Ухвала суду № 84186108, 31.07.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" липня 2019 р. Справа № 911/4116/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явились;

від відповідача-1: не з`явились;

від відповідача-2: Макіян Г. М. (адвокат – ордер серії АН № 1000771 від 29.07.2019 р.);

від заінтересованої особи: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс”, м. Київ

про заміну вибулої сторони правонаступником

у справі № 911/4116/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс”, м. Київ

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп”, с. Мархалівка, Васильківський район;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранум”, м. Миколаївка, Слов?янський район, Донецька область;

про стягнення 16 083, 75 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.11.2018 р. до канцелярії суду від позивача – ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” надійшла заява № 02-17/11 від 02.11.2018 р. про заміну вибулої сторони правонаступником, у якій він просить суд замінити позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс”, яке є боржником за ухвалою господарського суду Київської області від 04.06.2018 р. у даній справі, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ніко”, утвореного шляхом поділу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс” на дві окремі юридичні особи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ніко” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Тайс”.

У відповідності до ст. ст. 6, 32 Господарського процесуального кодексу України зазначену заяву у справі № 911/4116/14 передано для розгляду судді Бацуці В. М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.11.2018 р. відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви № 02-17/11 від 02.11.2018 р. про заміну вибулої сторони правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс” у справі № 911/4116/14 до повернення матеріалів господарської справи № 911/4116/14.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 р. повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп” на ухвалу господарського суду Київської області від 04.06.2018 р. без розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2019 р. прийнято до розгляду заяву позивача - ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” про заміну вибулої сторони правонаступником у справі № 911/4116/14 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп”, ТОВ „Гранум” про стягнення 16 083, 75 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників справи на 31.07.2019 р.

31.07.2019 р. у судовому засіданні представник відповідача-2 надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти заяви, просив суд відмовити в задоволенні заяви позивача повністю.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява позивача (боржника) про заміну вибулої сторони правонаступником не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.06.2018 р. (суддя Щоткін О. В.) у справі № 911/4116/14 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп”, ТОВ „Гранум” про стягнення 16 083, 75 грн закрито провадження у справі; задоволено заяву ТОВ „Гранум” про поворот виконання рішення; в поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 р. стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранум” 13 157, 13 грн.

18.06.2018 р. на виконання вказаної ухвали судом було видано відповідний наказ.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із заміною сторони у зобов`язанні, заміною особи у відносинах щодо яких виник судовий спір, заміною сторони у виконавчому провадженні її правонаступником здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України „Про виконавче провадження”, Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень”, Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. „Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій” і безпосередньо договором.

Згідно з частин 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

5. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 106 цього ж кодексу передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

2. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Відповідно до ст. 107 цього ж кодексу кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

2. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

3. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

4. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

5. Юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника. Якщо юридичних осіб - правонаступників, що утворилися внаслідок поділу, більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно.

6. Якщо правонаступниками юридичної особи є декілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов`язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася. Учасники (засновники) припиненої юридичної особи, які відповідно до закону або установчих документів відповідали за її зобов`язаннями, відповідають за зобов`язаннями правонаступників, що виникли до моменту припинення юридичної особи, у такому самому обсязі, якщо більший обсяг відповідальності учасників (засновників) за зобов`язаннями правонаступників не встановлено законом або їх установчими документами.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем (боржником) у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що б підтверджували будь-яку реорганізацію позивача (боржника), поділ позивача (боржника), утворення його правонаступників в результаті поділу, відступлення права вимоги, заміну сторони у зобов`язанні, тощо.

У процесі розгляду заяви таких обставин не вбачається і із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача (боржника), а саме Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс” – згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не перебуває у процесі припинення.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України „Про виконавче провадження” у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

2. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

3. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Статтею 334 цього ж кодексу передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

2. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

3. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

4. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу.

5. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Абзацами 1-4 пункту 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачено, що за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб`єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України „Про акціонерні товариства”). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов`язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов`язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

Зазначеною статтею ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв`язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов`язанні не в повному обсязі (у подільному зобов`язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов`язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з`ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Про здійснену заміну учасника судового процесу обов`язково зазначається в описовій частині рішення суду, прийнятого по суті справи, навіть якщо раніше про це вже йшлося у відповідній ухвалі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що позивачем (боржником) не було надано суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, що б підтверджували будь-яку реорганізацію позивача (боржника), поділ позивача (боржника), утворення його правонаступників в результаті поділу, відступлення права вимоги, заміну сторони у зобов`язанні, тощо, і таких обставин не встановлено і самим судом у процесі розгляду вищевказаної заяви у даній справі, то відповідно не відбулась заміна позивача (боржника) – ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” на іншу особу у спірних відносинах, то у суду відсутні будь-які правові підстави для заміни позивача (боржника) у зобов`язанні його правонаступником, а тому суд дійшов висновку про залишення заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс” про заміну вибулої сторони правонаступником без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 52, 233 – 235, 240, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви № 02-17/11 від 02.11.2018 р. (вх. № 31482/18 від 05.11.2018 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс” про заміну вибулої сторони правонаступником.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст ухвали складено і підписано

23 серпня 2019 р.