр К», продавцем, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,

в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, -

за участю сторін:

прокурора Федченко А.О.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого – адвоката Ангеловського А.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Попова В.М.

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2018 року приблизно о 09 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , технічно справним автомобілем «MAZDA XEDOS 9», реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухаючись по проїздній частині вулиці Різдвяній (Сергія Лазо) зі сторони вулиці Панфілова в напрямку вулиці Зої Космодем`янської на території Лівобережного району міста Маріуполя, проїжджаючи ділянку дороги поблизу будинку № 137, розташованого по вулиці Різдвяній (Сергія Лазо), діючи необережно, в порушення вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України, згідно якого:

- п.12.1. - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»,

проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, не стежачи за дорожньою обстановкою, відповідно не реагуючи на її зміни, не обрав безпечну швидкість з урахуванням дорожньої обстановки, в результаті чого втратив контроль в керуванні транспортним засобом, виїхав на смугу для зустрічного руху, де передньою лівою частиною керованого ним автомобіля «MAZDA XEDOS 9», реєстраційний номер НОМЕР_2 скоїв зіткнення з передньою лівою частиною автомобіля «ВАЗ - 21093», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку, по своїй смузі руху.

В результаті дорожньо-транспортної події водій автомобіля «ВАЗ - 21093», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 , отримав тілесні ушкодження у виді закритого перелому основної фаланги V пальця лівої стопи, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, оскільки будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнаючи свою провину за пред`явленим йому обвинуваченням повністю, вказував що 9 листопада 2018 року він керуючи транспортним засобом «Мазда» рухався по вулиці Різдвяній (С.Лазо) в Лівобережному районі міста Маріуполя. Колесо його автомобіля потрапило до ями, у зв`язку з чим він втратив керування та виїхав на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем потерпілого. Свою провину визнає повністю, цивільний позов потерпілого визнає частково, оскільки вважає, що сума моральної шкоди а також сума на надання юридичної допомоги надто завищена. Також додав, що після дорожньо-транспортної пригоди, його батьки запропонували потерпілому гроші на лікування, та на відновлення автомобілю, але він відмовився. Просить суд строго його не наказувати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що він 9 листопада 2018 року керуючи своїм автомобілем ВАЗ -21093 рухався по вулиці Різдвяній ( С.Лазо) в Лівобережному районі міста Маріуполя. Рухався по своїй полосі, напрямок руху він не змінював, коли йому на зустріч виїхав автомобіль «Мазда» під керуванням обвинуваченого, сталося зіткнення. В наслідок зіткнення його автомобіль було сильно пошкоджено, на теперішній час він не підлягає відновленню. Також потерпілому було спричинено тілесні ушкодження, у зв`язку з чим було викликано швидку допомогу. Після зіткнення, в лікарні було встановлено перелам мізинця, та накладено гіпс, в наслідок чого уклад його життя змінився. Його родина була позбавлена можливості пересуватися на власному автомобілі. Він два місяці знаходився на лікарняному, у зв`язку з чим не отримував заробітну плату, що поставило його родину в скрутне матеріальне становище. Просить суд задовольнити його уточнені позовні вимоги в повному обсязі, стягнути зі страхової компанії «Еталон» на його користь матеріальну шкоду в розмірі 53719,42 гривень та моральну шкоду в розмірі 3220,63 гривні. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 146779,37 гривень, та витрати на надання юридичної допомоги в розмірі 20 000 гривень. На строгій мірі покарання не наполягає.

Представник цивільного відповідача ПАТ СК «Еталон» в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Поштою надав письмовий відзив.

На підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, судом безпосередньо відповідно до ст. 94 КПК України були досліджені наступні докази.

9 листопада 2018 року було внесено відомості до ЄРДР за № 12018050000000974 про отримання водієм ОСОБА_2 під час дорожньо- транспортної пригоди що сталася 9 листопада 2018 року по вулиці С.Лазо в Лівобережному районі міста Маріуполя, за участю автомобіля «Мазда», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем ВАЗ 21093, державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , та отримання останнім тілесних ушкоджень у виді закритого перелому основи фаланги 5 пальця лівої стопи. Правова кваліфікація дій була визначена за ст. 286 ч.1 КК України.

Під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, 9 листопада 2018 року, було оглянуто місце пригоди по вулиці С.Лазо ( Різдвяній) в Лівобережному районі міста Маріуполя. У схемі до протоколу огляду місця дорожньо- транспортної події зафіксовано місце розташування автомобілів з фото таблицею. ( а.с.2-9 том 2 )

Результатами хіміко-токсикологічного дослідження біологічних середовищ людини на кількісну наявність спирту етилового, наркотичних та психотропних речовин від 9 листопада 2018 року, підтверджено відсутність спирту етилового та наркотичних речовин у крові та сечі водія ОСОБА_2 ( а.с.10-11 том 2 )

Висновком щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 538 від 9 листопада 2018 року, встановлений тверезий стан водія ОСОБА_1 ( а.с.13 том 2 )

Згідно висновку експерта № 897 від 15 листопада 2018 року, тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_2 у виді закритого перелому основної фаланги V пальця лівої стопи, утворилися в результаті дії тупого предмета, яким могла бути виступаюча частина салону автомобіля при ДТП, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили за собою тривалий розлад здоров`я на термін понад двадцять один день. ( а.с.14-17том 2 )

Згідно висновку авто технічної та траспортно-трасологічної експертизи № 1/19-272 від 26 листопада 2018 року :

- Робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «Mazda Xedos 9» реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля «ВАЗ - 21093» номер НОМЕР_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебувала в працездатному стані.

- Місце зіткнення автомобіля «Mazda Xеdos 9», реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля «ВАЗ - 21093» реєстраційний номер НОМЕР_3 , розташоване на проїжджій частині вулиці Сергія Лазо, Лівобережного району міста Маріуполя, тобто на смузі руху автомобіля «ВАЗ - 21093», реєстраційний номер НОМЕР_4 , в районі початку утворення залишеного сліду автомобіля «Mazda Xеdos 9» державний номер НОМЕР_2 .

- автомобілі «Mazda Xedos 9» реєстраційний номер НОМЕР_5 та автомобіль «ВАЗ - 21093» реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент первинного контактування (зіткнення), знаходилися в динамічному стані, тобто перебували в русі. ( а.с.22-40 том 2 )

Згідно висновку транспортно - трасологічної експертизи № 1/19-281 від 27 листопада 2018 року, розгерметизація заднього правого колеса автомобіля «Мазда Xedos 9» реєстраційний номер НОМЕР_5 , виникла внаслідок впливу на колесо, що обертається зростаючого ударного навантаження та пошкоджень зовнішньої сторони диска внаслідок розрізів, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Дані пошкодження не могли утворитися в процесі нормальної експлуатації, а могли виникнути в результаті динамічного навантаження що перевищує міцні характеристики даних деталей, а тому виникли в процесі розвитку ДТП. ( а.с.44-49 том 2 )

Під час проведення слідчих експериментів 16 листопада 2018 року за участю ОСОБА_1 та за участю ОСОБА_2 було уточнено механізм дорожнього транспортної пригоди, встановлено місце зіткнення, яке співпадає за показами обох водіїв, та складено фото таблицю, що зафіксовано в протоколах проведення слідчих експериментів від 16 листопада 2018 року. ( а.с. 73-86 том 2)

Згідно висновку авто технічної експертизи № 1/19-282 від 26 листопада 2018 року, поведеного за свідченнями водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2 , з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля «Mazda Xedos 9», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 , виконуючи вимоги п.12.1. Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді, і саме його дії знаходилися у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_1 виконуючи вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти настанню даної дорожньо-транспортної пригоди. ( а.с.92-97 том 2)

Автомобіль ВАЗ 21093, державний номер НОМЕР_3 , належить ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 . ( а.с.53-54)

Право ОСОБА_2 на керування транспортним засобом, підтверджено посвідченням водія НОМЕР_7 ( а.с.53-54 том 2 )

Автомобіль «Mazda Xеdos 9» державний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 ( а.с.61- 62)

Право ОСОБА_1 на керування транспортним засобом, підтверджено посвідченням водія НОМЕР_9 ( а.с.61-62 том 2)

Враховуючи, що обвинувачений в судовому засіданні свою вину визнав повністю, висунуте проти нього обвинувачення він розуміє та не оспорює, суд, розцінюючи його пояснення як об`єктивні та такі, що відповідають фактичним обставинам справи, та вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку, визнає недоцільним дослідження інших доказів фактичних обставин справи.

