Ухвала суду № 84186274, 09.09.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.09.2019 р. Справа № 914/765/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітапласт», м. Львів

до відповідача-1: Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк», м. Київ

до відповідача-2: Приватного підприємства «Едель», м. Львів

до відповідача-3: Приватного виконавця Виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни, м. Львів

про визнання права власності на майно та скасування арешту майна

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: Михалевський Ю. Р. - представник, Васильків В. В. - керівник;

від відповідача-1: Грищенко О. М. - представник;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітапласт" до Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк", до Приватного підприємства "Едель" та до Приватного виконавця Виконавчого округу Львівської області Баірової Наталії Михайлівни про визнання права власності на майно та скасування арешту майна.

Ухвалою суду від 23.04.2019 було відкрито провадження у справі № 914/765/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 13.05.2019.

08.05.2019 на адресу господарського суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову. Ухвалою суду від 13.05.2019 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову та відкладено підготовче засідання на 05.06.2019.

В підготовчих засіданнях 05.06.2019 та 18.06.2019 було оголошено перерву, про що відповідачів - 2 та 3 було повідомлено відповідними ухвалами, в порядку ст. 120 ГПК України.

Представник позивача 18.06.2019 подав заяву про забезпечення доказів, згідно якої просив суд забезпечити оригінал договору купівлі-продажу від 01.11.2016 між ПП «Едель» і ТзОВ «Вітапласт» та оригінали підписаних ПП «Едель» і ТзОВ «Вітапласт» всіх видаткових накладних за період з 01.11.2016 по 01.01.2018, шляхом витребування їх в Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» з приміщення за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28.

Ухвалою від 24.06.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження, відклав підготовче засідання на 30.07.2019 та задоволив частково заяву ТзОВ «Вітапласт» про забезпечення доказів, зобов`язавши АТ "Міжнародний інвестиційний банк" надати доступ представникам ТзОВ «Вітапласт» до приміщень за адресою: вул. Конюшинна, 28 у м. Львові для отримання оригіналів договору купівлі-продажу та видаткових накладних.

Ухвалою суду від 30.07.2019 відкладено підготовче засідання на 21.08.2019.

20.08.2019 представник позивача через канцелярію суду подав заяву про забезпечення позову, згідно якої просить зупинити та заборонити реалізацію майна, описаного згідно постанови про опис та арешт майна від 08.11.2018, а також заборонити реалізацію майна (готової продукції), описаної згідно постанови про опис та арешт майна від 28.02.2019 у виконавчому провадженні № 57552323. Також, представник позивача подав клопотання про зобов`язання учасників справи надати відповіді на запитання, поставлені в порядку ст. 90 ГПК України. В ухвалі від 21.08.2019 суд дійшов висновку проводити розгляд заяви про забезпечення позову у наступному судовому засіданні із заслуховуванням пояснень представників сторін та відклав підготовче засідання на 09.09.2019.

Представники позивача в судове засідання 09.09.2019 з`явилися, подали клопотання про зміну вимог заяви про забезпечення позову, відповідно до якого просять:

- накласти арешт на майно, передане АТ «Міжнародний інвестиційний банк» згідно постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 29.08.2019 у виконавчому провадженні № 57552323;

- накласти арешт на майно, реалізоване згідно акта про проведення електронних торгів від 29.08.2019;

- заборонити реалізацію майна, описаного згідно постанови про опис та арешт майна від 08.11.2018 у виконавчому провадженні № 57552323;

- заборонити реалізацію майна (готової продукції), описаної згідно постанови про опис та арешт майна від 28.02.2019 у виконавчому провадженні № 57552323.

Також, 02.09.2019 представник позивача подав клопотання про долучення доказів, зокрема, дублікатів видаткових та прибуткових накладних, які були відновлені позивачем після проведення відповідного службового розслідування з повідомленням Державної податкової інспекції.

Представник позивача просить суд розглянути та задоволити раніше подане клопотання про зобов`язання учасників справи надати відповіді на запитання, поставлені в порядку ст. 90 ГПК України.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача повідомив, що ухвалу суду від 24.06.2019 у цій справі, в частині вжитих судом заходів забезпечення доказів, було скасовано постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019.

Представник відповідача-1 в судове засідання 09.09.2019 з`явився, подав письмові заперечення щодо забезпечення позову, заперечення на додаткові пояснення позивача від 30.07.2019 та клопотання про долучення копії постанови Західного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у справі № 914/560/19, якою скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.04.2019 про забезпечення позову ТзОВ «Вітапласт» у даній справі. Щодо заявленого позивачем клопотання про зобов`язання учасників справи надати відповіді на запитання, поставлені в порядку ст. 90 ГПК України представник відповідача-1 зазначив, що його позиція з приводу такого клопотання наведена у запереченні на відповідь позивача щодо відзиву від 24.06.2019. Відповідач-1 звертає увагу, що позивач має право ставити запитання учасникам справи лише у поданій до суду позовній заяві чи додатку до неї. Оскільки такі запитання були поставлені позивачем у відповіді на відзив, відповідач вважає, що у нього не виникло процесуального обов`язку відповідати на поставлені запитання.

Представники відповідачів - 2 та 3 в судове засідання 09.09.2019 не з`явилися.

З приводу клопотання позивача про зобов`язання учасників справи надати відповіді на запитання, поставлені в порядку ст. 90 ГПК України, суд зазначає таке.

Статтею 90 ГПК України передбачено, що учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Разом з тим, у ст. 161 ГПК України встановлено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Таким чином, оскільки першою заявою позивача по суті справи є позовна заява, а позивачем поставлено запитання до сторін у відповіді на відзив, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання учасників справи надавати відповіді на поставлені позивачем запитання. У зв`язку із чим суд відхиляє заявлене позивачем клопотання.

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору у даній справі є рухоме майно яке було описане та на яке було накладено арешт згідно постанов Приватного виконавця Виконавчого округу Львівської області Баірової Н. М. від 08.11.2018 та від 28.02.2019 про опис та арешт майна боржника. Позивач заявляє, що описане виконавцем майно належить йому на праві власності і знаходиться на балансі ТзОВ "Вітапласт". В підтвердження зазначеного позивач вказує, що таке майно перейшло у його власність на підставі укладеного з ПП «Едель» договору купівлі-продажу майна від 01.11.2016. Крім того, в підтвердження зазначеного позивач посилається на видаткові накладні ПП «Едель» про передачу матеріальних цінностей та прибуткові накладні про отримання вказаних цінностей ТзОВ «Вітапласт», реєстр зареєстрованих податкових накладних ТзОВ «Вітапласт» за період 2016-2018 років. Також, позивач стверджує, що з 2017 року ТзОВ «Вітапласт» здійснювало свою господарську діяльність за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28, про що свідчать договір оренди приміщення за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28, від 29.12.2016, укладений між ПП «Едель» та ТзОВ «Вітапласт», договір про постачання електричної енергії, укладений між позивачем та ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», звіти про виробництво та реалізацію промислової продукції, баланси ПП «Едель» та ТзОВ «Вітапласт», показання свідків.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає про існування реальної загрози безповоротної втрати спірного майна, оскільки частина майна була продана на електронних торгах, про що свідчать акти про проведені електронні торги від 29.08.2019, а частина була передана у власність АТ «Міжнародний інвестиційний банк» згідно акта приватного виконавця Баірової Н. М. від 29.08.2019 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.

Таким чином, з метою недопущення подальшого відчуження спірного майна, для забезпечення можливості подальшого виконання рішення суду у справі № 914/765/19, у разі задоволення позову, позивач просить застосувати заходи забезпечення позову зазначені у клопотанні від 09.09.2019 про зміну вимог заяви про забезпечення позову.

Відповідач-1 заперечуючи щодо застосування заходів забезпечення позову зазначив, що нормами ст. 137 ГПК України не передбачено такого виду заходу забезпечення позову як заборона реалізації майна, а передбачено забезпечення шляхом зупинення продажу майна, яке застосовується у позовах про визнання права власності на це майно. Також, відповідач-1 зазначив, що позивачем не подано суду належних доказів наявності обставин, на які останній посилається, як на підставу вжиття заходів до забезпечення позову, зокрема, не представлено належних доказів переходу до ТзОВ «Вітапласт» права власності на спірне майно.

Згідно з ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується заходами, передбаченими ст. 137 ГПК України чи іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову з врахуванням поданих позивачем змін до заяви, проаналізувавши співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, суд зазначає, що позивачем не представлено належних доказів, як б свідчили про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування обраних позивачем видів забезпечення позову. Позивач не навів обставин, які свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, виходячи із предмету позову. Зокрема, позивачем не надано суду доказів наявності загрози подальшого відчуження майна, яке було передане у власність АТ «Міжнародний інвестиційний банк» згідно акта приватного виконавця Баірової Н. М. від 29.08.2019 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та майна яке було продане на електронних торгах згідно актів про проведені електронні торги від 06.05.2019 та від 29.08.2019.

Заява ТзОВ «Вітапласт» про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях останнього, оскільки, жодних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано, в той час як відповідно до вимог ст.74 ГПК України, обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Крім того, суд звертає увагу, що за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути накладений лише на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Як вбачається з матеріалів справи, частину описаного та арештованого майна згідно постанов приватного виконавця про опис та арешт майна від 08.11.2018 та від 28.02.2019 у виконавчому провадженні № 57552323 (зокрема, такого як пластир бактерицидний чи фіточай «Едель» з різних трав, чи різного роду трави, насіння у мішках), неможливо ідентифікувати за ознаками які відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, відповідно, неможливо встановити чи саме те майно зазначене в реєстрах податкових накладних, якими позивач підтверджує факт передачі вказаного майна від ПП «Едель» у власність ТзОВ «Вітапласт».

Суд додатково звертає увагу, що вказана обставина стала однією з підстав скасування (постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.08.2019) забезпечення позову, вжитого щодо даного позову ухвалою суду від 01.04.2019 у справі № 914/560/19.

Виходячи із вищезазначеного, суд не вбачає достатніх правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову про які просить заявник, тому, дійшов висновку відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, з урахуванням змін внесених клопотанням від 09.09.2019.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За приписами статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У зв`язку з вирішенням усіх питань, зазначених у частині другій статті 182 ГПК України, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання та оголошення в ньому перерви, суд оголошує про закриття підготовчого провадження та призначає розгляд справи по суті.

Керуючись ст. ст. 90, 136, 137, 140, 161, 181-183, 185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. В задоволенні клопотання позивача про зобов`язання учасників справи надати відповіді на запитання, поставлені в порядку ст. 90 ГПК України - відмовити.

2. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітапласт» від 20.08.2019, з урахуванням змін до заяви внесених клопотанням від 09.09.2019 про забезпечення позову, у справі № 914/765/19 - відмовити.

3. Закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 23.09.19 р. о 14:20 год.

4. Засідання відбудеться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 128 (2 поверх).

5. Сторонам: забезпечити явку уповноважених представників в судове засідання.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та в частині відмови в забезпеченні позову може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строки та в порядку визначеному ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Попередити сторони, що відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суддя Манюк П.Т.