Ухвала суду № 84201217, 12.09.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.09.2019

Справа № 320/3690/19

Провадження № 1-кп/320/793/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

за участю секретаря судового - Лебідь М.В.,

прокурора - Савон С.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - адвоката Анашкіної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі матеріали кримінального провадження № 12019080140000706 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження №12019080140000706 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

В судове засідання з`явились - прокурор Савон С.А., обвинувачений ОСОБА_1 , захисник обвинуваченого - адвокат Анашкіна С.В.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12.07.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що він будучи особою, раніше засудженою за вчинення тяжкого умисного корисливого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який ОСОБА_1 вчинив під час випробувального строку, на шлях виправлення не став, вчинив новий умисний тяжкий корисливий злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна. Крім того, ОСОБА_1 ніде не працює, тобто немає постійного джерела доходу, немає стійких соціальних зв`язків. Враховуючи відсутність осіб, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а також враховуючи особистість обвинуваченого, який повторно, умисно вчинив новий тяжкий корисливий злочин, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення. Таким чином існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення; переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник обвинуваченого - адвокат Анашкіна С.В. не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але просила суд встановити заборону покидати місце проживання обвинуваченого в період часу з 20 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника щодо можливості продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, вислухавши учасників судового провадження вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно зі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, та клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.

Оцінюючи вагомість цих доказів суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 pоку, в якому викладено позицію, що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин.» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.», та суд вважає їх достатніми для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи його вік, стан здоров`я, сімейний стан, а також враховуючи те, що існує ризик переховування від суду, та те, що він може без перешкод залишити свої місце проживання, з метою запобігання ухилення від кримінального покарання, суд дійшов до висновку про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Беручи до уваги вищевикладене прокурором доведено необхідність продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці та покласти на обвинуваченого, такі обов`язки: не відлучатися з місця проживання, без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 331,369-372 КПК України, - КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Савон А.С. щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 18 години 00 хвилин до 10 години 00 хвилин без застосування електронного засобу контролю, строком на два місяці.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_1 .

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю. Крім того у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року, ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження строку тримання під вартою - в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суду Запорізької області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду: О.В. Редько