Ухвала суду № 84217321, 10.09.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а/522/174/19

Справа № 522/11882/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді – Бондар В.Я.;

за участі секретаря судового засідання – Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства „Одесміськелектротранс” до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участі ОСОБА_1 , про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, та просив зобов`язати відповідача скасувати декларацію №ОД142140700905 про готовність об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 .

Справа надійшла до провадження судді Нікітіной С.Й. та ухвалою суду віл 04.07.2017 року провадження у справі відкрите.

Ухвалою суду від 10.11.2017 року справу прийнято до провадження судді Загороднюка В.І.

Ухвалою суду від 24.05.2018 року по справі призначено будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

В той час, як справа перебувала в експертній установі, на підставі розпорядження керівника апарату суду №929/19, матеріали, що надходили з експертної установи були 14.02.2019 року передані судді Бондаря В.Я.

Після повернення матеріалів справи, ухвалою судді Бондаря В.Я. від 15.04.2019 року провадження у справі було поновлено, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 24.06.2019 року.

Протокольною ухвалою від 24.06.2019 року було залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розгляд справи було відкладено на 01.08.2019 року.

В результаті проведених дій у підготовчому провадження, у підготовчому засіданні 01.08.2019 року протокольною ухвалою було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 09.09.2019 року.

ОСОБА_1 подала заяву про застосування строку позовної давності, просила залишити позов без розгляду.

У судовому засіданні 09.09.2019 року представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, прийшов до висновку, що позов Комунального підприємства „Одесміськелектротранс” підлягає залишенню без розгляду, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 99 КАС України (в редакції, що діяла на час звернення до суду з позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб`єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Декларація про готовність об`єкта до експлуатації реконструкції квартири АДРЕСА_1 , що оскаржується позивачем, винесена 11.03.2014 року.

ОСОБА_1 купила квартиру під АДРЕСА_2 15.11.2007 року, про що свідчить договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А.

Реконструкція об`єкту, що полягає у добудуванні поверху проводилася третьої особою до 2014 року, адже 02.04.2014 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на змінений об`єкт.

Таким чином, позивач не міг не знати про те, що ОСОБА_3 здійснює реконструкцію.

Позов до суду подано 30.06.2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції, що діяла на час звернення до суду з позовом) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

За весь час розгляду справи позивач не просив поновити йому строки звернення до адміністративного суду, не вказував на поважність причин пропуску такого строку.

Строк пропущений, адже з моменту надання декларація, що оскаржується та до моменту подання позову минуло майже три роки, попри встановлений у шестимісячний строк.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії», зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи судом.

Стосовно питання доступу до суду ЄСПЛ зазначив в ухвалі щодо прийнятності Заяви № 6778/05 «МПП "Голуб" проти України» від 18 жовтня 2005 р., що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (див. справу «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 р., серія А № 18, п. 28-36).

ЄСПЛ наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення у справі «Brulla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 р., п. 33).

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результатом правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чіткість регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, як має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту свої прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконань ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певними процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимули учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можу, вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тож зважаючи на те, що факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено після відкриття провадження у справі, позивач та представник не заявляли про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, тому позов Комунального підприємства „Одесміськелектротранс” слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 229, 242, 244, 293, 295 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства „Одесміськелектротранс” до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участі ОСОБА_1 , про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації –залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складено 13.09.2019 року.

Суддя В.Я.Бондар