Рішення № 8421783, 25.02.2010, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

                                            Справа № 2-92/2010 р.

               З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого  2010 року                                                    Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі головуючої судді                                           Яценко В.В.

при секретарі                                                                 Білик Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни  в залі суду   цивільну справу за позовом ПАТ КБ  „Приватбанк”  в особі  „Полтавського головного регіонального управління до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ „Приватбанк”  в особі „Полтавського головного регіонального управління„ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов мотивував тим, що відповідно до кредитного договору № 205768 –cred  від 06.02.2008  року банк надав відповідачці ОСОБА_1 кредит у сумі 5000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту  на платіжну картку зі сплатою  відсотків за користування кредитом у розмірі 31 %  на рік на суму  залишку заборгованості  за кредитом з кінцевим терміном  повернення , що відповідає строку дії картки.

Згідно умов договору, договір складається  з заяви позичальника , умов надання  банківських послуг та правил користування  платіжною карткою.

Свої зобов’язання за кредитним договором відповідачка ОСОБА_1 не виконувала, у встановлені строки кредит не повертала, а тому станом на  18.01.2010  року має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 1310 грн. , яка складається з заборгованість за кредитом , процентів та штрафу.

Зобов»язання  за вищевказаним договором було забезпечено договором поруки № 205768 від 06.02.2008 року укладений  з поручителем ОСОБА_2. Позивач прохає суд винести рішення, яким стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором  разом з процентами, та штрафами  в розмірі  1310 грн. 00 коп. , а також понесені  судові витрати в розмірі 51 грн.. судового збору, та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи в суді - солідарно.

Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, прохав їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать розписки в матеріалах справи, в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

Головуючий ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 06.02.2008  року відповідно до  кредитного договору № 205768 –cred  банк надав відповідачці ОСОБА_1 кредит у сумі 5000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту  на платіжну картку зі сплатою  відсотків за користування кредитом у розмірі 31 %  на рік на суму  залишку заборгованості  за кредитом з кінцевим терміном  повернення , що відповідає строку дії картки.

Свої зобов’язання за кредитним договором відповідачка ОСОБА_1 не виконувала належним чином та  у встановлені строки кредит не повертала, а тому станом на  23.07.2009  року має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 1310 грн. 97 коп. разом з відсотками та штрафами.

Зобов»язання  за вищевказаним договором було забезпечено договором поруки № 205768 від 06.02.2008 року укладений  з поручителем ОСОБА_2. Вимога,що була пред»явлена  до поручителя щодо виконання забезпеченого зобов»язання . залишена без задоволення ,що підтверджується кредитним договором від 06.02.2008 року та договором поруки від 06.02.2008 року.

Відповідно до ст..526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачі у порушення норм закону та умов договору зобов”язання   належним чином не виконували.

Згідно ч.1 ст..549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Станом на 18.01.2010 року відповідачі  мають заборгованість за кредитом у розмірі 1310 грн. 00коп.  

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2  слід стягнути заборгованість за кредитним договором разом з процентами та штрафом солідарно.

Позивачем по справі було понесено судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 грн.. та 120 гривень витрат на  ІТЗ розгляду справи, які також підлягають стягненню з відповідачів  на користь позивача солідарно.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.543, 549, 551, 554, 651, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 15, 60, 88, 212, 213, 214, 224-227 ЦПК України, Кредитним договором від 04.04..2006 року, суд,  –

       В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ПАТ КБ „Приватбанк”  в особі „Полтавського головного регіонального управління” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ „Приватбанк”  в особі „Полтавського головного регіонального управління”  ( код ЄДРПОУ 14360570 рах. № 29092829003111 МФО 305299) заборгованість в розмірі 1310 гривень 00 коп. – солідарно.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ „Приватбанк”  в особі „Полтавського головного регіонального управління”, (код ЄДРПОУ 14360570 рах. № 264993919400001, МФО 305299) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 грн.  та витрати на ІТЗ в сумі 120 гривень - солідарно.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

    Головуючий                                                                                           В.В.Яценко