Рішення № 84198091, 11.09.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/743/19

Номер провадження 2-а/404/41/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Малюгіна Артема Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління патрульної поліції в місті Кропивницькому Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Малюгіна Артема Олександровича про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, просив:

- визнати дії відповідача щодо складання постанови серії ЕАВ №856174 від 13 січня 2019 року про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП незаконними,

- визнати постанову серії ЕАВ №856174 від 13 січня 2019 року протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що 13 січня 2019 року близько 10:15 год. керуючи автомобілем Toyota RAV 4, НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Панфіловців, 44, після повороту ліворуч на вул. Тореза, 27В, він був зупинений інспектором УПП в Кіровоградській області рядовим Малюгіним Артемом Олександровичем 1 бат. 4 рота. Відрекомендувавшись, інспектор звинуватив його у не подачі сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч і попросив передати документи. В результаті чого відносно позивача винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАВ №856174.

Відповідно до винесеної постанови, він визнаний винним у здійсненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Як зазначено в постанові, водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч чим порушив п. 9.2 б ПДР – порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху.

Дану постанову вважає необґрунтованою та також, що підлягає скасуванню, адже відповідно до п. 2.3 (а) ПДР водій зобов`язаний здійснювати перевірку та забезпечувати технічно справний стан перед виїздом на проїжджу частину, що ним здійснювалось щоденно.

Подія, яка відбулася 13 січня 2019 ІНФОРМАЦІЯ_1 сталася в результаті незалежної від нього технічної несправності, а не через халатне ставлення його як водія транспортного засобу до ПДР та безпеки руху, адже після повороту ліворуч на вул. Тореза, 27 В вмикач повороту був ввімкнений у відповідному напрямку і на панелі приборів це чітко відображалося.

Просить звернути увагу, що ним було здійснено заміну лампи лівого повороту на наступний день після даної події, адже 13 січня 2019 року був вихідний день (неділя) і авторизований сервісний центр Toyota в місті Кропивницькому ТОВ “Мотор Олві» не працював. Факт заміни лампи лівого повороту підтверджується актом виконаних робіт М-00013633 від 14 січня 2019 року.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванової Н.Ю. від 11 березня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання /а.с.31-32/.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду відзив, відповідно якого просив у задоволенні позову відмовити, а також носій інформації DVD-R, на якому міститься відеофіксація з місця адміністративного правопорушення, що здійснювалась на нагрудний відео реєстратор.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана судом обов`язковою, суд визнав можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 13 січня 2019 року поліцейським роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Малюгіним Артемом Олександровичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ№856174, в якій зазначено, що 13 січня 2019 року о 10:17 год. в м. Кропивницькому по вул. Панфіловців, 44 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч, чим порушив п. 9.2 б ПДР – порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху.

До позивача ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 9.2 «б» Правил, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

При цьому, сигнали покажчиками повороту обов`язково мають подаватися завчасно і незалежно від місця виконання маневру (дорога, дворові території), наявності інших учасників дорожнього руху та плавності виконання маневру. Починаючи рух від-правого краю проїзної частини, необхідно подати сигнал лівого повороту, а від лівого - відповідно правого. Сигнал лівого повороту подається також перед перестроюванням на ліву смугу, поворотом ліворуч, розворотом, початком обгону. Сигнал правого повороту подається перед початком руху від лівого краю проїзної частини, зупинкою біля правого краю проїзної частини, поворотом або перестроюванням праворуч, а також перед перестроюванням під час завершення виконання обгону.

У відповідності до п.п.9.4 абз.1 ПДР України, сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.

У разі відсутності або несправності світлових покажчиків повороту сигнали початку руху від правого краю проїзної частини, зупинки зліва, повороту ліворуч, розвороту або перестроювання на смугу руху ліворуч подаються лівою рукою, витягнутою вбік, або правою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору. (п.9.3)

Подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50100 м у населених пунктах і за 150200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху (п.9.4)

Пунктом 9.9.в Правил, передбачає, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами.

За приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Частиною 1 ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі і ч. 1 ст. 121 КУпАП .

Статтею 258 КУпАП визначаються перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, приписами даної норми визначено, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п`ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Частиною 2 ст. 257 КУпАП також передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Із наданого відзиву відповідача на позов та запису, що здійснено на нагрудний відео-реєстратор та в подальшому записано на носій інформації DVD-R диск, вбачається, що позивач керуючи транспортним засобом в м. Кропивницькому при повороті дійсно не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 «б» ПДР України. Також, позивач свою вину визнав.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач виконав свій обов`язок і надав суду належні і допустимі докази вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Доказів, які б спростовували чи ставили під сумнів докази, надані стороною відповідача, позивачем суду не надано. Акт виконаних робіт від 14 січня 2019 року про заміну лампи лівого повороту на наступний день судом до уваги не приймається, оскільки позивач на місці вчинення правопорушення свою вину визнав.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового розгляду справи.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Судом встановлено, що працівник поліції правомірно у відповідності до вимог ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію» зупинив транспортний засіб під керуванням позивача, оскаржувана постанова складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853, містить основні обов`язкові елементи, наявність яких свідчить про повноту і об`єктивність з`ясування всіх обставин справи.

Враховуючи наведене, суд вважає, що поліцейський при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладенні адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, в зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 271, 272, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Малюгіна Артема Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління патрульної поліції в місті Кропивницькому Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення, а постанову поліцейського роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Малюгіна Артема Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №856174 від 13 січня 2019 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 11.09.2019 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда