Рішення № 84185837, 11.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2019Справа № 910/9017/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовом публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченко Андрія Миколайовича

до фізичної особи-підприємця Денисенко Галини Петрівни

про стягнення 75 128, 06 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченко Андрія Миколайовича звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Денисенко Галини Петрівни про стягнення 75 128, 06 грн., у тому числі 15 574, 60 грн. - основного боргу, 27 066, 44 грн. - пені, 31 567, 50 грн. - штрафу, 664, 28 грн. - інфляційні втрати та 255, 24 грн. - 3 % річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором № 27-К від 22.03.2017 в частині сплати вартості комунальних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9017/19. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 02.08.2019 відповідач подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував, посилаючись, що позивачем не надано доказів, що підтверджують надсилання або вручення рахунків про відшкодування комунальних послуг. Щодо позовних вимог про стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних зазначив, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку заявлених позовних вимог. В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 24 032, 95 грн. та штрафу в розмірі 24 552, 50 грн. відповідач просив суд застосувати строки позовної давності. Крім того, фізична особа-підприємець Денисенко Г.П. у письмовому відзиві просила суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 02.08.2019 відповідач подав клопотання, в якому просив суд розглядати справу № 910/9017/19 з викликом сторін. Зазначивши, що існує необхідність у розгляді справи з викликом сторін.

Враховуючи, що відповідачем не доведено існування обставин, які можуть бути підставами для розгляду справи № 910/9017/19 з викликом сторін, тобто доказів щодо обґрунтованості своїх заперечень, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 клопотання фізичної особи-підприємця Денисенко Г.П. про розгляд справи № 910/9017/19 з викликом сторін залишено без задоволення.

Крім того, через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 02.08.2019 відповідач подав клопотання про встановлення строку для подання заперечень на відповідь на відзив.

З метою недопущення порушення прав та законних інтересів учасників справи, дотримання принципу змагальності сторін, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 задоволено клопотання відповідача про встановлення строку для подання заперечень по справі № 910/9017/19. Встановлено фізичній особі-підприємцю Денисенко Г.П. процесуальний строк для подання заперечень до 20.08.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 22.08.2019 представник позивача подав письмову відповідь на відзив та клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив.

Оскільки позивачем подано письмову відповідь на відзив після закінчення строків, встановлених судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 на підставі статті 118 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив ПАТ "Родовід Банк" суд залишив без розгляду.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 04.09.2019 представник відповідача подав письмові заперечення та просив суд поновити строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

Враховуючи, що суд залишив письмову відповідь на відзив ПАТ "Родовід Банк" без розгляду, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Денисенко Г.П. про поновлення строку для подання заперечень відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" (позивач) та фізичною особою-підприємцем Денисенко Галиною Петрівною (відповідач) 22.03.2017 укладено договір № 27-К оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого позивач зобов`язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування частину нежилих приміщень в літері «А», загальною площею 115, 0 кв.м. для розміщення магазину продовольчих товарів, що знаходиться у місті Києві по вулиці Січових Стрільців, будинок 21 з обладнанням згідно переліку, наведеного у додатку № 1 до договору та сплачувати позивачу плату за оренду приміщення в порядку і розмірі, визначених договором.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно пункту 2.1 договору № 27-К від 22.03.2017 передача приміщення позивачем в оренду відповідачу здійснюється на підставі акту приймання-передачі приміщення в оренду, який підписується сторонами 22.03.2017.

Факт отримання відповідачем в орендне користування частини нежилих приміщень в літері «А», загальною площею 115, 0 кв.м., що розташовані у місті Києві по вулиці Січових Стрільців, будинок 21 з обладнанням підтверджується актом приймання-передачі від 22.03.2017, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно розділу 3 договору № 27-К від 22.03.2017 першим днем строку, за який відповідач повинен вносити плату за спожиті відповідачем у приміщенні комунальні та експлуатаційні послуги є день підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення в оренду. Відшкодування спожитих відповідачем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов`язаних з утриманням приміщення, а саме: централізоване постачання холодної води, водовідведення, електропостачання, централізоване опалення, а також користування прибудинковою територією, вивезення побутових відходів здійснюється за рахунками, які є одночасно актами відшкодування витрат, що виписуються позивачем на підставі показань відповідних лічильників, встановлених у приміщеннях. Рахунки для відшкодування позивачу спожитих відповідачем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов`язаних з утримання приміщення позивач надсилає на електронну адресу відповідача, що зазначена в розділі 11 договору та передає представникам останнього не пізніше п`ятнадцятого числа календарного місяця, наступного за тим календарним місяцем, за який здійснюється відшкодування спожитих відповідачем комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов`язаних з утриманням приміщення. У рахунках на відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов`язаних з утриманням приміщення позивач зобов`язаний проводити детальний розрахунок суми відшкодування спожитих відповідачем послуг. Останній повинен оплатити виписаний, переданий його представникам та надісланий на електронну адресу рахунок не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за тим календарним місяцем, за який вноситься плата.

В матеріалах справи містяться належні докази, що підтверджують надання комунальних послуг у нежилих приміщеннях за адресою: місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 21, літері «А» (копії актів прийняття-передавання товарної продукції за вересень 2018 року № 1193/1809, за жовтень 2018 року № 30960014/10/1, за листопад 2018 року № 30960014/11/1, актів про використану електричну активну енергію, актів прийому виконаного опалення та технічного обслуговування № 1193/1810 за жовтень 2018 року, № 1193/1811 за листопад 2018 року) та рахунки, надані позивачем на оплату вартості спожитих відповідачем комунальних послуг та експлуатаційних витрат на загальну суму 16 830, 43 грн.

Відповідач, в порушення умов договору № 27-К від 22.03.2017 у повному обсязі не сплатив вартість комунальних послуг за період з вересня 2018 року по листопад 2018 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 15 574, 60 грн.

У письмовому відзиві відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів, що підтверджують надіслання відповідачу рахунків на оплату комунальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Твердження відповідача щодо відсутності доказів надіслання та вручення відповідачу рахунків до уваги судом не приймається, оскільки обов`язок оплатити вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат, пов`язаних з утриманням приміщення виник у відповідача відповідно до умов договору № 27-К. До того ж, в матеріалах справи містяться докази, що підтверджують часткову оплату комунальних послуг за спірний період.

Будь-яких інших доказів, що спростовують заявлені позовні вимоги матеріали справи не містять та суду не надано.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт передачі в оренду нежитлових приміщень та отримання їх відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк оплати комунальних послуг сплинув, а доказів оплати вартості комунальних послуг у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 15 574, 60 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов`язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги обгрунтованими.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 255, 24 грн. - 3 % річних та 664, 28 грн. - інфляційних втрат (період з 21.11.2018 до 03.07.2019) підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 24 032, 95 грн. - пені за минулий період, 3 033, 49 грн. - пені за несвоєчасну сплату комунальних послуг, 24 552, 50 грн. - штрафу за прострочення платежів місячної орендної плати та 7 015, 00 грн. - штрафу (на підставі пункту 8.2 договору) за прострочення комунальних платежів.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов`язання сталось не з його вини.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 8.1 договору № 27-К від 22.03.2017 за невнесення (несвоєчасне внесення) платежів за даним договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, з урахуванням наведеного, позовна вимога про стягнення 3 033, 49 грн. - пені (період з 21.11.2018 до 03.07.2019) за несвоєчасну сплату комунальних послуг є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що предметом даного спору є стягнення заборгованості за комунальні послуги, нарахування позивачем пені та штрафу (за минулий період) за прострочення платежів з орендної плати є неправомірним, у зв`язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення 24 032, 95 грн. - пені за минулий період та 24 552, 50 грн. - штрафу за прострочення платежів місячної орендної плати визнаються судом необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з позицією відповідача, викладеною у письмовому відзиві з приводу відсутності підстав для нарахування пені за минулий період за прострочення платежів з орендної плати.

Одночасно суд відзначає, що за змістом статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 24 032, 95 грн. - пені та 24 552, 50 грн. - штрафу, заява відповідача про застосування строків позовної давності в означеній частині є такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 8.2 договору № 27-К від 22.03.2017 якщо прострочення платежів за даним договором перевищує шістдесят календарних днів, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 10 % місячної орендної плати, що відповідає розміру орендної плати за місяць, в якому виникло прострочення орендної плати за договором.

Враховуючи викладене, суд відзначає, що в силу умов договору, застосування штрафних санкцій можливо лише у разі якщо договором передбачена відповідальність за порушення певного зобов`язання.

Оскільки пункт 8.2 не регулює питання відповідальності за порушення строків внесення комунальних платежів та розмір штрафу за означене порушення, позовна вимога в частині стягнення 7 015, 00 грн. - штрафу (на підставі пункту 8.2 договору) за прострочення комунальних платежів є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, cуд зазначає наступне.

Неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення штрафу, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

Наявність обставин для зменшення штрафних санкцій повинна бути доведена належними та допустимими доказами саме відповідачем.

На переконання суду, відповідач не довів належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності передумов для зменшення заявленого до стягнення штрафу в порядку зазначених приписів законодавства, виняткової ситуації, що призвела до неналежного виконання зобов`язань за надані послуги.

Встановивши факт невиконання відповідачем свого зобов`язання щодо оплати комунальних послуг, суд не знаходить підстав для зменшення суми нарахованих штрафних санкцій.

Крім того, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і застосовується виключно у виняткових випадках, наявність яких відповідач у даному випадку не довів.

Таким чином, подана заява відповідача про зменшення розміру штрафу задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченко Андрія Миколайовича до фізичної особи-підприємця Денисенко Галини Петрівни про стягнення 75 128, 06 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Денисенко Галини Петрівни ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Шевченко Андрія Миколайовича (04136, місто Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок 1-3, ідентифікаційний код 14349442) 15 574 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн. 60 коп. - основного боргу, 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн. 24 коп. - 3 % річних, 664 (шістсот шістдесят чотири) грн. 28 коп. - інфляційні втрати, 3 033 (три тисячі тридцять три) грн. 49 коп. - пені за несвоєчасну сплату комунальних послуг та 499 (чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 31 коп. - судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк