Ухвала суду № 84192448, 12.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4649/19

УХВАЛА

12 вересня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Одеської міської ради до Державної регуляторної служби України, завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрія Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту перевірки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрія Ігоровича з проведення планової перевірки додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру за період з 02.07.2018 по 02.07.2019; визнати протиправним та скасувати акт планової перевірки планової перевірки додержання Виконавчим комітетом Одеської міської ради вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру від 09.07.2019 № 12/ІІІ-Д-2019.

Ухвалою судді від 09.08.2019 позовну заяву залишено без руху через наявність недоліків.

При цьому, підставою для залишення позову без руху слугувало недотримання позивачем вимог п. 4, п. 5, п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України. Зокрема, судом, серед іншого, було зазначено, що акт перевірки дотримання вимог законодавства не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України. При цьому дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача. Отже, оскаржувані позивачем дії завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрія Ігоровича з проведення планової перевірки та акт перевірки самі по собі не порушують прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства. При цьому суд звернув увагу на те, що доводи позивача щодо протиправності дій завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області зі складання акта перевірки та помилковості (необ`єктивності) висновків, що містяться в такому акті, можуть бути перевірені адміністративним судом у разі звернення особи з позовом про визнання протиправним і скасування рішення, яким порушено права, свободи або законні інтереси позивача. В той же час, п.17 Порядку здійснення контролю за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру передбачає зазначення у відповідному акті припису про усунення недоліків та порушень вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, виявлених під час проведення перевірки, та строк їх усунення, що є обов`язковим для виконання. Таким чином, до адміністративного суду може бути оскаржено ту частину акту перевірки за додержанням дозвільними органами (їх посадовими особами) вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру та встановленого порядку їх видачі, яка змінює обсяг права та обов`язків підконтрольного суб`єкта, зокрема, встановлюючи відповідний обов`язок та породжуючи обов`язкові юридичні наслідки, яким в даному випадку є саме припис, викладений у відповідному акті. Отже позивачу було запропоновано уточнити прохальну частину адміністративного позову, привівши її у відповідність до вимог чинного законодавства та подати до суду уточнений адміністративний позов, його копії для відповідача / відповідачів.

19.08.2019 до суду від ВК ОМР надійшла заява, згідно якої позивач наполягав на вирішенні позовних вимог саме у заявлений ним спосіб, у зв`язку із чим ухвалою суду від 23.08.2019 відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.09.2019 о 12:00 год.

09.09.2019 до суду від Виконавчого комітету Одеської міської ради надійшла заява про відвід судді Завальнюку І.В., в обґрунтування якої зазначено, що постановляючи ухвалу від 09.08.2019 про залишення адміністративного позову без руху, суддею зроблено висновок про те, що оскаржуваними діями та актом не порушено права, свободи та інтереси позивача та такі позовні вимоги не можуть розглядатися судом. На переконання позивача, вищезазначені висновки судді в ухвалі про залишення позову без руху є викладеними мотивами для відмови у задоволенні позову, так як суд висловив своє переконання про фактичну неналежність позовних вимог, надавши їм правову оцінку в контексті питання наявності порушеного права та інтересу. Отже позивач вважає, що суддею вже вирішено спір по суті, так як вважає, що за таких висновків єдиним можливим рішенням у справі може бути лише відмова у позові.

Також позивач зазначив, що обставин, передбачених ч.4 ст. 36 КАС України, в даному випадку немає, оскільки позивачем в заяві не висловлюється незгода з висновками судді про те, що оскаржуваними діями та актом не порушено права, свободи та інтереси ВК ОМР, а наведені конкретні факти, що підтверджують обґрунтованість сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду ним даної справи, виходячи з самого факту існування таких висновків суду до початку розгляду справи та її вирішення по суті.

В судовому засіданні представник ВК ОМР вищезазначену заяву підтримав та просив задовольнити.

Завідувач сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрій Ігорович, який також є представником Державної регуляторної служби України, вважав заяву необґрунтованою, але поклався на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників справи, суд вважає зазначений відвід необґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

В той же час, згідно з ч.4 цієї ж статті незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому заявник, зважаючи на відсутність обставин, визначених ч.4 ст. 36 КАС України, та наполягаючи на наявності конкретних фактів, що підтверджують його переконання в неупередженості судді, фактично будує свою аргументацію саме навколо зауважень судді щодо форми звернутої до суду вимоги, висловлених в ухвалі про залишення позову без руху, вважаючи, що судом зроблено висновок про те, що оскаржувані дії та акт не порушили права позивача.

Так, представник позивача помилково ототожнив висловлені в ухвалі суду від 09.08.2019 висновки суду відносно обраного позивачем способу захисту порушеного права із наданням кваліфікації спірним правовідносинам. В цьому аспекті судом висловлені зауваження саме щодо форми звернутої до суду позовної вимоги, без надання будь-якої оцінки оскаржуваним діям або рішенню.

Суд звертає увагу позивача, що зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому процесі, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Застосування різних способів захисту порушеного права позивача повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку.

При цьому звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема ч. 2 ст. 9 КАС України уповноважує суд вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд не вбачає викладені Виконавчим комітетом Одеської міської ради у заяві про відвід головуючого судді Завальнюка І.В. аргументи достатніми та обґрунтованими для її задоволення, оскільки ч. 4 ст. 36 КАС України виключає незгоду сторони з процесуальними рішеннями судді в якості підстави для відводу. В даному ж випадку, така незгода взагалі обумовлена нерозумінням змісту ухвали суду про залишення позову без руху та невірною її оцінкою.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Таким чином, враховуючи необґрунтованість заявленого позивачем відводу, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі (вирішення питання про відкриття провадження у справі) та передати заяву про відвід на вирішення іншому судді, визначеному в порядку ч.1 ст.31 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-40 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження по справі № 420/4649/19 за адміністративним позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до Державної регуляторної служби України, завідувача сектору Державної регуляторної служби в Одеській області Голота Андрія Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту перевірки.

Передати заяву Виконавчого комітету Одеської міської ради про відвід головуючому судді Завальнюку І.В. по справі № 420/4649/19 для визначення в порядку ч.1 ст.31 КАС України судді для вирішення питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в частині зупинення може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Повний текст ухвали складено 12.09.2019.

Суддя І.В. Завальнюк