Ухвала суду № 84194702, 12.09.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5415/19

2-з/215/29/19

УХВАЛА

про забезпечення позову

12 вересня 2019 року суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

11.09.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності, в якій просила визнати право власності на Ѕ частку нежитлової будівлі АДРЕСА_1 , що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Одночасно з поданням позову, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову в якій просила накласти арешт на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності, згідно договору купівлі-продажу від 10.12.2004, суб`єкту підприємницької діяльності – фізичній особі ОСОБА_2 .

Оскільки наразі власником спірного нежитлового приміщення є відповідач ОСОБА_2 , між сторонами існує спір щодо поділу майна подружжя, тому у разі задоволення позовних вимог та з метою уникнення ризиків порушення законних прав позивача на право користування власністю, є необхідним застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу проводити відчуження спірної нежитлової будівлі.

Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ознайомившись із змістом позовної заяви та доданих документів, а також оцінивши обґрунтування заявленої позивачем вимоги щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суддя вважає необхідним заяву про забезпечення позову задовольнити виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п.3ч.1ст.150ЦПК України, позов забезпечується,серед іншого, накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. Під час оцінки такої співмірності необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні бути реалізовані лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Інструмент забезпечення позову насамперед призначений бути заходом проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. З наданих позивачем документів вбачається, що право власності на спірне нежитлове приміщення на момент звернення до суду з позовом зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , який має можливість відчужити його третім особам в ході розгляду справи, що є реальною загрозою утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. Зважаючи на вказане, суддя вважає, що такий захід забезпечення, як накладення арешту на спірну нежитлову будівлю є необхідним заходом для забезпечення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому накладення арешту на зазначене вище майно до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153,157,259,353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності, згідно договору купівлі-продажу від 10.12.2004, суб`єкту підприємницької діяльності – фізичній особі ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 ).

Зустрічне забезпечення - не застосовувати.

Копію даної ухвали направити Тернівському відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - для виконання.

Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_1 , яка мешкає в АДРЕСА_2 , та відповідачу ОСОБА_2 , який мешкає в АДРЕСА_3 – до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і підлягає негайному виконанню.

Ухвала складена та підписана 12 вересня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Роз`яснити, що в залежності від результатів вирішення спору по суті, ухвала про вжиття заходів забезпечення позову діє у строки, встановлені ч.7-10 ст. 158 ЦПК України.

Вид забезпечення позову може бути замінений, або заходи забезпечення позову можуть бути скасовані в порядку, передбаченому ст. ст. 156,158 ЦПК України.

Суддя: