Постанова № 8419694, 09.12.2009, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» грудня 2009 року Справа №2а-11574/09/1570

о 12 год. 50 хв.

У залі судових засідань №8

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

при секретарі Ісайко Л.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ДП «Блю Долфін Шипінг Сервіс Інк» - Леонов О.Г., діючий на підставі довіреності від 09.09.2009р. без номеру.

Від відповідача: ДПІ у Приморському районі м. Одеси Тарарака О.В., діюча на підставі довіреності від 27.01.2009р. №4002/Т/10-117.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Блю Долфін Шиппінг Сервіс Інк» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень рішень від 14.04.2009р. №0003282310/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 587791,00грн., від 14.04.2009р. №0003292310/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 458318,00грн., від 23.06.2009р. №0005232310/1 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 578922,00грн, від 23.06.2009р. №0003292310/1 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 458318,00грн.,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Блю Долфін Шиппінг Сервіс Інк» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 14.04.2009р. №0003282310/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 587791,00грн., з яких 388 153,00грн.- основний платіж, 199 638,00грн.- штрафні(фінансові) санкції, від 14.04.2009р. №0003292310/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 458318,00грн., з яких 305 545,00грн. - основний платіж, 152 773,00грн.-штрафні(фінансові) санкції, від 23.06.2009р. №0005232310/1 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 578922,00грн, з яких 382 195,00грн.- основний платіж, 196 727,00грн.- штрафні(фінансові) санкції, та від 23.06.2009р. №0003292310/1 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 458318,00грн., з яких 305 545,00грн. - основний платіж, 152 773,00грн.-штрафні(фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час перевірки в підтвердження правомірності включення до складу валових витрат Підприємством були надані первинні документи по взаємовідносинам з ПП ВКФ «Майтрея» щодо надання послуг, та з ТОВ «Екопромтехбуд» щодо надання робіт, акти виконаних робіт, акт приймання передачі, податкові накладні, платіжні документитощо, які повністю підтверджують правомірність віднесення позивачем відповідних витрат до складу валових витрат. При проведенні перевірки позивачем також були надані належним чином оформлені податкові накладні, які цілком підтверджують правомірність включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість, сплачених за отримані роботи та послуги, проте відповідачем при проведенні перевірки не враховано, що позивачем у перевіряємому періоді понесено витрати, повязані з власною господарською діяльністю спрямовані на придбання вище перелічених робіт, послуг.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009р. відкрито провадження в адміністративній справі №2-а-11574/09/1570.

Ухвалою суду від 20.10.2009р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 05 листопада 2009р.

Відповідач ДПІ у Приморському районі м. Одеси з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вихід.№64709/9/10-117 від 18.11.2009р.), посилаючись, зокрема, на те, що ДП «Блю Долфін Шиппінг Сервіс Інк» включено до складу валових витрат витрати по придбанню робіт, послуг, які не повязані з господарською діяльністю підприємства. Надані до перевірки акти виконаних робіт, послуг не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, Підприємством занижено податок на додану вартість у розмірі 305545,00грн., внаслідок порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

На підставі направлень від 26.02.2009р. №000384/300, від 12.03.2009р. №000406/380, виданих Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси, головним державним податковим ревізором інспектором відділу організації податкового аудиту та супроводження податкового аудиту великих платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м.Одеси Присяжнюком С.Б., старшим державним податковим ревізором інспектором відділу контрольно перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Чертухіною Т.Г., головним державним податковим ревізором інспектором відділу контролю за фінансовими установами та операціями в сфері ЗЕД ДПІ у Приморському районі м. Одеси Дмитрієвою А.В. на підставі ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану графіка проведення документальних перевірок субєктів господарювання була проведена планова виїзна документальна перевірка ДП «Блю Долфін Шипінг Сервіс Інк» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2008р., відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами вказаної перевірки складений акт від 25.03.2009р. №5101/23-3/31082083 «Про результати виїзної планової перевірки Дочірнього підприємства «Блю Долфін Шипінг Сервіс Інк» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2008р.».

На підставі складеного акта перевірки від 25.03.2009р. №5101/23-3/31082083 Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси винесені податкові повідомлення-рішення: від 14.04.2009р. №0003282310/0 на загальну суму 587791грн. (податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 388153грн., штрафні санкції у сумі 199638грн.), у звязку з порушенням позивачем п.п.1.22.1 п.1.22, п.п.1.25.1 п.1.25 ст.1, п.п.4.16 п.4.1 ст.4, п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.4.6 п.5.4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; від 14.04.2009р. №0003292310/0 на загальну суму 458318грн. (податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 305545грн., штрафні санкції у сумі 152773грн.), у звязку з порушенням позивачем п.п. 7.4.1 та п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся із первинною скаргою від 22.04.2009р. №22/04-09 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (вхід. ДПІ у Приморському районі м. Одеси №14945/10/С від 22.04.2009р.) з проханням скасувати вищевказані податкові повідомлення рішення. За результатами розгляду первинної скарги, ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято рішення від 18.06.2009р. №32430/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги, згідно якого податкове повідомлення рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 14.04.2009р. №0003292310/0 залишено без змін, а податкове повідомлення рішення від 14.04.2009р. №0003282310/0 скасовано в частині 5958,00грн. - податку на прибуток та 2911,00грн. - застосованих по цьому податку штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі акта перевірки від 10.12.2007р. №2799/23-02/33508702/282 та рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 18.06.2009р. №32430/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги, ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення від 23.06.2009р. №0005232310/1 на загальну суму 578922,00грн., від 23.06.2009р. №0003292310/1 на загальну суму 458318,00грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 14.04.2009р. №0003292310/0, від 14.04.2009р. №0003282310/0, від 23.06.2009р. №0005232310/1, від 23.06.2009р. №0003292310/1.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення від 14.04.2009р. №0003292310/0, від 14.04.2009р. №0003282310/0, від 23.06.2009р. №0005232310/1, від 23.06.2009р. №0003292310/1 винесені ДПІ у Приморському районі м.Одеси неправомірно, безпідставно та в порушення приписів чинного податкового законодавства України з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктами 1 і 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ; здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлень від 26.02.2009р. №000384/300, від 12.03.2009р. №000406/380, виданих Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси, головним державним податковим ревізором інспектором відділу організації податкового аудиту та супроводження податкового аудиту великих платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Присяжнюком С.Б., старшим державним податковим ревізором інспектором відділу контрольно перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Чертухіною Т.Г., головним державним податковим ревізором інспектором відділу контролю за фінансовими установами та операціями в сфері ЗЕД ДПІ у Приморському районі м. Одеси Дмитрієвою А.В. на підставі ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану графіка проведення документальних перевірок субєктів господарювання була проведена планова виїзна документальна перевірка ДП «Блю Долфін Шипінг Сервіс Інк» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2008р., відповідно до затвердженого плану перевірки.

Згідно зі ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проте, відповідачем не надано до суду відповідних доказів в підтвердження повідомлення позивача про дату початку та закінчення перевірки за десять днів до дня проведення перевірки, як того вимагають положення чинного законодавства України.

Згідно зі ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової виїзної перевірки за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Однак, відповідачем не надано до суду доказів вручення посадовим особам позивача направлення на відповідну перевірку.

Як встановлено ч.3 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Як вбачається з акта перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 25.03.2009р. №5101/23-3/31082083, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.1.22.1 п.1.22, п.п.1.25.1 п.1.25 ст.1, п.п.4.16 п.4.1 ст.4, п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.4.6 п.5.4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищено відємне значення обєкту оподаткування за 2006р. на 45038,00грн. та занижено податок на прибуток за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р. на 388 153,00грн.

Як з»ясовано судом та підтверджується матеріалами справи, між ДП «Блю Долфін Шипінг Сервіс Інк» (Замовник) та ПП ВКФ «Майтрея» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг від 14.09.2007р. №БД-14/09, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання, зокрема: надати за плату Замовнику консультації з питань можливості розміщення Обладнання базових станцій мобільного звязку (перелік Обладнання наведено у додатковій угоді від 14.09.2007р. до договору №БД-14/09 від 14.09.2007р.) на сайтах, перелічених в Додатках до Договору; надати Замовнику юридичну допомогу з питань отримання документів дозвільного характеру для розміщення Обладнання на сайтах; виконати усі необхідні дії для узгодження розміщення Замовником Обладнання на сайтах з органами місцевого самоврядування.

Так, в обґрунтування позовних вимог, позивачем надані до суду: акт приймання передачі від 03.12.2007р. за договором №БД-14-09 від 14.09.2007р., згідно якого, Замовник свідчить та гарантує, що Виконавець надав, а Замовник прийняв без зауважень та претензій виконані Виконавцем зобовязання, вказані у п.1.1 Договору, для розміщення Обладнання, за адресами, вказаними у п. 1 Додаткової угоди №14/09 до Договору №БД-14/09 від 14.09.2007р., виписки із рахунку, платіжні доручення №1137 від 27.09.2007р., №1151 від 24.10.2007р., №1178 від 05.12.2007р., які підтверджують фактичне проведення розрахунків за отримані послуги.

Також, між ДП «Блю Долфін Шипінг Сервіс Інк» (Замовник) та ТОВ «Екопромтехбуд» (Виконавець) був укладений договір по ремонту д/ш «Ізмаїльська» від 24.01.2006р. №БД-2401/06, згідно умов якого Виконавець зобовязується здійснити комплекс ремонтних робіт по Судну в обсязі, передбаченому кошторисною документацією, яка є невідємною частиною цього Договору.

В обґрунтування позовних вимог в означеній частині, позивачем надані суду: акт виконаних робіт з ремонту д/щ «Ізмаїльська» від 21.04.2006р, згідно якого, роботи, передбачені виконавчим кошторисом ремонтних робіт для ремонту д/ш «Ізмаїльська» та умов Договору №БД-0711/05 від 15.11.2005р. Виконавцем виконані у повному обсязі та своєчасно; банківські виписки по рахунку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як встановлено судом, позивачем та ПП ВКФ «Майтрея», ТОВ «Екопромтехбуд» були дотримані усі вимоги, встановлені ст.203 ЦК України та досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ст.204 ЦК України правочин, яким є вищевказані договори, є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Докази визнання вищевказаних договорів недійсними відповідачем до суду не надано.

Також судом встановлено, що згадані вище документи, а саме, договори та вказані акти до них, містять опис господарської операції, а також підтверджують факти її виконання, тобто, за визначенням ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» взагалі не встановлюється будь-яких вимог щодо змісту та форми документів, наявність яких необхідна для правомірного включення сум витрат платника податку повязаних з господарською діяльністю до складу валових витрат.

Твердження відповідача про невідповідність складених позивачем актів виконаних робіт, послуг вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не відповідає вимогам самого названого закону, оскільки, названий закон не містить вимог про наявність у змісті первинного документу інформації про результати здійснюваної господарської операції, та про аналіз проведення такої операції. Згідно з вимогами названого Закону первинний документ повинен лише підтверджувати факт здійснення господарської операції та містити відомості про зміст такої операції.

Також, безпідставним є і твердження відповідача про непов»язанність діяльності, здійснюваної згідно з вимогами згаданих вище договорів, з господарською діяльністю позивача, оскільки, згідно з вимогами п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, основною ознакою для визначення діяльності господарською є наявність мети отримання прибутку в результаті здійснення такої діяльності. Водночас внаслідок здійснення розглядуваної діяльності позивачем дійсно отримано прибуток, що цілком підтверджує факт наявності наміру на його отримання.

Також, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та ТОВ «СТРОЙ-ТЕЛЕКОМ» був укладений договір про надання послуг від 12.09.2007р. №09/07, згідно умов якого, позивач приймає на себе зобовязання: надати за плату Замовнику консультації з питань можливості розміщення Обладнання базових станцій мобільного звязку (перелік Обладнання вказаний у додатковій угоді від 12.09.2007р. до договору №09/07 від 12.09.2007р.) на сайтах, перелічених в Додатках до цього Договору; надати Замовнику юридичну допомогу з питань отримання документів дозвільного характеру для розміщення Обладнання на сайтах; виконати всі необхідні дії для узгодження розміщення Замовником Обладнання на сайтах з органами місцевого самоврядування, тощо. За отриманні послуги, ТОВ «СТРОЙ-ТЕЛЕКОМ» перерахувало позивачу визначену договором суму грошових коштів, що підтверджується відповідною банківською випискою по рахунку позивача. Також, позивачем був укладений договір з ВАТ «Черномортехфлот» з ремонту д/ш «Ізмаїльська» від 15.11.2005р. №БД-0711/05, за умовами якого позивач зобовязується виконати ремонтні роботи на д/ш «Ізмаїльська», в обсязі, що узгоджений сторонами. За виконані роботи, позивачем отримані від ВАТ «Черномортехфлот» грошові кошти, у визначеній договором сумі, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Відтак, виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що з урахуванням вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, позивачем цілком правомірно було включено витрати на придбання розглядуваних робіт, послуг до складу валових витрат, оскільки як вбачається з матеріалів справи, усі надані роботи, послуги безумовно повязані з господарською діяльністю позивача.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані до суду документи, які повністю підтверджують факт отримання робіт, послуг від вище перелічених контрагентів, та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю позивача, тобто, докази підтверджуючі правомірність віднесення відповідних сум до складу валових витрат.

Згідно з п.5.11. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як встановлено судом, відповідачем не заперечується надання розрахункових документів, які підтверджують факт надання позивачу робіт, послуг, а лише зазначається, що зі змісту наданих до перевірки документів фахівці податкового органу не змогли дійти висновку про повязаність витрат, у межах підтверджуваної зазначеними документами господарської операції, з господарською діяльністю позивача. Однак, така позиція податкового органу спростовується фактичними обставинами справи та наявними у справі документами, оформленими згідно з вимогами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси неправомірно донараховано ДП «Блю Долфін Шипінг Сервіс Інк» податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 382195,00грн., застосувано штрафні санкції по цьому податку у сумі 196727,00грн.

Стосовно донарахування ДПІ у Приморському районі м.Одеси позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість, у звязку із заниженням податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період в розмірі 305545грн., у тому числі: за квітень 2006р. на суму 98645грн., вересень 2007р. на суму 59000грн., жовтень 2007р. на суму 101100грн., грудень 2007р. на суму 46800грн., слід зазначити, що згідно з приписами п.п.7.4.1 п.7.4 ст7. Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Разом з тим, надані позивачем до суду документи, наявні в матеріалах справи, свідчать про те, що отримані позивачем роботи, послуги, безумовно повязані з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідачем не спростовується факт надання підприємством під час перевірки податкових накладних, які підтверджують правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту. Зокрема, позивачем надані до суду отримані від ПП ВКФ «Майтрея» податкові накладні від 27.09.2007р. №270910, від 24.10.2007р. №24107, від 05.12.2007р. №05128, та отримані від ТОВ «Екопромтехбуд» податкові накладні від 27.04.2006р. №52704, від 27.04.2006р. №42704, від 28.04.2006р. №102804, від 27.04.2006р. №62704, від 27.04.2006р. №72704, які підтверджують правомірність віднесення позивачем відповідних сум до складу податкового кредиту.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси неправомірно донарахувала ДП «Блю Долфін Шипінг Сервіс Інк» податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 305 545,00грн. та застосувала штрафні санкції у сумі 152 773,00грн.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача ДПІ у Приморському районі м.Одеси, викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Частиною другою ст.71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач ДПІ у Приморському районі м. Одесі, заперечуючи проти адміністративного позову, не надала суду відповідні докази в підтвердження правомірності та ґрунтовності винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень рішень від 14.04.2009р. №00003292310/0, від 14.04.2009р. №0003282310/0, від 23.06.2009р. №0005232310/1, від 23.06.2009р. №0003292310/1.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст. 105 КАС України позивач, у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Блю Долфін Шиппінг Сервіс Інк» правомірні, обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Блю Долфін Шиппінг Сервіс Інк» у розмірі, визначеному приписами ч.3 Розділу VІІ КАС України.

Керуючись ст.ст.71, 72, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Блю Долфін Шиппінг Сервіс Інк» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень рішень від 14.04.2009р. №0003282310/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 587791,00грн., від 14.04.2009р. №0003292310/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 458318,00грн., від 23.06.2009р. №0005232310/1 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 578922,00грн, від 23.06.2009р. №0003292310/1 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 458318,00грн. задовольнити.

2. Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 14.04.2009р. №0003282310/0, від 14.04.2009р. №0003292310/0, від 23.06.2009р. №0005232310/1 та від 23.06.2009р. №0003292310/1 скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «Блю Долфін Шипінг Сервіс Інк» (м.Одеса, вул.Пушкінська,37; код ЄДРПОУ 31082083) судовий збір у сумі 3(три) грн. 40 коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи . Повний текст постанови складено та підписано суддею «14» грудня 2009р. Суддя Харченко Ю.В.

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

65062, Україна, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, тел./факс (048)785-24-87

«14» грудня 2009р. По справі № 2а-11574/09/1570

ДП «Блю Долфін Шиппінг Сервіс Інк»

65011, м. Одеса, вул. пушкінська, 37

ДПІ у Приморському районі

65012, м. Одеса, Французький б-р, 7

Одеський окружний адміністративний суд надсилає Вам копію постанови від «09» грудня 2009 року.

Суддя Одеського окружного

адміністративного суду Харченко Ю.В.