Вирок № 8418060, 25.12.2009, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа № 1-105/2009 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2009 р. Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Салія В.В.

при секретарі Опока Г.І.

з участю прокурора Іванкова О.Р.

захисників - адвоката ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жидачеві в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Чортків Тернопільської області, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2, проживав без реєстрації в м. Ходорові по вул.16 Липня,16/4 Жидачівського району Львівської області, українця, громадянина України, позапартійного, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, раніше судженого: 08 квітня 1994 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ст. 140 ч.2, 81 ч.4, 81 ч.3,17 ч.2,81 ч.3, 44,42 КК України на три роки позбавлення волі; 27 жовтня 1994 року Тернопільським обласним судом за ст.ст. 86-1, 81 ч.3, 140 ч.2, 44,42 КК України на чотири роки позбавлення волі з конфіскацією майна; 21 жовтня 1997 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області за ст.. 17,141 ч.3 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна; 25 січня 2005 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ст. 187 ч.1, 395,70 ч.1 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі, під вартою знаходиться з 13 травня 2009 року,

за ч.2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженця м. Чортків Тернопільської області, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_5, проживав без реєстрації в м. Ходорові по вул.16 Липня,16/4 Жидачівського району Львівської області, українця, громадянина України, позапартійного, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, неодруженого, раніше судженого: 07 травня 2004 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ст. 121 ч.2 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі, під вартою знаходиться з 13 травня 2009 року,

за ч.2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою групою осіб, 09 травня 2009 року приблизно о 23.30 год. на вулиці Стрийській неподалік бару «Арарат» в м. Ходорові Жидачівського району з метою відкритого викрадення чужого майна напали на потерпілого ОСОБА_5, при цьому підсудний ОСОБА_3 штовхнув потерпілого, та відкрито викрали у нього мобільний телефон моделі «Нокія-1200», вартістю 216.00 грн. із СІМ картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 25.00 грн. Коли потерпілий ОСОБА_5 побіг за ними щоб повернути викрадене, то підсудний ОСОБА_4 наніс йому удар в обличчя, від якого потерпілий впав на землю, після чого обидва підсудні нанесли йому ряд ударів ногами в різні частини тіла, спричинивши йому три синці на голові та два садна на лівій нозі, тобто легкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив, що 09 травня 2009 року приблизно о 23.30 год. разом з братом ОСОБА_4 знаходився в кафе «Арарат» в м. Ходорові Жидачівського району на вулиці Стрийській. В кафе зайшов потерпілий ОСОБА_5, який пробувши деякий час, вийшов. Він з братом теж вийшли на двір, де попросив закурити у потерпілого, однак той знаходився в нетверезому стані та виразився в його адрес нецензурними словами. Це його розізлило і він вдарив потерпілого. Мобільного телефона моделі «Нокія-1200» у потерпілого не викрадав. Перед цим вживав вино, а також випив пляшку пива з братом підсудним ОСОБА_4 Вважає, що злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України не вчинював, а його дії необхідно перекваліфікувати на ст. 125 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив, що 09 травня 2009 року приблизно о 23.30 год. разом з братом ОСОБА_3 знаходився в кафе «Арарат» в м. Ходорові Жидачівського району на вулиці Стрийській. Випили з ним пляшку пива. З бару вийшов потерпілий ОСОБА_5, який знаходився в нетверезому стані та виразився в їх адрес нецензурними словами. Тоді він вдарив потерпілого. Мобільного телефона моделі «Нокія-1200 у потерпілого не викрадав. Вважає, що злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України не вчинював, а його дії необхідно перекваліфікувати на ст. 125 КК України.

Незважаючи на те, що підсудні не визнають своєї вини,їх винуватість в об”ємі пред”явленого обвинувачення, доказана сукупністю доказів, досліджених і перепровірених судом, а саме:

Показаннями потерпілого ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що 09 травня 2009 року чергував біля новобудови церкви в м. Ходорові. Приблизно о 23.00 год. зайшов в бар «Арарат», який знаходиться на вул. Стрийській в м. Ходорові, щоб зігрітись та попити теплого чаю. Спиртних напоїв не вживає, в цей вечір був тверезий. Приблизно о 23.30 год. вийшов з бару і вирішив подзвонити по мобільному телефону. В цей момент з кафе вийшли підсудні, які підійшли до нього і попросили закурити. Він дав їм сигарети і в цей момент один з них штовхнув його та вихопив з його рук мобільний телефон, після чого обоє підсудних побігли в сторону автобусної зупинки. Він щоб повернути свій телефон побіг за ними, почав кричати, схопив одного з них за одяг. Тоді один з них зупинився і вдарив його кулаком в обличчя, від удару він впав на землю. Обоє підсудних почали ногами бити його по різних частинах тіла. Він кричав, кликав на допомогу. Коли на допомогу почали бігти люди, підсудні втекли. Власник кафе ОСОБА_6 допоміг йому підвестись та завів в приміщення кафе. Підсудні відкрито викрали у нього мобільний телефон моделі «Нокія-1200», вартістю 216.00 грн. із СІМ картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 25.00 грн. В даний час йому не відшкодовано ні матеріальної та моральної шкоди, однак просить підсудних суворо не карати. Настоює, що злочин вчинили підсудні.

Показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що в його власності знаходиться кафе «Арарат» на вул.. Стрийській в м. Ходорові біля автобусної зупинки в напрямку м. Жидачева. Його знайомий ОСОБА_5 охороняє приміщення недобудованої церкви, яке знаходиться напроти кафе. Він часто приходить в кафе щоб погрітись та випити гарячого чаю. Спиртних напитків він не вживає. 09 травня 2009 року приблизно о 22.10 год. він теж прийшов в кафе. В цей час в кафе знаходились також підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які випили пляшку пива на двох. ОСОБА_5 попив чаю, поговорив з ним і вийшов на вулицю. За ним на вулицю вийшли підсудні. Через декілька хвилин почув шум та крики на вулиці. Коли він вибіг з приміщення, то на землі побачив ОСОБА_5, обличчя якого було окровавлене. Він допоміг йому піднятися та завів в приміщення кафе. Він був сильно переляканий. Він надав потерпілому допомогу і той піщов додому.

Показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що 09 травня 2009 року приблизно о 22.00 год. знаходився в кафе «Арарат» на вул.. Стрийській в м. Ходорові біля автобусної зупинки в напрямку м. Жидачева. В кафе був також потерпілий ОСОБА_5. Коли він вийшов з кафе, то почув шум. Через декілька хвилин власник кафе ОСОБА_6 завів в кафе потерпілого, обличчя у нього було побите.

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_8

Показаннями свідка ОСОБА_9, який заявив, що 09 травня 2009 року приблизно о 23.30 год. зайшов в кафе «Арарат» на вул. Стрийській в м. Ходорові. Із слів знайомого ОСОБА_10 йому стало відомо, що біля кафе була бійка і у потерпілого забрали мобільний телефон. 10 травня 2009 року він разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підходили до підсудних і просили щоб ті повернули телефон ОСОБА_5, але ті відповіли, що телефона не забирали і його у них немає.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що що 09 травня 2009 року приблизно о 22.00 год. знаходився в кафе «Арарат» на вул. Стрийській в м. Ходорові біля автобусної зупинки. В кафе був також потерпілий ОСОБА_5, а також підсудні.. Подій які відбувались між вказаними особами не бачив, але чув як потерпілий кричав щоб йому повернули мобільний телефон та просив про допомогу. Власник кафе ОСОБА_6 завів в кафе потерпілого, обличчя у нього було побите. Потерпілий сказав, що його побили, а телефон викрали. Коли повернулись підсудні в кафе, то ОСОБА_6 просив їх повернути телефон потерпілому. 10 травня 2009 року він разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_9 підходили до підсудних і просили щоб вони повернули телефон ОСОБА_5, але ті відповіли, що телефона не забирали і його у них немає.

Показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що 10 травня 2009 року він разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 підходили до підсудних і просили щоб вони повернули телефон ОСОБА_5, але ті відповіли, що телефона не забирали і його у них немає.

Даними висновку експерта № 62 від 14.05.2009 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлено три синці на голові та два садна на лівій нозі, могли виникнути 09.05.2009 року від ударів кулаками та ногами, і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. (а.с.39).

Показаннями в судовому засіданні судмедексперта ОСОБА_12, який підтвердив свій висновок № 62 від 14.05.2009 року та доповнив його тим, що синці на голові та два садна на лівій нозі могли виникнути від дії тупих предметів, в тому числі від нанесених ударів, садна на нозі могли виникнути чи від удару чи при падінні.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявили, що працівниками міліції вони були затримані не 13 травня 2009 р., а 11 травня 2009 р., до них застосовувалось фізичне насильство працівниками міліції. Допитані в судовому засіданні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 працівники Жидачівського РВ ГУМВСУ, заявили, що ОСОБА_4 затриманий 13 травня 2009 р. о 16.30 год., а ОСОБА_3-13 травня 2009 р. о 17.00 год., до підсудних будь-якого фізичного насильства не застосовувалось. Із протоколу затримання ОСОБА_3 вбачається, що він затриманий 13 травня 2009 р. о 17.00 год. Із протоколу затримання ОСОБА_4 вбачається, що він затриманий 13 травня 2009 р. о 16.30 год. Протоколи власноручно підписані підсудними, та ними власноручно проставлений час їх затримання. Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і доводи підсудного ОСОБА_3 про те, що він написав явку з повинною та пояснення, в яких визнав себе винним у вчиненні пограбування під тиском працівників міліції. А тому суд, вважає, що пояснення та явку з повинною слід взяти до уваги, як докази його вини у вчиненні злочину.

Із письмової заяви ОСОБА_3 про явку з повинною вбачається, що він особисто власноручно повідомив начальника Жидачівського РВ ГУМВСУ про те, що відкрито викрав у потерпілого мобільний телефон. (а.с. 6).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 заявив, що телефона «Нокія-1200» працівникам міліції власноручно не видавав, а протокол вилучення та огляду від 11 травня 2009 року є сфальсифікованим. Судом не приймається до уваги як доказ протокол вилучення та огляду від 11 травня 2009 року(а.с.7), поскільки він складений з порушенням вимог кримінально процесуального законодавства. В протоколі відсутній підпис ОСОБА_3 з приводу дій, які проводились відносно нього. Одночасно в процесі судового розгляду свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_17 та потерпілий ОСОБА_5 заявили, що 11 травня 2009 року підсудниий ОСОБА_3 добровільно видав мобільний телефон «Нокія-1200» працівнику міліції ОСОБА_13

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_18, яка в судовому засіданні заявила, що приблизно о 14 год. позичала гроші дружині підсудного ОСОБА_3, щоб та розрахувала за проїзд у маршрутному таксі. Однак в який день і якого числа це було свідок суду не змогла з достовірністю сказати.

Даючи оцінку показанням підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на досудовому і судовому слідстві суд вважає, що підсудні неодноразово міняли показання з метою уникнення відповідальності. Так,в поясненні від 11 травня 2009 року(а.с.14-16) ОСОБА_3 заявив, що відкрито викрав у потерпілого мобільний телефон, а коли той впав, то його брат ОСОБА_4 наніс йому удар ногою в обличчя, при допиті в якості підозрюваного (а.с.69-70) ОСОБА_3 заявив, що відкрито викрав з рук потерпілого мобільний телефон, а коли вирвав телефон, то ОСОБА_5 впав на землю , до нього підбіг його брат ОСОБА_4 та наніс удар ногою в обличчя, дані показання він підтвердив під час ставки віч-на-віч з потерпілим ОСОБА_5Х.(а.с.26-27). При допиті в якості обвинуваченого(а.с.78-80) заявив, що потерпілий ОСОБА_5 був в нетверезому стані і сам випустив з рук телефон. Він підняв з землі телефон, ОСОБА_5, якого не бив, а один удар наніс йому брат ОСОБА_4 Допитаний в якості підсудного 08 липня 2009 року заявив, що телефон випав з рук потерпілого, він підняв його і хотів повернути телефон потерпілому, але потерпілий почав кричати на нього і тоді він вдарив його, брат теж його вдарив. Підсудний ОСОБА_4 в поясненні від 11 травня 2009 року(а.с.11-13) заявив, що його брат ОСОБА_3 відкрито викрав у потерпілого мобільний телефон, а він наніс удар ногою потерпілому в обличчя, коли той впав на землю. Аналізуючи дані пояснення та співставляючи із зібраними по справі доказами, в тому числі з показаннями потерпілого, свідків, іншими слідчими діями, суд переконаний, що підсудні вчинили відкрите викрадення чужого майна(грабіж), поєднане з насильством, яке не було небезпечним для життя чи здоров”я потерпілого. Заперечення підсудних своєї вини в суді суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене та як обраний метод захисту.

З врахуванням зібраних доказів суд приходить до обгрунтованого і переконливого висновку, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, а підсудний ОСОБА_3 повторно, вчинили відкрите викрадення чужого майна(грабіж), поєднане з насильством, яке не було небезпечним для життя чи здоров”я потерпілого .

Суд призначає покарання підсудним, виходячи із загальних засад призначення покарання, що передбачені у ст. 65 КК України, зокрема, Як особи підсудні раніше притягувалися до кримінальної відповідальності – судимість не погашена, пом’якшуючими покарання обставинами суд визнає позитивні характеристики по місцю проживання, обставини, що обтяжують покарання – рецидив злочинів, при призначенні покарання суд враховує також думку потерпілого, який просить суворо не карати підсудний, незначний розмір викраденого, і вважає, що підсудним слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті ближче до встановленого мінімуму

Речові докази по справі: мобільний телефон моделі «Нокія-1200», переданий на відповідальне зберігання потерпілому, залишити потерпілому ОСОБА_5

Судові витрати – 300.48 грн. за проведення товарознавчої експертизи необхідно стягнути солідарно з підсудних.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України України суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки п»ять місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 13 травня 2009 року, тобто з часу його затримання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити попередню – тримання під вартою.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки два місяці.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 13 травня 2009 року, тобто з часу його затримання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 залишити попередню – тримання під вартою.

Стягнути з засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області , банк - ГУДК у Львівській області , рахунок 35221003000808 , МФО 825014, код ЄДРПОУ 25575150 витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 300.48 грн.

Речові докази по справі: мобільний телефон моделі «Нокія-1200», переданий на відповідальне зберігання потерпілому, залишити потерпілому ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з часу його оголошення, а засудженим, які утримуються під вартою, в цей же термін з часу отримання ними копії вироку, шляхом подання апеляції через Жидачівський районний суд.

Головуючий: суддя(підпис)

Суддя Жидачівського районного суду В.В. Салій

Примітка: оригінал вироку знаходиться в

матеріалах кримінальної справи № 1-105/2009 р.