Ухвала суду № 84184155, 02.09.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13832/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Ламбуцькій Т.О., за участі прокурора Нечепоренко Ю.Л., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Вербіло Л.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Кучерявого В.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Нечепоренком Ю.Л. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 28.10.2016 року Деснянським районним судом міста Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019100040007251 від 30.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

31 серпня 2019 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Кучерявий В.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Нечепоренком Ю.Л.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12019100040007251 від 30.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, свідків з метою створення алібі у даному кримінальному провадженні чи зміни останніми наданих показів, може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, враховуючи те, що раніше судимий, ніде не працює та не має постійного джерела прибутку, що може спонукати його до нових злочинів.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Вербіло Л.П. заперечували щодо задоволення клопотання, посилалися на необґрунтованість ризиків, просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

31.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Так, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 30.08.2019 року о 15 год. 00 хв. знаходився за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 37/9, проходячи по дорозі, побачив вантажний автомобіль марки «Man» д.н.з. НОМЕР_1 з відкритим вікном зі сторони водія.

Побачивши всередині автомобіля, на панелі перед склом, мобільний телефон марки «Xiaomi», до якого під`єднаний кабель та в салоні гучно грає музика, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1 підійшов до автомобіля з сторони водія, просунув руку у відкрите вікно, від`єднав кабель, після чого музика в автомобілі перестала звучати, смикнув мобільний телефон та почав тікати в сторону вул. Червоноткацької в м. Києві.

В цей час водій ОСОБА_2 , який знаходився в кабіні автомобіля та дивився фільм, побачив, як ОСОБА_1 рукою забирає його мобільний телефон та починає тікати.

Після чого, ОСОБА_2 одразу почав кричати ОСОБА_1 , щоб той стояв на місці, проте останній не звертав уваги та продовжував тікати. ОСОБА_2 вискочив з автомобіля та почав переслідування ОСОБА_1 , продовжуючи йому кричати, щоб той зупинився.

Так в ході переслідування ОСОБА_2 виявив поруч проїжджаючу патрульну машину, зупинив її та повідомив працівникам поліції про обставини події. Після цього працівники поліції затримали ОСОБА_1 біля будинку по АДРЕСА_2 з мобільним телефоном «Xiaomi», який належить ОСОБА_2 та коштує 5000 грн.

У силу ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.08.2019 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 31.08.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 30.08.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 30.08.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 30.08.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 30.08.2019 року, протоколом огляду місця події від 30.08.2019 року, протоколом допиту підозрюваного від 30.08.2019 року,

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

На час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місця проживання та місце реєстрації, не працює, неодружений, раніше неодноразово судимий, останній раз 28.10.2016 року Деснянським районним судом міста Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, який відповідно ухвали Балаклійського районного суду Харківської області від 25.09.2018 року звільнений від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду міста Києва від 28.10.2016 року за станом здоров`я (згідно висновку ЛКК від 19.09.2018 року має ряд захворювань, які входять до Переліку захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 року за №1348/5/572), на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 6 днів.

Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що злочин, в якому ОСОБА_1 підозрюється у даному кримінальному провадженні, вчинений під час невідбутого строку покарання, визначеного ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 25.09.2018 року, дана обставина вказує на те, що останній на шлях виправлення не став, а відтак такі обставини вимагають від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини. В цьому аспекті, на переконання слідчого судді, є підстави вважати, що, не перебуваючи в умовах запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_1 може здійснити спробу ухилення від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в даному конкретному випадку не зможе забезпечити належної його процесуальної поведінки.

В той же час, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов`язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, а саме відсутність міцних родинних зв`язків, так само слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які вказують на те, що є велика ймовірність того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вважає за належне призначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить сорок п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 86 445 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.;

2. не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 194, 206, 309 КПК України,

постановив :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 28 жовтня 2019 року, включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 30 серпня 2019 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 86 445 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.;

2. не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваного ОСОБА_1 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя М.Г.Сазонова