Таким чином, оцінивши всі в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 286 КК України, оскільки він керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Так ОСОБА_1 раніше не судимий, скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, однак, щиро розкаявся у скоєному, сприяв встановленню істини у справі, що суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання. Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, працює, не перебуває на обліку в міських диспансерах, за місцем проживання та роботи характеризується досить позитивно.

Обтяжуючі провину обставини передбачені ст. 67 КК України, не виявлено.

За наведених обставин, суд, погоджуючись з позицією прокурора, вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією статті кримінального закону.

Вирішуючи питання щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходить з наступного.

Згідно п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за ст.286 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами, обґрунтовуючи це необхідністю добиратися до місця роботи, яка знаходиться на іншому краю міста.

Потерпілий ОСОБА_2 не наполягав на позбавленні обвинуваченого права керування транспортним засобом.

Розглядаючи питання призначення обвинуваченому ОСОБА_1 додаткового покарання, враховуючи обставини дорожньої - транспортної пригоди за його участі, наслідки, ставлення обвинуваченого до скоєного, принесення ним вибачення потерпілому, суд приходить до висновку про недоцільність застосовування відносно обвинуваченого покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 за даним кримінальним провадженням не обирався.

В рамках кримінального провадження потерпілим ОСОБА_2 був заявлений цивільний позов про відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 53 719,42 гривень та моральної шкоди в розмірі 3220,63 гривні, які просить стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Еталон» та про відшкодування моральної шкоди в розмірі 146 779,37 гривень, і судових витрат в розмірі 20000,0 гривень, які просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1

Обґрунтовуючи свої вимоги, потерпілий ОСОБА_2 посилався на ті обставини, що вартість відновлюваного ремонту його автомобіля складає 43 026,16 гривень. Автомобіль після аварії не підлягає відновленню, у зв`язку з чим просить суд стягнути зі страхової компанії суму вартості автомобіля до дорожньо транспортної пригоди, витрати на транспортування в розмірі 1950,0 гривень, вартість проведеної оцінки в розмірі 2311,50 гривень, транспортні витрати в сумі 1373,85 гривень, а всього 53719,42 гривні. Також потерпілий ОСОБА_2 просить суд стягнути зі страхової компанії вартість ліків, які було придбано у зв`язку з причиненою травмою в розмірі 5057,91 гривень.

Суд розглядаючи зазначені позовні вимоги, виходить з наступного.

Згідно поліса обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Страхової компанії «Еталон» № 3882327, забезпечений транспортний засіб є автомобіль «Mazda Xеdos 9» державний номер НОМЕР_2 . Ліміт відповідальності за шкоду завдану майну складає 100 000,0 гривень, за шкоду заподіяну життю та здоров`ю 200 000,0 гривень. Розмір франшизи складає 1000,0 гривень. (а.с.63 том 2)

Представник цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Еталон», до суду не з`явився, надав суду письмовий відзив на першу позовну заяву. В подальшому в судові зсідання які призначалися за клопотанням цивільного відповідача в режимі відео конференції представник не з`явився, відомостей щодо поважності своєї неявки суду не надав. Щодо уточнених позовних вимог представник цивільного відповідача не висловлювався. Уточнені позовні вимоги надсилалися цивільному відповідачу за зазначеною адресою, але повернулися на адресу суду за закінченням строку зберігання.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання зберігання або утриман6ня якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 23 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до ст. 24.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

На підтвердження заявлених вимог в частині відшкодування витрат на придбання ліків для лікування в сумі 5057,91 гривень, потерпілим ОСОБА_2 було надано чеки на придбання ліків, а також копію медичної карти амбулаторного хворого № 9996 заведеної КДПМЛ № 4.

Згідно наданих чеків на підтвердження витрат на придбання ліків, в період з 9 листопада 2018 року було придбано лікі для лікування зламаного 5 пальця лівої стопи в сумі 723,06 гривень. Інші витрати на ліки в розмірі 4334,85 гривень, відповідно до квитанцій було зроблено з 28 листопада 2018 року за призначенням лікаря невропатолога, за зверненням потерпілого ОСОБА_2 26 листопада 2018 року, тоб то через 17 днів після ДТП.

Згідно висновку експерта № 897 від 15 листопада 2018 року, у потерпілого ОСОБА_2 було виявлене тілесне ушкодження у виді закритого переламу основної фаланги 5 пальця лівої стопи, спричинене в наслідок ДТП, та яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. ( а.с.16-17 том 2 ) Інших скарг під час звернення потерпілого до лікарів після ДТП від останнього не надходило. Потерпілий ОСОБА_2 від явки до експерта відділу судово-медичної експертизи – відмовився. Згідно картки амбулаторного хворого № 9996 заведеної КДПМЛ № 4 ОСОБА_2 в період з 9 листопада 2018 року по 26 листопада 2018 року, ніяких скарг на головокружіння, біль, запаморочення лікарям не висловлював . ОСОБА_6 під час засідання ЛКК, 7 грудня 2018 року, потерпілий не висказував скарги с приводу закрито черепно - мозкової травми ( струсу головного мозку).

Згідно п. 4 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Таким чином, враховуючи що під час судового засідання не було встановлено причинного зв`язку між дорожньо-транспортною пригодою та лікуванням потерпілого з приводу черепно-мозгової травми ( струсу мозку), суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення витрат на лікування в розмірі 4334,85 гривень, не підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди спричиненої дорожньо транспортною пригодою в розмірі 43026,16 гривень, суд розглядаючи зазначене питання приходить до наступного.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 1 березня 2013 року « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

Потерпілий ОСОБА_2 не будучи власником транспортного засобу, керував ним на підставі документів визначених п.2.1 ПДД України, а тому має право на відшкодування шкоди завданої цьому майну.

Згідно п. 14 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 1 березня 2013 року, при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого, може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Згідно звіту № 142 від 9 серпня 2019 року «Про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу» вартість відновлюваного ремонту автомобіля ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1996 року випуску, складає 70792,02 гривні.

Обґрунтована вартість матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1996 року випуску, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження, так вартість відновлюваного ремонту не менша за його ринкову вартість яка складає 43026,16 гривень. ( а.с.127-147 том1) У цьому випадку можливо зробити висновок про технологічну і економічну недоцільність проведення відновлюваного ремонту транспортного засобу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму № 4 від 1 березня 2013 року, зазначено що страхове відшкодування шкоди, завданої потерпілому, виплачується за кожним страховим випадком, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика (МТСБУ), з урахуванням умов, зазначених у статті 9 та пункті 19.1 статті 19 Закону № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 30.1 Закону № 1961-IV передбачено, що якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Оскільки позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 щодо відшкодування вартості пошкодженого автомобіля було пред`явлено саме до СК «Еталон», а не до обвинуваченого ОСОБА_1 , ( заподіювача шкоди), страхова компанія не заявляла вимоги щодо повернення їй пошкодженого транспортного засобу, суд вважає, за необхідне керуватися вимогами п.30.2 ст. 30 Закону № 1961- VI, згідно яких, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Зі вказаною позицією погоджується і цивільний відповідач СК «Еталон» у своєму відзиві від 28 березня 2019 року.

Таким чином до стягнення підлягає сума 43026,16 – 10252,02= 32 774, 14 гривень яка є різницею між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до звіту № 142 від 9 серпня 2019 року .

Також з цивільного відповідача СК «Еталон» підлягають стягненню витрати щодо евакуації та стоянки транспортного засобу ВАЗ 21093 , державний номер НОМЕР_3 , що підтверджуються наданими квитанціями в розмірі 1950,0 гривень.

Щодо стягнення з цивільного відповідача СК «Еталон» транспортних витрат в розмірі 1373,85 гривень ( а.с.32 том1) , суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки Законом № 1961- VI не передбачено відшкодування витрат на пальне, придбаного не відомою особою в невідомих цілях.

Щодо позовних вимог потерпілого ОСОБА_2 в частині стягнення з цивільного відповідача СК «Еталон» вартості проведеної експертизи в розмірі 2300,0 гривень, то суд розглядаючи вказані позовні вимоги виходить з наступного.

Статтями 34.2, 34.3 Закону № 1961- VI передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Як було встановлено в судовому засіданні, у своєму відзиві представник СК «Еталон» не посилався на інший розмір збитків встановлений працівником страхової компанії, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність такового, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині підлягають задоволенню, а сума 2300,0 гривень стягненню зі СК «Еталон».

Однією з позовних вимог потерпілого ОСОБА_2 є стягнення моральної шкоди, яку він просить стягнути зі страхової компанії «Еталон» в розмірі 5% від стягнутої загальної суми матеріальної шкоди, та з обвинуваченого в розмірі 146 779,37 гривень .

Суд розглядаючи зазначене питання приходить до наступного.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав.

За ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

За положеннями п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року (з подальшими змінами і доповненнями) моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Статтею 26-1 Закону № 1961- VI передбачено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Судом було встановлено розмір шкоди заподіяної здоров`ю в сумі 723,06 гривень, що підлягають стягненню зі СК «Еталон». Таким чином розмір моральної шкоди складає 5% від вказаної суми, що дорівнює 36,16 гривень, та які підлягають стягненню зі СК «Еталон» в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_2 завданої останньому моральної шкоди, суд зважає на обсяг страждань, перенесених потерпілим під час перебування на лікарняному, та через порушення його сталого способу життя, а також враховує необхідність докладання додаткових зусиль для відновлення здоров`я та його психологічного стану.

Також при визначенні розміру моральної шкоди спричиненої потерпілому ОСОБА_2 суд враховує наявність пропозиції з боку обвинуваченого щодо відшкодування витрат на лікування та відшкодування матеріальної шкоди спричиненої внаслідок пошкодження автомобіля від яких потерпілий відмовлявся під час досудового слідства.

Зважаючи на викладене, через доведеність моральних страждань потерпілого ОСОБА_2 враховуючи засади розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заявлених потерпілим вимог по відшкодуванню моральної шкоди шляхом стягнення на його користь з обвинуваченого ОСОБА_1 суми в розмірі 8 000,0 гривень що, беручі до уваги обставини події злочину, суд вважає спів розмірним обсягу понесених потерпілим моральних страждань.

Також потерпілим ОСОБА_2 було заявлено вимоги про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 витрат пов`язаних з наданням юридичної допомоги в розмірі 20 000 гривень.

Відповідно до ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Процесуальні витрати відповідно до ст.. 118 КПК України, складаються з витрат на правову допомогу та витрат пов`язаних із залученням спеціалістів, експертів.

На підтвердження розрахунку витрат пов`язаних з наданням юридичної допомоги, потерпілим ОСОБА_7 було надано договір про надання правової допомоги, довідку та акт про обсяг виконаних робіт а також довідки про сплату вартості юридичних послуг № 1-А від 10 січня 2019 року та № 1-А від 15 серпня 2019 року (а.с. 36, 37, 157, 160-161 том2).

Оскільки потерпілим ОСОБА_2 було доведено сплату вартості надання юридичної допомоги в розмірі 20 000,00 гривень, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого в цій частині підлягають задоволенню та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Також на підставі ст.ст.124-126 КПК України з обвинуваченого підлягає стягненню на користь держави витрати на проведення експертиз у сумі 2860,00 гривень.

Речові докази :

- автомобіль « НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який було передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 – необхідно залишити в його користуванні як належне йому майно.

- автомобіль «Mazda Xеdos 9» державний номер НОМЕР_2 , який було передано на зберігання обвинуваченому ОСОБА_1 , необхідно залишити в його користуванні як належне йому майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначити покарання йому у виді двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 гривень, без позбавленням права керування транспортним засобом

У зв`язку з не обранням запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , запобіжний захід не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 8000 гривень, в рахунок відшкодування процесуальних витрат 20 000,0 гривень, а всього 28 000,0 ( двадцять вісім тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» ( 03057 м. Київ, вул. Дегтярівська 33-б, 2 під`їзд, код ЄДРПО 20080515) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 32774,14 гривень, в рахунок відшкодування витрат пов`язаних з евакуацією та стоянкою транспортного засобу в розмірі 1950,0 гривень, в рахунок відшкодування вартості експертизи в розмірі 2300,0 гривень, в рахунок відшкодування витрат пов`язаних з лікуванням в розмірі 723,06 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 36,16 гривень, а всього 37 783 ( тридцять п`ять чотириста вісімдесят три) гривні 36 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення судових авто технічних експертиз, в розмірі 2860,0 гривень.

Речові докази :

- автомобіль « НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який було передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 – залишити в його користуванні як належне йому майно.

- автомобіль «Mazda Xеdos 9» державний номер НОМЕР_2 , який було передано на зберігання обвинуваченому ОСОБА_1 - залишити в його користуванні як належне йому майно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя -