Ухвала суду № 84191493, 09.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 вересня 2019 року Справа № 160/6167/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до спеціаліста Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Варченко Лариси Олександрівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до спеціаліста Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Варченко Лариси Олександрівни, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність спеціаліста Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Варченко Лариси Олександрівни, яка виявилася в не належній правовій процедурі розгляду заяви від 26.06.2018 р. відповідно до ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», зазначивши закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги яких порушено згідно ст. 249 КАС України;

- захистити права позивача на інформацію, зазначивши окремим пунктом рішення, що без винесення за результатами розгляду звернення нормативно-правового акту заява від 26.06.2018 р. вважається належно не розглянутою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 по витребування доказів та залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

10.08.2019 копію зазначеної ухвали отримано позивачем, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.08.2019 від позивача на адресу суду надійшла заява про відкриття провадження по справі після усунення недоліків від 15.08.2019 (направлена засобами поштового зв`язку 16.08.2019), у якій позивач просить суд:

- вважати виконаними вимоги ухвали від 08.07.2019 р.;

- поновити строк звернення до суду в зв`язку з зазначеними в заяві причинами пропуску;

- окремою ухвалою звільнити позивача від сплати судового збору згідно доходу, який нижче від 5% розміру річного доходу, захистом соціальних прав;

- ухвалою визнати розгляд справи, який буде проводитися за правилами загального позовного провадження з призначенням в Тернівському райсуді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відеоконференції за участю позивача при розгляді позову позивача.

Як додаток №1 до вищевказаної заяви позивачем було надано заяву про витребування доказів від 15.08.2019, у якій позивач просить суд ухвалою витребувати у спеціаліста Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Варченко Лариси Олександрівни наступні документи, а за їх відсутності запропонувати зазначити причини:

- нормативно-правові акти, якими керувалися при розгляді його заяви від 26.06.18р;

- підтвердження отримання позивачем нормативно-правових актів щодо заяви позивача від 26.06.18р;

- вихідний номер і дату відправки позивачеві повідомлення про день, час і місце розгляду його заяви від 26.06.18р та поштове повідомлення, що позивач таке повідомлення отримав, а за їх відсутності зазначити причини;

- документ, де зазначено особи, час, день, місце, де розглядалась заява позивача від 26.06.18р, а за його відсутності зазначити причини;

- заяву від 26.06.18р;

- поновити строк для клопотання про витребування доказів;

- заява про витребування доказів від 15.08.19 р розглянути без участі позивача та викласти ухвалою з цього питання своє рішення під час судового розгляду ч.2 ст.241, ч.5 ст.243 КАС України.

Крім цього, до вказаної заяви у якості додатка №2 була надана довідка Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 29.07.2019 №6501 про отримання позивачем щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І гр., а як додаток №3 було зазначено: «паспорт надам в судовому засіданні».

В обґрунтування заяви про витребування доказів позивачем зазначено, що підставами для витребування доказів є те, що ці докази має відповідач і те, що документація виділена в окрему групу, що обумовлено її винятковою важливістю і рядом особливостей документообігу і діловодства. Крім того, позивач вказує, що позивач також повинен мати право отримати документи, що знаходяться у володінні державної установи, але які остання не використовує в своєму захисті в суді і які не долучені судом до справи. Відповідач не надав доказів, що він не порушив право позивача на інформацію, права на ліквідацію перешкод при здійсненні прав та законних інтересів позивача та право викривати недоліки в роботі відповідача для відстоювання його прав і законних інтересів.

Суд зазначає, що згідно з частиною 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Поряд із цим, за положеннями частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд зазначає, що в порушення вищенаведених норм до клопотання про витребування доказів не було надано доказів вжиття заходів, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цих доказів самостійно.

З огляду на вищезазначене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про витребування доказів.

Отже, позивачем не було виконано вимоги ухвали суду від 08.07.2019 в частині надання доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Крім цього, суд звертає увагу, що позивачем не було надано до суду уточненої позовної заяви, а також її копії для направлення відповідачу у справі, з уточненими позовними вимогами у відповідно до вимог КАС України та із зазначенням дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, із доказами на підтвердження вказаної обставини, а в разі пропуску строку звернення до суду – заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

В тексті заяви про відкриття провадження по справі після усунення недоліків від 15.08.2019 ОСОБА_1 зазначено, що позовні вимоги не створюють суду об`єктивних перешкод на стадії прийняття рішення про відкриття провадження, оскільки позовні вимоги за суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту судом прав чи інтересів, які він вважає порушеними.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зазначає, що заявлена позивачем вимога «захистити права позивача на інформацію, зазначивши окремим пунктом рішення, що без винесення за результатами розгляду звернення нормативно-правового акту заява від 26.06.2018 р. вважається належно не розглянутою» не передбачена приписами Кодексу адміністративного судочинства України, проте позивачем не було уточнено позовні вимоги у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що унеможливлює встановлення судом предмету спору.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що в своїй заяві про відкриття провадження по справі після усунення недоліків від 15.08.2019, як і в позовній заяві позивачем не було зазначено, коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваних рішенням, у зв`язку з чим суд не може дійти висновку чи позов подано у строк, установлений законом.

Крім того, в заяві від 15.08.2019 ОСОБА_1 не за значено жодних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та не наведено жодних обґрунтувань про поновлення такого строку у разі його пропуску з посиланням на відповідні докази поважності причин такого пропуску, що унеможливлює з`ясування судом чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду слід відмовити.

Таким чином, подана ОСОБА_1 позовна заява з урахуванням заяви про відкриття провадження по справі після усунення недоліків від 15.08.2019 не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що у встановлений судом строк, а саме: до 20.08.2019 року включно, позивач не усунув недоліки позовної заяви.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до частини 6 статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки у період з 20.08.2019 до 06.09.2019 включно головуючий суддя Юхно І.В. перебувала у щорічній відпустці, а 07.09.2019 та 08.09.2019 були вихідними днями, суд вирішує питання про повернення позовної заяви у перший робочий день – 09.09.2019 року.

Суд зазначає, що станом на 09.09.2019 року позивач не виконав вимоги ухвали суду.

З огляду на вищезазначене, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 80, 120, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 по витребування доказів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до спеціаліста Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Варченко Лариси Олександрівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до спеціаліста Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Варченко Лариси Олександрівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом з матеріалами адміністративного позову.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно