Рішення № 84192995, 12.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2019 року № 640/20451/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доУправління праці та соціального захисту населення Дарницької районної а місті Києві державної адміністраціїпровизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

Прийняв до уваги наступне

ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 та/або позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної а місті Києві державної адміністрації (надалі - відповідач), в якому просить :

визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови в призначенні житлової субсидії на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з травня 2018 року, оформлене листом № 01-11/6533 від 27.08.2018;

зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м Києві державної адміністрації призначити ОСОБА_1 житлову субсидію на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з травня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Порядок надання субсидій регулюється постановою Кабінету Міністрів України №329 від 27.04.2018 (далі - Порядок). Зазначає, що не повинна подавати до Управління відомості про сімейний стан та доходи зареєстрованих в квартирі, але фактично не проживаючих осіб, які не являються членами її сім`ї.

Ухвалою суду від 07.12.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти задоволення позову, зазначив, що позивачем до заяви про призначення субсидії було додано декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії. В декларації крім себе ОСОБА_1 зазначила також сина ОСОБА_2 1978 р.н. та доньку ОСОБА_3 1988 р.н. та вказала, що за місцем реєстрації діти не проживають. Разом з тим, ОСОБА_1 не було додано жодних документів, які б офіційно засвідчували їх місце проживання.

11.09.2019 на адресу суду від відповідача надійшла особова справа ОСОБА_1 .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 26.06.2018 позивач звернулася із заявою про призначення житлової субсидії на осіб, які фактично проживають у житловому приміщенні. До заяви додала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії та акт житлово-експлуатаційної організації ЖБК «Будівельник-11» про фактично проживаючих осіб.

У п.3 розділу І Декларації вказала зареєстрованих осіб - себе, ОСОБА_2 (сина) у примітках вказала - «не проживає, не перебуває», ОСОБА_4 (доньку) у примітках вказала «не проживає, не перебуває».

Розділ ІІ Декларації «Дані про членів сім`ї зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання) - не заповнений.

27.08.2018 відповідачем надіслано на адресу позивача лист № 01-11/6533, яким повідомлено, що оскільки подана декларація не мстить повної інформації про сімейний стан та доходи зареєстрованих у квартирі осіб та членів їх сімей, субсидію з травня 2019 року позивачу не призначено. Для розгляду питання про призначення субсидії запропоновано надати до управління праці та соціального захисту населення заповнені бланки заяви та декларації, які будуть містить повну інформацію про призначення житлової субсидії, або надіслати їх поштою.

Вважаючи протиправною відмову у призначенні житлової субсидії, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

З метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива Кабінетом Міністрів України постановою від 21 жовтня 1995 р. № 848 (в редакції постанови від 27.04.2018 № 329) затверджено Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - Положення №848).

Відповідно до п.1 Положення №848 це Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій:

щомісячної житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг;

щомісячної житлової субсидії на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об`єднання);

житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.

Згідно із п.2 Положення №848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Приписами п.3 Положення №848 передбачено, що призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення). У територіальних громадах (в тому числі об`єднаних), у виконавчих органах яких відсутні структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, прийняття заяв громадян з необхідними документами для призначення житлових субсидій та передачу їх відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг чи їх фронт-офіси здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Інформація про призначені житлові субсидії вноситься структурним підрозділом з питань соціального захисту населення до Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій, держателем якого є Мінсоцполітики.

Пунктом 6 Положення №848 визначено підстави для відмови у призначенні субсидій. Так, підставами для відмови у призначенні субсидії є :

1) загальна площа житлового приміщення перевищує 120 кв. метрів для квартири і 200 кв. метрів для індивідуального будинку (крім дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, а також сімей, в яких не менше року проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування);

2) будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда).

3) у складі домогосподарства або у складі сім`ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:

за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або

вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або

вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.

4) будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному у пункті 5 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень;

5) структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії;

6) структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність у домогосподарства, що одержувало житлову субсидію у попередньому опалювальному (неопалювальному) сезоні, простроченої понад два місяці заборгованості з оплати обов`язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, обов`язкової частки внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії на наступний опалювальний (неопалювальний) сезон.

В той же час приписами п.7 Положення №848 встановлено, що за наявності умов, зазначених у пункті 6 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, крім випадку, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 цього Положення.

Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

У містах Києві та Севастополі, обласних центрах і містах обласного значення у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім`ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення субсидії, є такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли такі особи: перебувають у складних життєвих обставинах, викликаних тривалою хворобою, що підтверджується висновком (довідкою) лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я; на момент призначення житлової субсидії сплачують єдиний соціальний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують єдиний соціальний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. При цьому особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію за рішенням комісії може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення ведуть облік домогосподарств, яким житлову субсидію призначено за рішенням комісії у випадках, зазначених у підпункті 3 пункту 6 цього Положення. Щомісяця на запит вони отримують від органів Пенсійного фонду України інформацію про сплату особами, доходи яких під час призначення житлової субсидії були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, єдиного соціального внеску, а також про його розмір.

Якщо протягом строку призначення житлової субсидії за рішенням комісії у випадках, зазначених у підпункті 3 пункту 6 цього Положення, фізична особа - підприємець, доходи якої під час призначення житлової субсидії були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, не сплатить єдиний соціальний внесок чи сплатить його в розмірі, меншому ніж мінімальний, за будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії, а також особа, що працює за трудовим договором, доходи якої під час призначення житлової субсидії були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, припинить дію такого договору за ініціативою працівника (статті 38 і 39 Кодексу законів про працю України), за угодою сторін (пункт 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України), у зв`язку із закінченням строку (пункт 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України) або відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці (пункт 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України) в будь-який місяць протягом строку призначення житлової субсидії, керівник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня отримання інформації від органів Пенсійного фонду України вносить на розгляд комісії подання щодо скасування рішення комісії про призначення житлової субсидії такому домогосподарству і повернення коштів виплаченої житлової субсидії до державного бюджету.

Комісія розглядає таке подання та приймає відповідне рішення протягом 10 календарних днів з дня його отримання.

Рішення комісії про призначення житлової субсидії скасовується з дня його прийняття, а виплачена внаслідок прийняття такого рішення житлова субсидія на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальної послуги до державного бюджету.

Житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім`ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадку, зазначеного в абзаці четвертому пункту 7 цього Положення). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування або навчання за кордоном, що підтверджується відповідними документами.

Крім того, приписами п.8 Положення №848 передбачено можливість призначення житлової субсидії одному із членів домогосподарства, які зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку).

Відповідно до п. 9 Положення №848 житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.

До складу домогосподарства включаються особи, що зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці десятому пункту 7 цього Положення.

За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці десятому пункту 7 цього Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому цього пункту.

Рішення комісії у випадках, передбачених цим пунктом, приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Приписами п.14 Положення №848 передбачено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням.

Структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів приймається рішення про:

призначення житлової субсидії;

відмову в призначенні житлової субсидії;

подання документів на розгляд комісії.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може прийняти рішення про подання документів щодо призначення житлової субсидії на розгляд комісії у разі наявності підстав, визначених цим Положенням.

Із змісту вищевказаних норм слідує, що за наявності умов, зазначених у пункті 6 Положення №848, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 при зверненні до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної а місті Києві державної адміністрації із заявою про призначення житлової субсидії у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії, було зазначено про зареєстровані в житловому приміщенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та про факт їх не проживання у відповідній квартирі.

Крім того, вказане підтверджується актом про проживання осіб за місцем реєстрації від 25.06.2018 в якому зазначені особи не вказані. Вказані факти потребують перевірки.

Однак відповідачем, у супереч п.14 Положення №848 не вжито заходів щодо перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням. При цьому, Управлінням за наявності умов, зазначених у пункті 6 Положення №848 для призначення субсидії, позивачу передчасно відмовлено як у призначенні житлової субсидії, так і у поданні документів щодо призначення житлової субсидії на розгляд комісії.

З огляду на викладене суд вважає, що відмову у призначенні житлової субсидії ОСОБА_1 , оформлену листом Управління від 27.08.2018 № 01-11/6533, прийняту за результатами розгляду заяви про призначення житлової субсидії від 22.08.2018, не можна вважати правомірною.

У той же час, відповідно до буквального тлумачення позовних вимог, суд розглядає вимогу про визнання протиправними саме дій відповідача. Вимога про скасування відповідного рішення не заявлялася.

В контексті наведеного суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Як було встановлено судом, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні житлової субсидії.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у призначенні субсидії не можуть розглядатися окремо від рішення, яким саме і відмовлено у призначенні такої субсидії. Самі по собі дії не є окремим предметом оскарження, оскільки окремо від рішення не можуть порушувати права, свободи, інтереси позивача.

З урахуванням наведеного, виходячи з заявлених позовних вимог, керуючись п.10 ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за правильне задовольнити їх в іншій спосіб а саме шляхом визнання протиправним та скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови в призначенні житлової субсидії на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з травня 2018 року, оформлене листом № 01-11/6533 від 27.08.2018.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м Києві державної адміністрації призначити ОСОБА_1 житлову субсидію на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з травня 2018 року, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п.14 Положення структурним підрозділом з питань соціального захисту населення приймається рішення про: призначення житлової субсидії; відмову в призначенні житлової субсидії; подання документів на розгляд комісії.

Тобто, за наслідками розгляду заяви позивача відповідач повинен прийняти одне з таких рішень: призначити субсидію, відмовити у її призначенні або передати питання на розгляд комісії.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, відповідні повноваження відповідача щодо призначення субсидії, є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовна вимога щодо зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м Києві державної адміністрації призначити ОСОБА_1 житлову субсидію на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з травня 2018 року виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

В той же час, на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивачки від порушень з боку відповідача, суд вважає необхідним вийти за межі заявлених позовних вимог і зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення житлової субсидії від 26.06.2018 (та 22.08.2018) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Додатково суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейським судом з прав людини було сформовано позицію, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58), відповдно до якої принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови в призначенні житлової субсидії на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з травня 2018 року, оформлене листом № 01-11/6533 від 27.08.2018.

В решті позову - відмовити.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м Києві державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.06.2018 (та 22.08.2018) про призначення житлової субсидії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної а місті Києві державної адміністрації.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної а місті Києві державної адміністрації (02121, м.Київ, вул.Харківське шосе, 176-г, код ЄДРПОУ 37447984)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій