Постанова № 8419789, 14.12.2009, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» грудня 2009 року Справа № 2-а-6678/08/1570

о 12 год. 25 хв. м.Одеса

У залі судових засідань №8

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Ісайко Л.О.

За участю представників сторін:

Від Прокуратури Одеської областв: Ракович Д.М. за посвідченням №140

Від позивача: Драганов Д.М. за довіреністю б/н від 02.03.2009р.

Від відповідача Ізмаїльська ОДПІ: Притула Г.Л. за довіреністю №22467/9/10 від 09.12.2009р.

Від відповідача Головне УДК України: Казмірчук І.С. за довіреністю №15-13/74-830 від 16.02.2009р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм» до Ізмаїльської Об»єднаної державної податкової інспекції, Головного Управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю Прокуратури Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ізмаїльської ОДПІ від 14.04.2008р. №0000502304/0 та від 14.04.2008р. №0000512304/0, стягнення з Державного бюджету України через Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за період листопад-грудень 2007р. та січень 2008р. у загальному розмірі 350611,00грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм» та уточнення до позовних вимог (вихід.№401 від 03.12.2008р.), з урахуванням яких позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської Об»єднаної податкової інспекції від 14.04.2008р. №0000502304/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 150967,00грн.- за листопад 2007р. та у розмірі 119387,00грн. за грудень 2007р. та від 14.04.2008р. №0000512304/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 80 257грн. за період січень 2008р, та стягнути з Державного бюджету України через Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за період листопад-грудень 2007р., січень 2008р. у загальному розмірі 350611,00грн.

Відповідач Ізмаїльська ОДПІ, з позовними вимогами не згодна та вважає їх безпідставними, необґрунтованими, з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вихід.№10561 від 18.06.2008р.), наголошуючи, зокрема, на тому, що підприємцем порушені вимоги пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки норма вказаного підпункту передбачає, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за операціями з придбання, виготовлення, будівництва, спорудження товарів, робіт, послуг, в т.ч. основних фондів. Згідно з вимогами ст.7 цього Закону ці операції повинні бути підтверджені відповідними документами, в першу чергу дійсними податковими накладними. Однак у даному випадку вигконавець робіт ПП „Аквілон-Аіро" не підтверджує факт їх виконання для позивача, і взагалі не підтверджує будь-яких взаємовідносин з позивачем.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного від 06.05.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у строк до 29.05.2008р. надати письмові заперечення проти позову та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги

Ухвалою суду від 29.05.2007р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 15.07.2008р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2009р. на задоволення клопотання позивача, судом залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області відповідно до приписів ч.3 ст.52 КАС України з огляду на те, що однією з позовних вимог позивача є стягнення з Державного бюджету України через Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 350611,00грн., а при стягненні грошових коштів з Державного бюджету України участь територіального органу Державного казначейства України є обов»язковою.

Відповідач - Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області з адміністративним позовом погоджується з підстав, наведених у письмових запереченнях на позовну заяву (вхід.№31131 від 23.07.2009р.), посилаючись на те, що згідно з ч.6 п.2.2 "Порядку виконання Державного бюджету за доходами" затвердженого Наказом ДКУ від 19.12.2000р. за №131, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24.01.2001р. за № 67/5258, органи державного казначейства формують розрахункові документи і проводять повернення платежів, що були надмірно або помилково зараховані до бюджету на підставі відповідних документів органів державної податкової служби, які повинні забезпечувати надходження платежів та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням платежів до бюджету. В даному випадку контролюючим органом є Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція. Також, відповідно до п.2 ст.50 Бюджетного Кодексу України органи Державного казначейства України ведуть бухгалтерський облік у сіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснюють повернення коштів, що були помилково чи надмірно зарахлвані до бюджету. Проте, Головне управління Державного казначейства України в Одеській області відповідних документів від Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції не отримувало.

У судовому засіданні 22.07.2009р. судом розглянуто заяву Прокуратури Одеської області (вхід.№10430 від 26.02.2009р.), та на задоволення якої допущено до участі у справі Прокуратуру Одеської області для захисту інтересів держави в особі Ізмаїльської ОДПІ відповідно до приписів ст.60 КАС України, ст.36-1 Закону України «Про Прокуратуру».

Заслухавши пояснення представників сторін, представника Прокуратури Одеської області. дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 11.04.2008р. на підставі п.1,4 ст.11 Закону України "Про податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) начальником відділу перевірок відшкодування ПДВ управління аудиту юридичних осіб Савіною В. І. було проведено невиїзну юкументальну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрайм" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад, грудень 2007р. Вказану перевірку проведено у зв'язку з отриманою оперативною інформацією Ізмаїльського відділення податкової щодо зарахування до складу податкового гредиту ТОВ "Агропрайм" сум ПДВ по сумнівним фінансово-господарським операціям з ПП "Аквілон Агро" (службова записка №160/7/26 від 04.04.08р.).

За наслідками зазначеної перевірки Ізмаїльською ОДПІ був складений акт №00362304/33878796 від 11.04.2008р. «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «Агропрайм» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за листопад, грудень 2007р.», в якому встановлено порушення п.1.8 ст.1, пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7, п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями) внаслідок чогоо ТОВ «Агропрайм» завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 270354грн., у т.ч. за листопад 2007р. на 150967грн., за грудень 2007р. на 119387грн.

На підставі складеного акта перевірки №00362304/33878796 від 11.04.2008р. Ізмаїльською обєднаною державною податковою інспекцією 14.04.2008р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000502304/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість за листопад 2007р. - у розмірі 150967,00грн., за грудень 2007р. - у розмірі 119387,00грн.

Також, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 11.04.2008р. на підставі направлення від 28.03.2008 р. № 348, виданого Ізмаїльською ОДПІ, Руденко Г.М. головнимим державним податковим ревізор-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб Ізмаїльської ОДПІ на підставі ч. 6 п. 9 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-Х11 (зі змінами та доповненнями), підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) та відповідно до наказу начальника Ізмаїльської ОДПІ від 28.03.2008 р. № 275 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрайм" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2008р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками зазначеної перевірки Ізмаїльською ОДПІ був складений акт №0352304/338787966 від 11.04.2008р. «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Агропрайм» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за січень 2008р.», в якому зазначено, що вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст 7, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ТОВ «Агропрайм» завищено суму бюджетного відшкодування за період січень 2008р. у розмірі 80 257,00грн.

На підставі складеного акта перевірки №0352304/338787966 від 11.04.2008р. Ізмаїльською обєднаною державною податковою інспекцією 14.04.2008р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000512304/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2008р. у розмірі 80257,00грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Ізмаїльської ОДПІ та порушеннями, допущеними працівниками податкової інспекції під час проведення вищевказаних перевірок та складення відповідних актів за їх наслідками, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою та уточненнями до предмета адміністративного позову, з урахуванням яких просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської Об»єднаної податкової інспекції від 14.04.2008р. №0000502304/0, №0000512304/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ за період листопад-грудень 2007р. та січень 2008р. у загальному сумі 350611,00грн. та стягнути з Державного бюджету України через Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за період листопад-грудень 2007р., січень 2008р. у загальному сумі 350611,00грн.

Так, на думку суду, зменшення ТОВ «Агропрайм» суми бюджетного відшкодування по ПДВ за період листопад-грудень 2007р. та січень 2008р. у загальному сумі 350611,00грн. здійснено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення вимог діючого податкового законодавства України з урахуванням наступного.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205 (із змінами та доповненнями), позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, виз начених Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Проте, відповідачем Ізмаїльською ОДПІ не надано до суду відповідних належних доказів в підтвердження вручення посадовим особам позивача направлення та копію наказу на проведення відповідних перевірок.

Як встановлено ч.3 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Так, як вбачається з наданих суду та наявних у справі актів перевірок Ізмаїльської ОДПІ від 11.04.2008р. №00362304/33878796 та від 11.04.2008р. №00352304/33878796, означеними перевірками встановлено, що позивачем - ТОВ «Агропрайм» в порушення вимог п.п.1.8, п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7, п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» у перевірямих періодах було завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 270354,грн., у т.ч. за листопад 2007р. 150967,00грн., за грудень 2007р. 119387,00грн. та за січень 2008р.- у розмірі 80257,00грн.

Як з»ясовано судом та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, між ТОВ «Агропрайм» (Замовник) та ПП «Аквілон-Агро» (Підрядник) були укладені договори підряду №058/07 від 11.06.2007р., №01/10/07 від 01.10.2007р., відповідно до ямов яких Підрядник зобовязується власними силами та на свій власний ризик здійснити комплекс будівельних робіт, передбаченийв п.1.2 цього Договору, а Замовник зобовязується прийняти роботи та провести розрахунок відповідно до умов Договору. Відповідно до умов перелічених Договорів Підрядник зобовязується виконати будівельні роботи з укладки асфальтної дороги та дороги з бетонних плит на племферму в с.Жовтневе Болградського району. Приймання робіт Замовником здійснюється на підставі акта приймання виконаних робіт, підписаного та наданого Підрядником.

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено судом, позивачем та ПП «Аквілон-Агро» дотримані усі вимоги встановлені ст.203 ЦК України та досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, що відповідно спростовує твердження відповідача Ізмаїльської ОДПІ щодо відсутності істотних умов у вищевказаних договорах.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин, якими, зокрема, є вищевказані договори, є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідних належних дазів визнання вищеозначених договорів недійсними податковим органом до суду не надано.

Натомість, в обґрунтування та підтвердження позовних вимог, позивачем надані до суду вищевказані договори підряду; акти приймання виконаних Робіт №АП01-00009, №АП01-00011, №АП01-00013, №АП01-00014, №АП01-00016, №АП01-00017, підтверджуючі факт виконання ПП «Аквілон-Агро» робіт для позивача; платіжні доручення №626 від 05.09.2007р., №656 від 10.09.2007р., №666 від 11.09.2007р., №735 від 11.10.2007р., №813 від 30.10.2007р., №814 від 30.10.2007р., №925 від 26.11.2007р., №1038 від 21.12.2007р., №1039 від 21.12.2007р., які підтверджують сплату позивачем грошових коштів за виконані ПП «Аквілон-Агро» роботи.

Крім того, судом встановлено, що згадані вище документи містять опис господарської операції, а також підтверджують факти її виконання, тобто, за визначенням ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами та у свою чергу спростовують твердження відповідача Ізмаїльської ОДПІ щодо невиконання ПП «Аквілон-Агро» для позивача робіт та не отримання ПП «Аквілон-Агро» від позивача грошових коштів за вказаними договорами.

Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 7.5. вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідачем не спростовується факт надання позивачем під час перевірок податкових накладних, які підтверджують правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту. Т.я. позивачем в обґрунтування позовних вимог надані до суду податкові накладні, які оформлені відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та свідчать про правомірність віднесення позивачем вказаних сум до складу податкового кредиту.

Як зясовано судом, твердження відповідача Озмаїльської ОДПІ Одеської області про відсутність виконання робіт з укладки асфальтної дороги, дороги з бетонних плит та з укладки асфальтних майданчиків ПП «Аквілон-Агро», не отриманням останнім грошових коштів від позивача за виконаніі роботи та про порушення позивачем п.п. 1.8, п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 стт.7, п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», на думку суду, є лише припущеннями податкового органу, які жодним чином документально та нормативно не підтверджені та взагалі не припустимі в офіційних документах субєктів владних повноважень, на підставі яких, зокрема, приймаються акти індивідуальної дії, оскільки, по-перше, згідно з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким субєктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобовязаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає і якими фактичними даними (доказами) це підтверджується, а не робити припущення про порушення законодавства без наявних доказів. По-друге, субєкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що Ізмаїльська ОДПІ неправомірно зменшила ТОВ «Агропрайм» суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість у загальному розмірі 350611,00грн. за період листопад грудень 2007р., та за січень 2008р.

Крім того, згідно зз п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.7.4. п.7.7. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Як зясовано судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем у законодавчо визначеному порядку були подані до Ізмаїльської ОДПІ відповідні податкові декларації з податку на додану вартість, розрахунки сум бюджетного відшкодування, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування починаючи з листопада 2007р. по січень 2008р. включно.

Відповідно до підпункту 7.7.5. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, Ізмаїльською ОДПІ були здійснені позапланові перевірки позивача відносно правомірності нарахування бюджетного відшкодування та суми, вказані у відповідних податкових деклараціях з податку на додану вартість та у розрахунках сум бюджетного відшкодування за період листопад 2007р., грудень 2007р., підтверджені податковим органом, про що свідчать надані позивачем до суду відповідні Довідки Ізмаїльської ОДПІ від 18.02.2008р. №00562304/33878796, від 17.03.2008р. №00892304/33878796.

Згідно з пп.7.7.5. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Ізмаїльською ОДПІ протиправно та всупереч приписам Закону України «Про податок на додану вартість» у висновках, які надавались до Головного Управління державного казначейства України в Одеській області у повному обсязі не зазначались суми, за листопад 2007р., грудень 2007р., січень 2008р.

Як зясовано судом, позивачем була подана до Ізмаїльської ОДПІ у грудні 2007р. податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2007р. та розрахунок суми бюджетного відшкодування, в яких зазначено, що сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за листопад 2007р. складає 685500,00грн., що підтверджується відповідною Довідкою Ізмаїльської ОДПІ від 18.02.2008р. №00562304/33878796 «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Агропрайм» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за листопад 2007р.». Однак, податковим органом видані висновки за листопад 2007р. та перераховані грошові кошти з бюджетного рахунку лише у сумі 534533,00грн, що підтверджується Довідкою Ізмаїльської ОДПІ від 13.02.2009р. Таким чином, залишок бюджетного відшкодування за декларацією за листопад 2007р. складає 150967,00грн.

Також, 21.01.2008р. позивачем подана до Ізмаїльської ОДПІ податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2007р. (вхід. Ізмаїльська ОДПІ №47347 від 21.01.2008р.) та розрахунок суми бюджетного відшкодування, в яких зазначено, що сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за грудень 2007р. складає 1570176,00грн., що також підтверджується відповідною Довідкою Ізмаїльської ОДПІ від 17.03.2008р. №00892304/33878796 «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Агропрайм» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за грудень 2007р.» Разом з тим, податковим органом були видані висновки за грудень 2007р. та перераховані грошові кошти з бюджетного рахунку лише у сумфі 1450789,00грн, що підтверджується Довідкою Ізмаїльської ОДПІ від 13.02.2009р. Отже, залишок бюджетного відшкодування за декларацією за грудень 2007р. складає 119 387,00грн.

Також, як встановлено судом, 20.02.2008р. позивачем подана до Ізмаїльської ОДПІ податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2008р. (вхід. Ізмаїльська ОДПІ №2867 від 20.01.2006р.) та розрахунок суми бюджетного відшкодування, в яких зазначено, що сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за січень 2008р. складає 1460587,00грн. Водночас, податковим органом були видані висновки за січень 2008р. та перераховані грошові кошти з бюджетного рахунку лише у сумі 1380330,00грн, що підтверджується відповідною Довідкою Ізмаїльської ОДПІ від 13.02.2009р. Тобто, залишок бюджетного відшкодування за декларацією за січень 2008р. складає 80 257,00грн.

Судом відхиляються та не приймаються до уваги твердження Ізмаїльської ОДПІ щодо відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період листопад- грудень 2007р., січень 2008р. у загальній сумі 350611,00грн., у зв»язку з несплатою відповідних сум ПДВ до бюджету контрагентами ТОВ «Агропрайм», оскільки відповідні належні докази в підтвердження означеного Ізмаїльськлю ОДПІ суду не надано, що свідчить про те, що такі твердження є лише необгрунтованими та документально не підтвердженими припущеннями податкового органу.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

До того ж, на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, Ізмаїльська ОДПІ Одеської області не надала суду жодних належних доказів в обґрунтування та підтвердження, наведених в акті перевірки висновків щодо порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1, пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7, п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями) та завищення ТОВ «Агропрайм» суми бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 270354грн., у т.ч. за листопад 2007р. на 150967,00грн., за грудень 2007р. на 119387,00грн. та за січень 2008р. на 80 257,00грн.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач Ізмаїльська ОДПІ не надала суду належних доказів в підтвердження правомірності та ґрунтовності прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень рішень від 14.04.2008р. №0000502304/0 та від 14.04.2008р. №0000512304/0.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм» правомірні, обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм» у розмірі, визначеному приписами ч.3 Розділу VІІ КАС України.

Керуючись ст.ст.71,72, ч.1 ст.94, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм» до Ізмаїльської Об»єднаної державної податкової інспекції, Головного Управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю Прокуратури Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ізмаїльської ОДПІ від 14.04.2008р. №0000502304/0 та від 14.04.2008р. №0000512304/0, стягнення з Державного бюджету України через Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за період листопад-грудень 2007р., січень 2008р. у загальному розмірі 350611,00грн. задовольнити.

1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської Об»єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 14.04.2008р. №0000502304/0 та від 14.04.2008р. №0000512304/0.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм» (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Кутузова, 46/4,п/р 260093124401 в ФАБ «Південний» у м.Ізмаїлі, МФО 328890, код ЄДРПОУ 33878796) відшкодування з податку на додану вартість в сумі 350611 (триста п»ятдесят тисяч шістсот одинадцять)грн

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм» (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Кутузова, 46/4,п/р 260093124401 в ФАБ «Південний» у м.Ізмаїлі, МФО 328890, код ЄДРПОУ 33878796) судовий збір у сумі 3 (три)грн. 40 коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи . Повний текст постанови складено та підписано суддею «21» грудня 2009р . Суддя Харченко Ю.В.

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

65062, Україна, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14

«21» грудня 2008 р. По справі №2а-6678/08/1570

ТОВ «Агропрайм»

68600, Одеська область, м.Ізмаїл, вул.Кутузова, 46/4

Ізмаїльська ОДПІ Одеської області

68609, м.Ізмаїл, вул.Кишинівська, 3

Головне управління державного казначейства України Одеської області

65023, м.Одеса, вул.Садова, 1-А

Прокуратура Одеської області

Одеський окружний адміністративний суд надсилає Вам копію постанови від «14» грудня 2008 року.

Додаток: копія постанови на 5 арк.

Суддя Одеського окружного

адміністративного суду Харченко Ю.В.