Рішення № 84191924, 11.09.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1350/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Іванова Олексія Вікторовича, звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Кіровоградської митниці ДФС від 09.04.2019 про коригування митної вартості товарів №UА901020/2019/000155/2.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що відповідач незаконно прийняв рішення від 09.04.2019 №UА901020/2019/000155/2 про коригування митної вартості транспортного засобу марки NISSAN модель JUKE, 2014 року виготовлення, кузов НОМЕР_1 , який був ним придбаний за ціною 3000 доларів США, ввезений на митну територію України та заявлений ним 05.04.2019 по митній декларації № UA901020/2019/000783 в режимі імпорту, із застосуванням основного методу визначення вартості товару, тобто визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту).

Відповідачем винесене рішення про коригування митної вартості №UA901020/2019/000155/2, в результаті чого митна вартість вказаного транспортного засобу протиправно збільшена до 11525 доларів США.

Позивач зазначає, що вказаний автомобіль зазнав зіткнення або був залучений в інший нещасний випадок настільки, що витрати на ремонт перевищили 25% від його ринкової, вартості, внаслідок чого, даний транспортний засіб був списаний та проданий Компанією прогресивного страхування округу Джосон, штату Північна Кароліна. В подальшому даний автомобіль був придбаний Позивачем за ціною 3000 доларів США у громадянки Грузії ОСОБА_2 .

Разом з тим, відповідачем здійснено коригування митної вартості автомобіля на підставі ст. 64 Митного кодексу України, за резервним методом та визначено митну вартість автомобіля у розмірі 11525 доларів США

Відтак, позивач стверджує про необґрунтованість рішення відповідача, яке побудоване на припущеннях і узагальненнях та не відповідає вимогам ст.ст. 54,55, 58, 64 Митного кодексу України.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що прийняття оскаржуваного рішення здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України, Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 р. №689, з урахуванням даних ПІК ЄАІС ДФС, та інформаційних електронних довідників SCHWACKE, autoauctions.io та NADAguides (відповідно до даних наведених в свідоцтві про списання транспортного засобу та інших поданих до м/о документів, зокрема щодо дати виготовлення та введення в експлуатацію автомобілю).

Також представник відповідача зазначив, що за основу визначення митної вартості взято інформацію про ринкову вартість автомобіля з Інтернет джерела - електронного довідника NADAguides (Average Trade - in), відповідно до даних наведених в технічному паспорті транспортного засобу та інших наданих до митного оформлення документів. Процедура консультування між митницею і декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару відповідно до вимог МКУ проведено з урахуванням вимог ч. 4 ст. 57, ч. 1 ст. 56 МКУ щодо додержання конфіденційності інформації. В ході консультації декларантом не було надано додаткову цінову інформацію.

Тому представник відповідач вказав, що позивачем не надано всіх запропонованих додаткових документів, можливість надання яких передбачена ст.53, 368 МКУ, оскільки як при митному оформленні так і при винесенні рішення про коригування митної вартості позивачем не було надано будь-яких документів, які б містили відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль (а.с. 37-40).

Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, згідно якої з доводами відповідача, викладеними у вказаних у відзиві на позовну заяву не погоджується, оскільки останні не відповідають дійсності та не спростовують доводи викладені в позовній заяві (а.с.109-115).

Представниками сторін подані заява та клопотання щодо розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с. 129-130).

Відповідно до протоколу судового засідання, відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи продовжено у письмовому провадженні (а.с. 132).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.03.2019 позивачем придбано в Грузії у ОСОБА_2 транспортний засіб марки NISSAN модель JUKE, 2014 року виготовлення, кузов НОМЕР_1 , бувший у використанні.

Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору щодо передачі права власності механічного транспортного засобу. Вартість транспортного засобу згідно вказаного договору становить 3000 доларів США. Відповідно до п. 4.2.1 договору «Отчуждатель обязан передать Приобретателю предмет сделки сразу после получения стоимости предмета сделки» (а.с. 45-46).

05.04.2019 позивачем подано митну декларацію № UA901020/2019/000783, в якій зазначений товар - транспортний засіб марки NISSAN модель JUKE, 2014 року виготовлення, кузов НОМЕР_1 , бувший у використанні, вартість якого становить 3000 доларів США, та застосований основний - 1 метод визначення вартості товару (а.с. 43). У цій же декларації вказано, що авто оновлене після ДТП, наявні пошкодження лакофарбового покриття по кузову т/з, забруднено салон (а.с. 43, зворотній бік).

До митної декларації позивачем надано копії: попередньої митної декларації UA901020/2019/000733; свідоцтво про списання транспортного засобу (а.с.14-16); договору від 18.03.2019; технічних характеристик транспортного засобу; брокерського договору (а.с.43).

08.04.2019 посадова особа відповідача, в зв`язку із спрацюванням автоматичної системи аналізу та управлінням ризиків, а саме при перевірці ризиків на даний товар в ЦБД було встановлено, що заявлені ціни по ВМД нищі за ціни на ідентичні та подібні товари, направила декларанту запит, в якому було повідомлено, що у відповідності до статті 368 МКУ, декларанту необхідно було надати товарний чек (квитанцію, інший еквівалентного по змісту документу, який підтверджує сплачену за товар суму), а згідно частини 6 статті 53 МКУ, для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, - про можливість надати за власним бажанням додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, наприклад: - митну декларацію країни відправлення або її копію; - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та які стосуються даного товару;- документи про страхову вартість автомобілю; - відомості про вартість автомобілю та/або ідентичних та/або подібних транспортних засобів з Інтернет - джерел. Також декларант був ознайомлений, що у відповідності до частини 4 статті 57 МКУ в рамках процедури консультування митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Декларант був повідомлений, що відповідно до положень статті 254 МКУ, з метою перевірки заявлених у поданій в МД відомостей, необхідно надати переклади на українську мову документів, які містять відомості про вартість товару.

Декларант, зазначив, що на підтвердження заявленої митної вартості товару було надано договір купівлі №1557157 від 18.02.2019, інших документів надати не має можливості (а.с.42)

За результатами розгляду поданої позивачем митної декларації від 05.04.2019 № UA901020/2019/000783 та доданих до неї документів, відповідач відмовив у митному оформленні товарів та прийняв рішення від 09.04.2019 року про коригування митної вартості товарів №UА901020/2019/000155/2, яким вартість автомобіля визначена у розмірі 11525 доларів США на підставі ст. 64 МК України - за резервним методом № 6, з огляду на ст. 368 МКУ.

Так у п. 33 оскаржуваного рішення зазначено: " Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Документи, надані до митного оформлення, статті 49-64, 368 Митного кодексу України (далі-МКУ), інформація яка міститься в ПІК "Інформаційно - пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи, наказ Міністерства фінансів України від 24.05.12 № 598 «Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів», «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 № 689, інформаційна система в мережі Інтернет - електронний довідник SCHWACKE, autoaucttions та NADAguides.

Враховуючи згенеровані АСАУР ФМК, згідно з положенням п. 2 частини 2 статті 55 МКУ, керуючись заходами передбаченими Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 № 689, проведено перевірку рівня митної вартості товару як з використанням ПІК ЄАІС ДФС, та інформаційних електронних довідників SCHWACKE, autoaucttions та NADAguides ( відповідно доданих наведених в свідоцтві про списання транспортного засобу та інших поданих до м/о документів, зокрема щодо дати виготовлення та введення в експлуатацію автомобіля).

Згідно ПІК ЄАІС ДФС цінову інформацію про ідентичні та подібні товари в розумінні ст. 59, 60 та з урахуванням положень ст. 61 МКУ у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін не виявлено. Згідно інформаційних електронних довідників SCHWACKE, autoaucttions та NADAguides встановлено, що відповідно до заявлених та документально підтверджених техніко-комерційних характеристик, ринкова вартість транспортного засобу вища, ніж заявлена митна вартість товару. Наявна в митниці інформація з електронних довідників, про ринкову вартість автомобіля, призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом.

В зв`язку з вищевикладеним, у відповідності до статті 368 МКУ, декларанту було повідомлено про необхідність надання товарного чеку (квитанції, іншого еквівалентного по змісту документу, який підтверджує сплачену за товар суму), а згідно частини 6 статті 53 МКУ, для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, - про можливість надати за власним бажанням додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, наприклад: - митну декларацію країни відправленню або її копію; - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та які стосуються даного товару; - документи про страхову вартість автомобілю; - відомості про вартість автомобілю та/або ідентичних та/або подібних транспортних засобів з Інтернет - джерел.

Також декларант був ознайомлений, що у відповідності до частини 4 статті 57 МКУ в рамках процедури консультування митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Декларант був повідомлений, що відповідно до положень статті 254 МКУ, з метою перевірки заявлених у поданій в МД відомостей, необхідно надати переклади на українську мову документів, які містять відомості про вартість товару.

Декларант відмовився від надання будь-яких додаткових документів 08.04.2019 року. Декларант на підтвердження заявленої митної вартості автомобіля 09.04.2019 року надав переклад свідоцтва про списання транспортного засобу та роздруківки з сайту auction auto «авто с пробегом из США в Бишкеке и Кыргыстане» по автомобілю та ціні ньому (без зазначення будь якої інформації про фізичний стан та пошкодження та дату першої реєстрації).

Враховуючи вищевикладене, зокрема інформацію вищезазначену згідно інтернет джерел SCHWACKE, autoaucttions та NADAguides про ринкову вартість автомобілю із даними техніко-комерційними характеристиками, що призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості заявленої декларантом, у відповідності до п. 2 частини 2 статті 55 МКУ виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей про вартість товару, зазначену в МД , в зв`язку з чим метод визначення вартості за заявою декларанта, не може бути застосований.

Цінову інформацію про ідентичні та подібні товари в розумінні ст. 59, 60 та з урахуванням положень ст. 61 МКУ у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін як у митниці, так декларанта, не виявлено.

Для визначення митної вартості товару за МВВ згідно ст. 62 та 63 МКУ необхідна інформація як у митниці, так і у декларанта, відсутня.

У відповідності до положень ст. 54, 55 МКУ та враховуючи встановлену ст. 57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МКУ резервним методом на рівні 11525,00 дол. США. За основу визначення митної вартості взято інформацію про ринкову вартість автомобіля з інтернет джерела - електронного довідника NADAguides, відповідно до даних наведених в технічному паспорті транспортного засобу та інших наданих до м/о документів. Процедура консультування між митницею і декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару відповідно до вимог МКУ проведено з урахуванням вимог ч 4 ст. 57, ч. 1 ст. 56 МКУ щодо додержання конфіденційності інформації. В ході консультації декларантом не надано додаткову цінову інформацію" (а.с.41 , зворотній бік).

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Представниками відповідача, в обґрунтування законності оскаржуваного рішення, до суду надано інформація з Інтернет джерел autoaucttions, відповідно до якої заявлений до митного оформлення транспортний засіб було реалізовано на аукціоні за 5 200 дол. США (а.с. 60-66); Інтернет джерел NADAguides, відповідно до якої вартість схожого за технічними характеристиками автомобіля складає 11525,00 дол. США (а.с.52); Інтернет джерел SCHWACKE (а.с.50-52);.

Також, до суду відповідачем надано витяг з ПІК ЄАІС, діапазон пошуку з 27.12.2018 по 26.03.2018 (а.с.97- 102).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Також частинами першою, четвертою статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато - логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вбачається, що здійснюючи контроль за правильністю визначення митної вартості задекларованого товару, митницею повідомлено декларанта, що в зв`язку із встановленням невідповідності заявленої митної вартості товару ринковій ціні, згідно статті 368 МКУ, декларанту повідомлено про необхідність надання товарного чеку (квитанції, іншого еквівалентного по змісту документу, який підтверджує сплачену за товар суму).

Формато - логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, стандартними правилами 6.3, 6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011) визначено, що при застосуванні митного контролю використовується система управління ризиками. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки.

Розділом VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, передбачено, що за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, митниці (митні пости) ДФС обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування зазначених у пункті 10 розділу І цього Порядку інструментів з управління ризиками (далі - Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР).

Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) ДФС при проведенні митного контролю та митного оформлення з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів

Посадові особи митниці (митного поста) ДФС, які здійснюють митний контроль та митне оформлення у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР.

Пунктами 1, 2.2, 2.5, 2.12 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 встановлено, що робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа). Робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, в тому числі, шляхом перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації як інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Під час митного контролю товарів за митною декларацією по митній декларації № UA901020/2019/000783 від 05.04.2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Кіровоградською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості ТЗ декларантом разом з митною декларацією № UA901020/2019/000783 від 05.04.2019 було встановлено, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

частиною 1 статті 368 Митного кодексу України предбачено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Проте, до митного оформлення не надано зазначених документів, які підтверджують вартість товару.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Надані позивачем документи не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, до яких, зокрема, відносяться, виписка з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Крім того, частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

З огляду на матеріали справи, декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано додаткових документів, які були витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктами 1, 2, 3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Як вже зазначалося судом, представниками відповідача, в обґрунтування законності оскаржуваного рішення, до суду надано інформація з Інтернет джерел autoaucttions, відповідно до якої заявлений до митного оформлення, за ціною 3000 дол. США, транспортний засіб було реалізовано на аукціоні за 5 200 дол. США (а.с. 60-66); Інтернет джерел NADAguides, відповідно до якої вартість схожого за технічними характеристиками автомобіля складає 11525,00 дол. США (а.с.52) та надано витяг з ПІК ЄАІС, діапазон пошуку з 27.12.2018 по 26.03.2018, в якому міститься інформація щодо оформлення митними органами України за вказаний період ідентичних або подібних товарів за вищою ціною ніж вказано позивачем у митній декларації (а.с.97- 102).

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Кіровоградської митниці ДФС разом з митною декларацією № UA901020/2019/000783 були відсутні всі відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або у повноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Судом встановлено, що з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею ДФС були проведені консультації (а.с.42).

Однак, суд, приходить до висновку, що відповідачем, в оскаржуваному рішенні №UА901020/2019/000155/2, протиправно визначена вартість автомобіля визначена у розмірі 11525 доларів США на підставі ст. 64 МК України - за резервним методом № 6, з огляду на наступне.

Так, частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів у даному випадку, не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті (ст.59 Митного кодексу України). При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів у даному випадку, не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно схожих складових компонентів товару. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ст. 60 Митного кодексу України).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно: 1) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов`язаних з такими операціями витрат).

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформації про вартість, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов`язаних із ввезенням цих товарів в Україну).

Частинами 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв`язку з відсутністю у документах, зазначених в ч.2 ст.53 МК України, всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за вказаний автомобіль.

Поряд з цим, відповідачем не доведено неможливість застосування попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару. Загальні посилання на норми МК України, зроблені в оскаржуваному рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Так, відповідачем у оскаржуваному рішенні зазначено, що цінову інформацію про ідентичні та подібні товари в розумінні ст. 59, 60 та з урахуванням положень ст. 61 МКУ у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін як у митниці, так декларанта, не виявлено(а.с.41).

Відповідачем надано до суду витяг з ПІК ЄАІС, діапазон пошуку з 27.12.2018 по 26.03.2018 (а.с.97- 102), в якому міститься інформація щодо 18 ідентичних або подібних товарів оформлених митними органами України за вказаний період (а.с.110).

Однак, даній інформації не надана відповідачем оцінка при прийнятті оскаржуваного рішення та не визначено митну вартість товару відповідно до положень ст.ст. 59,60 Митного кодексу України за найменшою митною вартістю такого товару.

Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення містить посилання на Інтернет каталог вартості вживаних транспортних засобів з Німеччини «SCHWAKE» (а.с. 41, 50-51), однак докладна інформація, яка використовувалася митним органом при її визначенні, як того вимагає положення пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, відсутня.

Крім того, суд зазначає, що транспортний засіб придбавався у США, а потім експортований до Грузії, що також свідчить про неможливість використання Інтернет - ресурсу SCHWAKE відповідачем.

Також, суд критично ставиться до того, що відповідачем за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, визначену відповідно до Інтернет ресурсу nadaguides.com у розмірі 11 525 доларів США (а.с.41).

Так, визначення митної вартості товару лише виходячи з відомостей з одного джерела, не є достатнім обґрунтуванням визначення вартості товару, при цьому чинним законодавством не передбачені норми, щодо застосування оцінок вживаних автомобілів з Інтернет ресурсу nadaguides.com для визначення митної вартості транспортного засобу.

Разом з тим, формально вищий рівень вартості іншого товару за інформацію мережі Інтернет ніж рівень митної вартості імпортованого позивачем товару не може бути єдиною підставою для визначення митної вартості товару тільки на підставі даних зазначених в мережі Інтернет.

З наведеного суд вважає, що навіть при застосуванні резервного методу визначення вартості спірного автомобіля згідно ст. 64 МК України, відповідачем були не враховані усі обставини, які мають вплив на застосування другорядного методу на вартість товару, що є підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.04.2019 №UА901020/2019/000155/2.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. (а.с.3), витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн., на підтвердження понесення яких надано: ордер серії КР №114005 від 14.05.2019 р. (а.с.28), копію договору про надання правової допомоги від 14.05.2019 року (а.с.118-123), копію акту наданих послуг №1 від 29.05.2019 р. (а.с.23) та копію квитанції до прибуткового касового ордеру №17 від 29.05.2019 р. (а.с.24).

Керуючись ст.ст.139, 243 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби (вул. Лавандова (Тореза), 27-6, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39640963) про визнання незаконним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Кіровоградської митниці ДФС від 09.04.2019 року про коригування митної вартості товарів №UА901020/2019/000155/2

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату професійної правничої допомоги за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби у розмірі 4000 грн. (чотири тисячі грн.).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун