Ухвала суду № 84185572, 12.09.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

12.09.2019 Справа №905/1115/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

розглянувши заяву Державного підприємства «Енергоринок»

про відвід судді Фурсової С.М.

у справі №905/1115/19

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», м.Краматорськ Донецької області

до Державного підприємства «Енергоринок», м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м.Київ

про відновлення становища, яке існувало до порушення права

без повідомлення учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Енергоринок» про відновлення становища, яке існувало до порушення права.

Ухвалою суду від 29.08.2019 підготовче засідання у справі №905/1115/19 відкладене на 12.09.2019 об 11-00год.

До початку судового засідання 12.09.2019 представником позивача подана до канцелярії суду заява б/н від 12.09.2019 про забезпечення позову у справі №905/1115/19.

12.09.2019 під час судового засідання представником Державного підприємства “Енергоринок” подана заява про відвід судді Фурсової С.М. від розгляду справи №905/1115/19.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.09.2019 заяву про відвід визнано необґрунтованою, провадження у справі зупинене до вирішення питання про відвід судді Фурсової С.М.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2019 для вирішення питання про відвід судді Фурсової С.М. визначено суддю Шилову О.М.

В обґрунтування заяви про відвід представник відповідача посилається на таке: 12.09.2019 через канцелярію суду позивач подав заяву про забезпечення позову у справі №905/1115/19; представник відповідача вважає, що вказана заява відповідачу не направлялась, що підтверджується відсутністю зазначення у переліку її додатків відповідних доказів відправки; на клопотання відповідача у ході підготовчого засідання про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви з метою забезпечення рівності учасників справи та сприяння судом в реалізації ними своїх процесуальних прав щодо надання доказів, пояснень, заперечень суддею Фурсовою С.М. зазначено, що це не є обов`язковим.

Заявник вважає дії судді порушенням ст.ст.2, 7, 13, 42 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) України.

Перелічені обставини викликають у заявника сумніви у неупередженості судді при розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що суд як виняток може (але не зобов`язаний) призначити розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін – при цьому вирішення питання про недостатність наданих заявником пояснень та доказів для розгляду заяви про забезпечення позову без виклику сторін в судове засідання процесуальний закон залишає на розсуд суду.

Пунктами 1-4 ч.1, ч.3 ст.35 та статтею 36 ГПК України визначений перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу). Жодної з перелічених законом підстав заявником не наведено.

Такий мотив для відводу як відмова суддею у задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви на іншу дату свідчить лише про незгоду учасника справи з процесуальним рішенням судді. Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Твердження заявника відводу про те, що заява про забезпечення позову відповідачу не направлялась, не відповідає дійсності, оскільки оригінали поштової накладної, поштового чеку і опису вкладення від 12.09.2019 зі штрих-кодовим ідентифікатором №6114505189938 хоча і не зазначені в переліку додатків до заяви, але додані до неї і наявні в матеріалах справи (т.3, а.с.103-105).

Думка представника відповідача про те, що ненадання відповідачу можливості надати докази, пояснення, заперечення з приводу поданої заяви, оскільки заява не була направлена відповідачу завчасно, а підготовче засідання не відкладене судом, є порушенням ст.ст.2, 7, 13, 42 ГПК України – не ґрунтується на приписах ст.ст.2, 15, 139, 140, 161, 169, 170 ГПК України.

Так, за змістом ст.ст.161, 169 ГПК України заява про забезпечення позову є заявою з процесуальних питань, яка має відповідати вимогам, переліченим у ст.ст.139, 170 ГПК України. При цьому ані ст.139, ані ст.170 ГПК України не містять вимоги щодо обов`язковості надіслання заяв з процесуальних питань – зокрема, заяв про забезпечення позову – іншим учасникам справи.

Обов`язкове з`ясування судом позиції відповідача щодо заяви про забезпечення позову статтею 140 ГПК України не передбачене.

Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України поряд із рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом засадою господарського судочинства є також пропорційність. За змістом ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи серед іншого: завдання господарського судочинства; особливості предмета спору; складність справи; значення розгляду справи для сторін; час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, тощо.

Отже, відмовивши у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, але надавши йому можливість ознайомитись зі змістом заяви про забезпечення позову і висловити свою позицію щодо неї шляхом оголошення перерви в судовому засіданні, яка згідно з протоколом судового засідання від 12.09.2019 тривала з 12:15год до 13:16год 12.09.2019, суд дотримав принцип пропорційності господарського судочинства і не порушив приписи ст.ст.2, 7, 13, 42 ГПК України.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Всупереч приписам ч.1 ст.74 ГПК України представником відповідача доказів на підтвердження особистої упередженості судді Фурсової С.М. у вирішенні спору в даній справі не надано. Відмова у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання не може бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, адже стосується виключно порядку застосування чинних процесуальних норм, і у випадку незгоди з такими процесуальними діями учасник справи не позбавлений можливості включити свої заперечення щодо цього до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову або спору в цілому.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про відвід судді Фурсової С.М.

Суд наголошує відповідачу, що відповідно до п.11 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Згідно з ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. За приписами п.1 ч.2 ст.43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Окрім визнання зловживанням процесуальними правами, подання завідомо безпідставного відводу може бути визнано судом спробою чинити тиск на суд із вжиттям передбачених законодавством засобів реагування (шляхом повідомлення Вищої ради правосуддя і Генерального прокурора про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, застосування судом заходів процесуального примусу і винесення окремих ухвал).

Керуючись ст.ст.2, 15, 35, 36, 38, 39, 43, 74 (ч.1), 86, 139, 140, 161, 169, 170, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Енергоринок» про відвід судді Фурсової С.М. у справі №905/1115/19 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (12.09.2019).

Окремо від рішення суду ухвала оскарженню не підлягає.

Відомості про рух справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).

Суддя О.М. Шилова

надруковано 4 примірники:

1 – до справи, 2 – сторонам у справі,

1 – третій особі