Рішення № 84216189, 13.09.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 487/2554/19 провадження №2-а/489/148/19

РІШЕННЯ

Іменем України

13 вересня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Буряченка Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Харламова Олександра Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 958351 від 11.02.2019. Також просив поновити строк на оскарження вказаної постанови, оскільки отримав її 27.03.2019.

В позові вказав, що 27.03.2019 отримав постанову серії НК НОМЕР_1 958351 від 11.02.2019 про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП. Постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення, так як в матеріалах справи відсутні будь-які докази на доведення його вини.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.07.2019, з урахуванням вимог статті 286 КАС України, відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Позивач надав до суду додаткові письмові пояснення та клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву.

У відзиві представник відповідача вказав, що 01.02.2018 співробітниками відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Миколаївській області було здійснено обстеження автодороги Н-11 «Дніпро-Миколаїв (через Кривий Ріг)» км 319 км.

За результатами обстеження було складено відповідний акт обстеження ділянок дорожньої мережі від 01.02.2019. В ході вказаних обстежень було виявлено численні недоліки на дорожньому полотні: сніговий наліт, лід, а також відсутність та неналежний стан попереджувальних знаків та інші порушення. За результатами перевірки було складено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення ч. 1 ст. 140 КУпАП на ОСОБА_1 , який перебуває на посаді директора ДП «Миколаївський облавтодор» ВОТ ДАК «Автомобільні дороги України».

Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановивши фактичні обставини справи, дійшов наступного.

Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 11.02.2019, серія НК № 958351, вбачається, що 01.02.2019 о 13 год. 45 хв., ОСОБА_1 будучи відповідальною посадовою особою за утримання автомобільної дороги Н-11 «Дніпро-Миколаїв» порушив вимоги правил, норм та стандартів ДСТУ 3587-97 п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3, що виразилося у вибоїнах дорожнього покриття, чим порушив п. 1.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» визначений Правилами дорожнього руху , затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі – Правила дорожнього руху).

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений відділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Статтею 140 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць.

У ч.1 ст. 140 КУпАП закріплено, що порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

За ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Частинами 1, 2 ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, в тому числі відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 140 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У пункті 4 р розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853, зазначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ст.283 КУпАП).

Так, згідно до ч.3 р. ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за №1408/27853, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 139, ч. 4 ст. 140 КУпАП або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1-3 ст. 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою про:

1) пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху;

2) самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху;

3) перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття;

4) пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу;

5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху;

6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій;

7) порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.

На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, відповідачем надано Акт комісійного обстеження ділянки дорожньої мережі. Обстеження відбувалося 01.02.2019 у присутності інспектора ВБДР УПП в Миколаївській області ОСОБА_2 .

Разом з тим, встановити чи дійсно ця особа була присутня безпосередньо під час обстеження дорожніх ділянок неможливо, оскільки фотознімки, на яких зафіксовано обстеження, та будь-які інші докази відсутні.

В самому ж акті, хоч і міститься інформація про виявлені недоліки, проте відсутні відомості, яким чином здійснено їх виміри та за допомогою яких технічних засобів.

За правилами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до п. 9 ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» регламентовано, що поліція може застосувати такі превентивні заходи: технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Отже, фотознімки можуть бути одним із доказів вчинення особою адміністративного правопорушення, однак останні мають підтверджувати факт вчинення правопорушення особою, що притягується до адміністративної відповідальності і не повинні суперечити фактам, викладеним в постанові про адміністративне правопорушення та іншим доказам по справі.

Разом з тим, відповідачем крім зазначеного вище акту комісійного обстеження, інших доказів суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Також, згідно вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 958351 від 11.02.2019, була винесена без участі ОСОБА_1 . На підтвердження своєчасного сповіщення ОСОБА_1 , представником відповідача було надано повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції. Доказів вручення вказаного повідомлення особисто ОСОБА_1 в матеріалах справи не міститься.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, за якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Щодо клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд вважає його обґрунтованим. Як вбачається із матеріалів справи оскаржувана постанова була винесена за відсутності позивача та її він отримав лише 25.03.2019 по місцю роботи та звернувся до суду 02.04.2019, тобто в межах десятиденного строку після отримання постанови.

За таких обставин, враховуючи поважність пропуску позивачем строку на оскарження постанови після її винесення, клопотання представника позивача про поновлення строку на оскарження постанови підлягає задоволенню на підставі ст.121 КАС України.

Керуючись ст.ст. 18, 19, 241-246 КАС України, суд

вирішив:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Луцишина Ярослава Миколайовича про поновлення строку на оскарження постанови - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 958351 від 11.02.2019 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 140 КУпАП на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 коп.) та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://court.gov.ua/sud1416/.

Позивач – ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – інспектор відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Харламов Олександр Володимирович, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1.

Повний текст судового рішення складно 13.09.2019.

Суддя І.В. Коваленко