Рішення № 84191985, 02.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2019 року м. Ужгород№ 260/629/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю..

за участі:

секретаря судового засідання - Гулай М.В.,

позивач - не з`явився,

представник позивача - не з`явився,

представника відповідача - Пензова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці ДФС (надалі - відповідач, митний орган), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати картку відмови Закарпатської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305000/2019/00021 від 10.02.2019 та рішення Закарпатської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА305000/2019/000043/2 від 10.02.2019 року; стягнути на користь ОСОБА_1 всі судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці ДФС.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови винесені протиправно та підлягають скасуванню, оскільки відповідачем незаконно обрано та застосовано резервний метод визначення митної вартості без наведення достатніх та обґрунтованих підстав неможливості здійснення розмитнення автомобіля за іншими, попередніми методами розмитнення також позивач вказує, що сума коригування визначена незаконно та безпідставно, та при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не дотримано вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та визначено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.

12 червня 2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Закарпатська митниця ДФС вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що за результатами вивчення поданих для підтвердження заявленої фактурної (митної) вартості документів встановлено, що в якості документу, що містить інформацію про ціну товару, митниці подано заяву громадянина 28.01.2019 б/н довільної форми на угорській мові, в якій він заявляє, що є власником даного транспортного засобу становить 950000 угорських форинтів. Відповідач вказує, що факт купівлі-продажу товару не мав місце, оскільки транспортний засіб уже перебував у власності громадянина ОСОБА_1 , а вартість такого заявлена тільки на основі стверджень громадянина. З урахуванням відмови декларанта у наданні додаткових документів за наявності чітких підстав для їх надання, недостовірність заявленої фактурної вартості оцінюваного транспортного засобу вважається аргументовано доведеною органом доходів і зборів, у зв`язку з чим митницею відмовлено у митному оформленні даного транспортного засобу за заявленою фактурною вартістю.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, разом з тим, 02 вересня 2019 року на електронну адресу суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.128)

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

07.02.2019 декларантом (TOB "Євро Континент") було подано до митного оформлення митну декларацію № UA305160/2019/009746 на товар - легковий автомобіль AUDI A4 2010 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об`єм двигуна 1968 см3 (далі - транспортний засіб), ціна товару 950000,00 Угорських форинтів. Додатково зазначено витрати на транспортування в розмірі 300 євро з метою випуску його у вільний обіг на адресу громадянина ОСОБА_1

Митна вартість товару заявлена декларантом за першим методом і з урахуванням транспортних витрат становить 100817,57 грн. (фактурна вартість - 950000 угорських форинтів; транспортні витрати - 300 євро), або еквівалент 3281,51 євро). На підтвердження заявленої фактурної (митної) вартості вказаного автомобіля позивачем додано заяву від 28.01.2019 року написану власноруч позивачем угорською мовою. Зі змісту вказаної заяви, згідно офіційного перекладу, вбачається, що позивач особисто заявляє, що ринкова вартість автомобіля в Угорщині складає 950000 угорських форинтів (а.с.а.с.23-24).

Під час прийняття митної декларації до митного оформлення, автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в програмному забезпеченні АСМО «Інспектор» для транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_1 згенеровано числовий індикатор ризику по вартості на рівні 9000 євро.

У результаті чого з урахуванням транспортних витрат митна вартість визначена за резервним методом і склала 2963259,37 угорських форинтів. У зв`язку з чим органом доходів і зборів прийнято рішення про коригування заявленої вартості №UA305000/2019/000043/2 від 10.02.2019, а також надано картку відмови у митному оформленні № UA305000/2019/00021 від 10.02.2019.

З вказаними рішеннями митного органу позивач не погоджується, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо правовідносин які виникли між сторонами суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із статтею 53 частиною 2 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Стаття 53 частина 3 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Згідно із положенням частини 4 вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до статті 54 частини 1 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу ( статті 54 частина 3 Митного кодексу України).

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012р. за №1372/21684) затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок №651). Згідно пункту 1 розділу 1 Порядку №651 цей Порядок визначає правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (далі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (далі - доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8. Передбачені цим Порядком правила також поширюються на застосування МД на бланках ЄАД, додаткових аркушiв, доповнення i специфiкацiї, виготовлених за допомогою комп`ютера, та електронних МД.

Згідно розділу 2 Порядку №651 визначено порядок заповнення графи 37 "Процедура", за яким у графі проставляється код процедури переміщення товарів відповідно до заявленого митного режиму. У першому підрозділі графи проставляється чотиризначний код, перші дві цифри якого - код митного режиму відповідно до класифікатора митних режимів, наступні дві - код попереднього митного режиму згідно з класифікатором митних режимів. Якщо попередній митний режим - відсутній, то третьою та четвертою цифрами коду проставляється "00". При реекспорті продуктів переробки, отриманих у результаті переробки на митній території України еквівалентних українських товарів, третьою та четвертою цифрами коду проставляється "00". При поміщенні в митний режим переробки за межами митної території України еквівалентних українських товарів, третьою та четвертою цифрами коду проставляється код митного режиму імпорту продуктів переробки, одержаних з іноземних еквівалентних товарів. У другому підрозділі графи проставляється чотиризначний код, перші два знаки якого - літерний код особливості переміщення товарів, наступні два знаки - цифровий код додаткової особливості переміщення товарів згідно з класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" затверджено відповідні класифікатори. Наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2018 № 1075 з метою вдосконалення та актуалізації відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затверджено зміни до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, та після позиції "HI" доповнено новою позицією "HJ" такого змісту: митне оформлення для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в миті режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 01 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року, в тому числі які були вивезені за межі митної території України після 25 листопада 2018 року та ввезені повторно.

Згідно пункту 1 Постанови КМУ від 12.12.2018 № 1077 «Про затвердження Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України та внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 і від 4 червня 2007 р. № 795» (далі - Тимчасовий порядок) Тимчасовий порядок визначає механізм виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД та ввезені громадянами на митну територію України в період з 1 січня 2015 р. до 25 листопада 2018 р., а також: 1) перебувають у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, поміщення в який здійснювалося шляхом вчинення дій, усного декларування або декларування з використанням іншого документа, ніж митна декларація, на бланку єдиного адміністративного документа; 2) перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, були вивезені за межі митної території України після 25 листопада 2018 р. та ввезені повторно.

Пунктом 2 Тимчасового порядку визначено, що митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України здійснюється в порядку, передбаченому законодавством, з особливостями, визначеними цим Тимчасовим порядком.

Судом встановлено, що згідно поданої митної декларації транспортний засіб заявлено до розмитнення з відміткою «HJ00» у графі 37, відповідно, вказаний транспортний засіб заявлений до розмитнення з урахуванням положень Тимчасового порядку.

Відповідно до Тимчасового порядку, рішення про проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортних засобів приймається органом доходів і зборів на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Для перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу орган доходів і зборів використовує індикатор ризику, значення якого для кожного транспортного засобу встановлюється окремо на рівні нижньої межі діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країні експорту у зв`язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів.

Під час встановлення значення індикатора ризику використовується інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу.

Якщо заявлена фактурна вартість оцінюваного транспортного засобу є меншою від встановленого індикатора ризику для такого транспортного засобу, проводиться перевірка достовірності заявленої фактурної вартості такого транспортного засобу.

Таким чином, оскільки заявлена вартість оцінюваного транспортного засобу визначена на рівні 3281,51 євро разом з транспортними витратами є меншою від встановленого індикатора ризику - 9000 євро, митницею проведено перевірку достовірності заявленої фактурної вартості такого транспортного засобу.

Суд зауважує, що відповідно до Тимчасового порядку, документами, що можуть подаватися для підтвердження заявленої фактурної вартості транспортних засобів, є: договір купівлі-продажу або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного транспортного засобу; інші платіжні документи, що підтверджують вартість оцінюваного транспортного засобу та містять реквізити, необхідні для ідентифікації такого транспортного засобу; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку транспортного засобу; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) продавця транспортного засобу; копія митної декларації країни експорту; висновки про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, про вартість транспортного засобу; довідкова інформація щодо вартості у країні експорту транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним транспортним засобам, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країні експорту у зв`язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів (п.8).

Відповідно до пункту 7 Тимчасового порядку для цілей оподаткування транспортних засобів застосовується фактурна вартість цих транспортних засобів. Використані громадянами відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами адміністративної справи для підтвердження фактурної (митної) вартості товару до митного оформлення декларантом надано наступні документи: заява довільної форми (на угорській мові, написана від руки) від 28.01.2019 № б/н; реєстраційні документи на транспортний засіб; калькуляція витрат на доставку б/н від 28.01.2019;

З поданої декларантом на підтвердження вартості транспортного засобу заяви від 28.01.2019 року б/н позивач заявляє що є власником вказаного транспортного засобу та вказує, що цінність вказаного транспортного засобу становить 950000 угорських форинтів. Отже, суд зазначає, що вказана заява не підтверджує факт купівлі-продажу товару, а свідчить про те, що транспортний засіб уже перебував у власності громадянина ОСОБА_1 .

Окрім цього встановлено, що за результатами аналізу митних оформлень ідентичних товарів в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС (далі - ЄАІС) встановлено, що заявлена вартість оцінюваного товару є значно нижчою за вартість ідентичних товарів (а.с.75).

Відповідно до Тимчасового порядку, у разі коли заявлена фактурна вартість оцінюваного транспортного засобу не підтверджується такими джерелами інформації, орган доходів і зборів повідомляє особі, яка декларує транспортний засіб, про можливість доведення достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу шляхом подання інформації із спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, або висновку про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Таким чином, відповідно до положень пункту 10 Тимчасового порядку, а також частини 3 ст. 53 МКУ, з метою доведення достовірності заявленої фактурної вартості декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення (із зазначенням статистичної вартості товару); інші документи за бажанням декларанта, які б підтверджували заявлену митну вартість товару.

На вказаний запит митного органу про надання додаткових документів декларантом було надіслано повідомлення про неможливість надання додаткових документів та про відмову від консультації з митним органом (а.с.а.с.76-77).

Відповідно до положень пункту 10 Тимчасового порядку, якщо орган доходів і зборів може аргументовано довести недостовірність заявленої фактурної вартості оцінюваного транспортного засобу відповідно до поданих особою, яка декларує транспортний засіб, інформації та документів, орган доходів і зборів відмовляє у митному оформленні такого транспортного засобу за заявленою фактурною вартістю.

Таким чином, з урахуванням викладеного, враховуючи відсутність достовірних документів на підтвердження заявленої фактурної вартості оцінюваного транспортного засобу, відповідачем правомірно відмовлено у митному оформленні даного транспортного засобу за заявленою фактурною вартістю.

Відповідно до положень пункту 10 Тимчасового порядку, у разі відмови у митному оформленні транспортного засобу за заявленою фактурною вартістю орган доходів і зборів приймає рішення про коригування заявленої вартості та невідкладно в установленому порядку видає рішення про відмову, в якому зазначає причини відмови та наводить вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення транспортного засобу, зокрема скориговану вартість, розмір якої не може бути більшим нижньої межі діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країні експорту у зв`язку з вивезенням (експортом) таких транспортних засобів (мається на увазі числове значення індикатора ризику, передбачене пунктом 9 Тимчасового порядку).

З урахуванням викладеного вище, органом доходів і зборів правомірно прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості № UА305000/2019/000043/2 від 10.02.2019 року, а також надано картку відмови у митному оформленні №UА305000/2019/00021 від 10.02.2019

Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятих рішень, відтак позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9, 72-76, 126, 242 -246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Закарпатської митниці ДФС (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 20, ЄДРПОУ 39515893) про визнання протиправним та скасування картки відмови Закарпатської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305000/2019/00021 від 10.02.2019 та рішення Закарпатської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА305000/2019/000043/2 від 10.02.2019 року - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 11.09.2019 року.

СуддяЮ.Ю. Дору