Рішення № 84193123, 10.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10 вересня 2019 року № 761/46178/17

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом про:

- зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації відновити пільги на житлово-комунальні послуги відповідно до статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та частини третьої статті 84 Закону України "Про прокуратуру";

- зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києва державної адміністрації провести перерахунок плати за житлово-комунальні послуги в розмірі 50% з 01.07.2015;

- визнання заподіяної відповідачем моральної шкоди;

- стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на відшкодування ОСОБА_1 заподіяної моральної шкоди в сумі 125000,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.12.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди передано на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2018 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно з 01.07.2015 скасовано позивачу нарахування пільги - 50-процентної знижки на оплату за користування житлово-комунальними послугами, якою він, як учасник війни, користувався відповідно до статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Управлінням праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації подано відзив без доказів направлення відзиву позивачу, що не відповідає вимогам статті 162 КАС України, тому судом відзив не враховано.

Дослідивши письмові докази, судом установлено.

Позивачем додано посвідчення (безтермінове) Серія НОМЕР_1 , видане 14.07.2014, згідно з яким позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни.

Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 07.04.2016 №35-К-78/16 з 01.01.2004 ОСОБА_1 зареєстрований у Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги у Шевченківському районі міста Києва за категорією "учасник війни", та відповідно до положень статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як учасник війни, користувався 50-процентною пільгою з оплати за житлово-комунальні послуги. Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII, статтю 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII було доповнено частиною шостою (у листі частина сьома), якою встановлено, що з 01.07.2015 вказана пільга надається за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як убачається зі змісту листів Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 07.04.2016 №35-К-78/16 та від 18.04.2016 №14/35-2574, сукупний дохід сім`ї ОСОБА_1 (яка складається з двох осіб) в період з січня по червень 2015 року склав 5428,06 грн. та перевищив величину доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (1710,00 грн.), тому Управління припинило нарахування вищенаведеної пільги.

Доказів на спростування наведеної обставини позивачем не надано, в позові ця обставина не заперечується.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (зі змінами).

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII статтю 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII доповнено частиною шостою (підпункту 1 пункту 9 розділу I Закону України від 28.12.2014 №76-VIII), за змістом якої 50-процентна пільга на оплату житлово-комунальних послуг надається за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Підпункту 1 пункту 9 розділу I Закону України від 28.12.2014 №76-VIII набрав чинності з 01.01.2015, норми цього Закону в частині врахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї при наданні пільг набули чинності з 01.07.2015.

Рішенням Конституційного Суду України в справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) від 18.12.2018 №12-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема: підпункту 1 пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII; частину шосту статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ.

Пунктом 2 цього Рішення встановлено, що визнані неконституційними положення законів України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Доходячи висновку про неконституційність вказаних положень Конституційний Суд України зазначив, що встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність вказаного Закону, підриває довіру до держави (абзац другий пункту 5).

Конституційний Суд України вважає, що соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту (абзац третій пункту 5).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) встановлено, що в зв`язку з тим, що, зокрема: підпункт 1 пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII; частина шоста статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ - втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, застосуванню підлягатиме, зокрема, частина перша статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII.

Отже, визнані неконституційними положення законів України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ визнані неконституційними Рішенням Конституційним Судом України від 18.12.2018 №12-р/2018 втратили чинність 18.03.2019. Відповідно, з 19.03.2019 застосування підлягають положення частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ, чинної до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII.

Пунктом 5 частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ встановлено, що учасникам війни надаються пільги з 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Отже, з 19.03.2019 позивач має право на вказані пільги.

Позивачем заявлено вимоги про зобов`язання відповідача відновити пільги на житлово-комунальні послуги та провести перерахунок плати за житлово-комунальні послуги в розмірі 50% з 01.07.2015.

Судом уже зазначалось, що внаслідок визнання неконституційними відповідних положень законів України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ, які обмежували право позивача на пільгу щодо 50-процентної знижки з плати за користування комунальними послугами, право на отримання вказаної пільги відновлено з 19.03.2019.

Відтак підлягає задоволенню вимога про зобов`язання відновити пільгу в частині зобов`язання відповідача відновити позивачу пільгу, встановлену частиною першою статті 14 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ, з 19.03.2019 щодо права на пільгу з надання 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами.

Відповідно до частини третьої статті 152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Спеціальної процедури щодо відшкодування шкоди особі внаслідок дії акту, що визнаний неконституційним законодавством України не встановлено.

У позовній заяві позивачем не визначено розміру матеріальної шкоди, не надано розрахунку, яка завдана внаслідок застосування Управлінням праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації внаслідок Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII.

На думку суду, зважаючи на похилий вік особи позивача, визнання неконституційними положень положення законів України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ, які обмежували право позивача на соціальний захист щодо права на пільгу з 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами, відсутність законодавча встановленої процедури відшкодування шкоди завданої особі, внаслідок застосування вказаних закону, які визнано неконституційним, належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача є задоволення позивних вимог в частині зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити перерахунок плати за житлово-комунальні послуги з 01.07.2015 по 18.03.2019 з урахуванням 50-процентної знижки, що встановлена статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII. Такий спосіб захисту прав на соціальний захист застосовується судом як відшкодування шкоди, завданої застосуванням відповідачем частини шостої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII (підпункт 1 пункту 9 розділу I), які визнані неконституційними.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на відшкодування ОСОБА_1 заподіяної моральної шкоди в сумі 125000,00 грн.

Розглядаючи наведену вимогу, суд враховує, що питання відшкодування шкоди внаслідок застосування окремих положень законів України, які визнані неконституційними судом уже вирішено.

Відповідно до частини другої статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (пункт 1); у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (пункт 2); у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (пункт 3); у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (пункт 4).

До позову не додано розрахунку моральної шкоди. У позові зазначено, що позивач є людиною похилого віку, який бездоганно пропрацював 65 років, з яких 36 календарних років в органах прокуратури, понад два роки важко хворий. Внаслідок відмови в наданні пільги, необхідності самостійно відновлювати права в суді в позивача перенапружилась нервова система, внаслідок чого погіршився стан здоров`я, загострились хронічні хвороби.

На думку суду, застосовуючи у 2015-2017 роках положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації діяв правомірна згідно з приписами вказаних Законів. Слід врахувати, що відповідач не наділений повноваженнями визначати підстави, розміри, процедуру надання пільг, а лише надає пільги в разі відповідності особи визначеним спеціальним законом критеріям. Станом на час звернення ОСОБА_1 до відповідача щодо отримання 50-процентної пільги на отримання комунальних послуг, позивач не відповідав встановленим Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII вимогам, оскільки сукупний дохід сім`ї перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Доказів на спростування цієї обставини позивачем не надано, в позові про це не зазначено.

Крім того, наведені позивачем доводи та надані докази щодо стану здоров`я не підтверджують, що саме в результаті ненадання пільги у позивача загострились хронічні хвороби, позовна заява таких обґрунтувань не містить. До позову додано медичні документи, як датовані 2011 роком.

З огляду на викладене позовні вимоги щодо завдання та стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Щодо строків звернення до адміністративного суду, то суд доходить висновку про наявність підстав для їх поновлення. Як убачається з заяви про поновлення процесуального строку, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі № 826/12439/16 скасовано постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 11.09.2017 з підстав визначення неналежного відповідача, у зв`язку з чим 15.12.2017 позивач звернувся з даним адміністративним позовом до Шевченківського районного суду міста Києве.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями), сторонами не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати присудженню, розподілу не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації відновити ОСОБА_1 , встановлену частиною першою статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (зі змінами), пільгу на отримання 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами, з 19 березня 2019 року.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 плати за житлово-комунальні послуги з 01 липня 2015 року по 18 березня 2019 року з урахуванням 50-процентної знижки, що встановлена статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (зі змінами) як відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 застосуванням Управлінням праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації частини шостої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII (підпункт 1 пункту 9 розділу I), які визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року №12-р/2018 (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей).

У задоволенні решти позову відмовити.

Судові витрати присудженню не підлягають.

Позивач - ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37470057, місцезнаходження: 01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 5).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець